Вавилонська вежа
Вавилонська вежа | |
![]() | |
Відомий під іменем | torre di Nebrot[1] і Tour de Babel[2] |
---|---|
Названо на честь | Tower of Babeld |
Країна | Вавилонія |
Головний предмет твору | Tower of Babeld, мова, Гібрис, Консолідація[d] і хаос[d] |
Події розгортаються в місцевості | Tower of Babeld |
Описано на сайті (за URL) | jw.org/en/library/magazines/wp20130901/did-languages-come-from-the-tower-of-babel/(англ.) |
Зображений на | Tower of Babeld |
![]() |





Вавилонська вежа — символ сум'яття і безладу. Згадується у Книзі Буття в 11 главі. На думку сучасних вчених, таких, як Стівен Л. Гарріс, на біблійну історію про Вавилонську вежу ймовірно вплинув зикурат Етеменанкі під час вавилонського полону євреїв.[4]
Біблійні відомості[ред. | ред. код]
За стародавньою історією з Біблії про Вавилонське стовпотворіння[5], понад чотири тисячі років тому усі люди мешкали у Месопотамії, тобто в басейні річок Тигру і Євфрату, і спілкувались однією мовою. Оскільки земля цих місць була дуже плодовита, то люди жили заможно. Від цього вони дуже запишалися і вирішили побудувати вежу аж до самого неба. Вежа усе росла і росла вгору. Нарешті Бог розгнівався на нерозсудних і пихатих людей та покарав їх. Він змусив будівельників розмовляти різними мовами. Зарозумілі творці вежі, не зрозумівши один одного, занедбали будівництво та розійшлися у різні боки. Так вежа залишилася недобудованою, а місто, де відбувалося будівництво і змішалися усі мови, назвали Вавилоном.
Потенційний реальний відповідник[ред. | ред. код]
На думку сучасних вчених, таких як Стівен Л. Гарріс, на біблійну історію про Вавилонську вежу ймовірно вплинув зикурат Етеменанкі під час вавилонського полону євреїв.[4] Зикурат Етеменанкі («Наріжний камінь небес і землі») був побудований в II тисячолітті до нашої ери, але потім неодноразово руйнувався і знов відбудовувався. Остання реконструкція Етеменанкі здійснилася в VII–VI століттях до нашої ери. Цей зикурат з високими сходами і пандусами мав квадратну основу зі сторонами приблизно 90 м і 91-метровою висотою.
Цікаві подробиці[ред. | ред. код]
- Будівля Європарламенту спроектована у вигляді недобудованої Вавилонської вежі за картиною Пітера Брейгеля Старшого «Зведення Вавилонської вежі».
- На знайденій у 2017 р. стародавній пластині, яка належить до VI століття до нашої ери, зображений Навуходоносор II, правитель Месопотамії, і Вавилонська вежа.[6]
- Під час зведення Вавилонської вежі (й багатьох інших споруд міста Вавилону, у перекладі – «Брама Бога») застосовувалися бітумні в’яжучі матеріали: «І стала в них цегла замість каменів, а земляна смола замість вапна» («Перша книга Мойсея», 11:3).
Галерея зображень Вавилонської вежі[ред. | ред. код]
-
Ілюстрація до книги Джона Касселля Ілюстрована історія Англії, том 1
-
Ілюстрація до книги Абрагама Саура "Theatrum Urbium. Warhafftige Contrafeytung...", (1610)
-
Ілюстрація до книги Alain Manesson Mallet "Description de L'Universe", (1683)
-
Невідомий автор, Кінець XVI ст., Німецький національний музей
-
Фрідріх Брентель (Friedrich Brentel), близько 1630
-
Фрідріх Брентель, 1631
-
Пітер Брейгель старший, (Музей Бойманса — ван Бенінгена, Роттердам)
-
Лукас ван Фалькенборх. (Стара Пінакотека, Мюнхен)
-
Лукас ван Фалькенборх. (Університет Брока, Сент-Кетерінс, Канада)
-
Лукас ван Фалькенборх ?, близько 1620, Женевський музей мистецтва і історії
-
Мартен ван Фалькенборх (Marten Van Valckenborch) (*1535 - †1612), Museo Nacional de Bellas Artes. Гавана
-
Hendrick van Cleve III. (Fondation Custodia, Париж)
-
Jan Christiaensz Micker, (1650)
-
Jan Christiaensz Micker, (1650)
-
Тобіас Вергахт, між 1585 та 1600, Музей-замок та художня галерея, (Норвіч, Велика Британія)
-
Тобіас Вергахт, Палац витончених мистецтв, Лілль
-
Тобіас Вергахт, Королівський музей витончених мистецтв (Антверпен)
-
Абель Ґріммер (Abel Grimmer), 1604
-
Антон Моцарт (Anton Mozart) (*1573 - †1625)
-
Невідомий автор (Нідерланди), XVII ст.
-
Benedek Jenő молодший, 2000
-
Поль Ґосселін (Paul Gosselin), 2011
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Vasari G. Le vite de' più eccellenti pittori, scultori e architettori (1568) — Firenze: 1568. — Vol. 1. — P. 407.
- ↑ Vasari G. Les Vies des meilleurs peintres, sculpteurs et architectes — Paris: 1903. — Vol. 1. — P. 413.
- ↑ Human Origins. By SAMUEL LAING. Illustrated. London, Chapman & Hall, 1892(англ.)
- ↑ а б Harris, Stephen L. (2002). Understanding the Bible. McGraw-Hill. с. 50–51. ISBN 9780767429160.
- ↑ 1 М. 11
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 травня 2017. Процитовано 21 травня 2017.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Вавилонська вежа [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
- Чи мови народів світу зародилися під час будівництва Вавилонської вежі? // JW.ORG
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вавилонська вежа |
|