Феніус Фарсаїд
| Феніус Фарсаїд | |
|---|---|
| Божество в | Ірландська міфологія |
Феніус (Феній Фарсайд; Phoeniusa, Phenius, Féinius; Farsa, Farsaidh) — легендарний цар Скіфії, що фігурує в різних версіях ірландської міфології. Він був сином Боата, сина Маґоґа. Інші джерела повідомляють про його походження від Гомера.[1] Зf деякими традиціями, він винайшов огамічний алфавіт і гельську мову.
Відповідно до рецензій M і A «Книги захоплення» (XI століття), Феніус та його син Ніул вирушили до Вавилонської вежі (у редакції B натомість це Ріфат Скот, син Гомера). Ніул, навчений багатьма мовами, одружився зі Скотою, донькою фараона Цингріса з Єгипту. У них народився син Ґойдель Ґлас.
У «Книзі захоплення» він згадується як один із 72 вождів, які збудували Вавилонську вежу Німрода, що вирушив до Скіфії після того, як вежа впала.
За «Auraicept na n-Éces», Феніус вирушив зі Скіфії разом з Ґойделем мак Етеуаром, Шаром мак Немом та почтом із 72 вчених. Вони прийшли на рівнину Сеннаар, щоб вивчати змішані мови у вежі Німрода. Виявивши, що розмовляючі вже розійшлися, Феній послав своїх учених по них, а сам залишився у вежі, координуючи зусилля. Через десять років дослідження були завершені, і Феніус створив у Bérla tóbaide «обрану мову», взявши найкраще від кожної зі змішаних мов. Він назвав мову гойдельською, на честь Ґойделя. Він також створив розширення, названі Bérla Féne, на честь себе, Íarmberla, на честь Шара мак Нема, і Beithe-luis-nuin (огам) як удосконалену систему письма для своїх мов і Béarla na bhFileadh — «мова поетів». Таємна мова поетів, гнайт-бхерла, спільна мова та діалект неписьменної більшості, пізніше стала давньо -і середньоірландською, а потім і сучасною ірландською.[2]
Аураїцепт стверджує, що Феніус Фарсаїд відкрив чотири алфавіти, єврейський, грецький, латинський, і, нарешті, огам. Він вважає огам найбільш досконалим, тому що його було створено останнім.
- ↑ Vigors, Nicholas Aylward (1827). THE ANCESTRY OF F ENIUS FARSAID FENIUS FARSAID. Dublin Institute of Advanced Studies.
- ↑ A Grammar of the Irish Language, John O’Donovan
- Джордж Колдер, Auraicept na n-éces: учебник для ученых; будучи текстами Огамского трактата из Книги Баллимот и Желтой книги Лекана, а также текстом Трефхокула из Книги Ленстера, Эдинбург, Дж. Грант, 1917.
- Carey, John (1990). The Ancestry of Fénius Farsaid (PDF). Celtica. 21: 104—12.[Link Broken]
- Jaski, Bart (2003). 'We are of the Greeks in our origin': New Perspectives on the Irish Origin Legend. CMCS. 46: 1—53.
- McLaughlin, Róisín (2009). Fénius Farsaid and the Alphabets. Ériu. 59: 1—24. doi:10.1353/eri.2009.0002.
