Бензиламін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Структурна формула
Загальна інформація
Преференційна назва ІЮПАК Фенілметанамін
Систематична назва ІЮПАК Фенілметанамін
Інші назви

Бензиламін, α-амінотолуен

Хімічна формула C7H9N
3D Структура (JSmol) Інтерактивне зображення

Інтерактивне зображення

Зовнішні ідентифікатори / Бази даних
CAS 100-46-9
ECHA-ID 100.002.595
PubChem 7504
ChemSpider 7223
DrugBank DB02464
ChEBI 40538
EINECS 202-854-1
InChI 1S/C7H9N/c8-6-7-4-2-1-3-5-7/h1-5H,6,8H2
SMILES C1=CC=C(C=C1)CN


Властивості
Молярна маса 107,16 г/моль [1]
Агрегатний стан

Рідина [2][1]

Густина

0,98 г/см3 (20 °C) [1]

Температура плавлення

10 °C [1]

Температура кипіння

184,5 °С [2]

Температура самозаймання

390 °C [2][1]

Тиск насиченої пари

60 Pa (20 °C) [2][1]

Термодинамічні властивості
ΔcH298

4058,7 кДж/моль [2]

Безпека
Маркування згідно системі УГС

Небезпека

H-фрази H: H302, H312, H314
P-фрази P: P280, P301+P330+P331, P303+P361+P353, P305+P351+P338, P310
EUH-фрази EUH: Заходи безпеки відсутні
LD50

1130 мг/кг (орально, пацюк) [2]

Вибухонебезпечність
Наскільки це можливо, значення величин подані в одиницях системи SI. Якщо не вказано іншого, усі дані відносяться до стандартного стану.


Бензиламін (фенілметиламін, α-амінотолуен) — орананічна сполука з класу амінів з формулою .[2]

Фізичні властивості[ред. | ред. код]

За стандартних умов, бензиламін є безбарвною рідиною зі слабким амінним запахом. Змішується з водою, етанолом та діетиловий етером.[2][1]

Отримання[ред. | ред. код]

Бензиламін отримують взаємодією бензилхлориду з аміаком:[2]

Інший спосіб полягає у гідрогенуванні бензонітрилу у присутності каталізатора:[2]

Також, бензиламін можна синтезувати реакцією бензальдегіду з аміаком і гідрогеном у присутності нікеля Ренея:[2]

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

Реакції аміногрупи[ред. | ред. код]

Бензиламін є основою, сильнішою за ізомерні толуїдини. Взаємодіє з вуглекислим газом на повітрі:[2]

Як і інші аміни, може ацилюватися. Наприклад, при взаємодії з безводною оцтовою кислотою утворюється N-ацетилбензиламін:[2]

Реагує з ізоціанатами, утворюючи похідні карбаміду:[2]

Реакції ароматичного кільця[ред. | ред. код]

При нітруванні утворюються суміш з 8% 2-нітробензиламіну, 49% 3-нітробензиламін і 43% 4-нітробензил аміну:[2]

Гідрогенування у присутності каталізатора дає гекогідробензиламін:[2]

Використання[ред. | ред. код]

Використовується як інгібітор корозії, у синтетичних текстилях, у фарбах, як проміжнийи продукт у синтезі лікарських засобів і сполук для захисту рослин.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж GESTIS Substance Database. gestis-database.dguv.de. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с т у Heuer, Lutz (15 липня 2006). Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA (ред.). Benzylamine. Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry (англ.). Weinheim, Germany: Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA. с. a04_009.pub2. doi:10.1002/14356007.a04_009.pub2. ISBN 978-3-527-30673-2. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.