Фердинанд Тенніс
Фердинанд Тенніс | |
---|---|
нім. Ferdinand Tönnies | |
Народився | 26 липня 1855[1][2][…] Ольденсворт, Шлезвізьке герцогство[4] |
Помер | 9 квітня 1936[1][2][…] (80 років) Кіль, Третій Райх[4] |
Поховання | Parkfriedhof Eichhofd |
Країна | Німеччина |
Діяльність | соціолог, економіст, філософ, викладач університету, автор |
Alma mater | Боннський університет Єнський університет HU Berlin Лейпцизький університет |
Галузь | соціологія |
Заклад | Кільський університет |
Посада | таємний радник |
Вчителі | Вільгельм Вундт Ернст Енгель Адольф Вагнер Richard Boeckhd і Теодор Шторм |
Відомі учні | Еріх Ротгакер |
Партія | Соціал-демократична партія Німеччини і National-Social Associationd |
У шлюбі з | Marie Tönniesd |
Фердинанд Тенніс у Вікісховищі |
Фердинанд Тенніс, часом Тьонніс (нім. Ferdinand Tönnies, 26 липня 1855 — 9 квітня 1936) — німецький соціолог та філософ. Передусім відомий запровадженням поділу соціальних груп на два типи — «спільнота» (ґемайншафт; нім. Gemeinschaft) та «суспільство» (ґезельшафт; нім. Gesellschaft). Був одним із засновників Німецького соціологічного товариства та очолював його до 1933 року, коли його усунули нацисти.
Тенніс народився в Ольденсворті, Північна Фризія, на території герцогства Шлезвіґ, яке належало тоді Данії. Батьками його були заможні бюргери. Навчався в Єнському, Боннському, Ляйпцизькому, Берлінському, Тюбінґенському університетах, 1877 року захистив у Тюбінґені дисертацію, темою якої була оаза Сива[5]. Через чотири роки почав викладати в Кільському університеті. Оскільки він симпатизував страйку гамбурзьких докерів 1886 року[6], прусський уряд уважав його соціал-демократом, а тому Тенніс отримав професорську посаду лише 1913 року. Професором був три роки, але повернувся в Кільський університет як професор-емерит 1921 року і викладав там до 1933 року, коли його звільнили через критику нацизму.
У доробку Тенніса понад 900 праць із соціології та філософії[7]. У соціології він запровадив 1887 року поділ соціальних груп на два типи, у філософії йому належить термін «волюнтаризм». Тенніс вивчав зміни у суспільстві: громадській думці[8], звичаях, технології, злочинності та самогубствах[9]. Він також цікавився методологією й запропонував власну методику асоціацій у статистичному аналізі[10].
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118623095 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ De Jove Ammone questionum specimen, Phil. Diss., Tübingen 1877
- ↑ Ferdinand Tönnies: Hafenarbeiter und Seeleute in Hamburg vor dem Strike 1896/97, in: Archiv für soziale Gesetzgebung und Statistik, 1897, vol. 10/2, p. 173—238
- ↑ See Louis Wirth, The Sociology of Ferdinand Tonnies, in American Journal of Sociology Vol. 32, No. 3 (Nov., 1926), pp. 412—422 [Архівовано 9 грудня 2015 у Wayback Machine.].
- ↑ Kritik der öffentlichen Meinung, [1922], in: Ferdinand Tönnies Gesamtausgabe, tom. 14, ed. Alexander Deichsel/Rolf Fechner/Rainer Waßner, de Gruyter, Berlin/New York 2002
- ↑ Cf. Der Selbstmord von Maennern in Preussen, [Mens en Maatschappij, 1933], in: Ferdinand Tönnies Gesamtausgabe, tom. 22, ed. Lars Clausen, de Gruyter, Berlin/New York 1998, p. 357—380.
- ↑ Lars Clausen: Ferdinand Tönnies (1855—1936), in: Christiana Albertina, No. 63, Kiel 2006, p. 663-69
- Тьонніс, Фердинанд // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 651. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Це незавершена стаття з соціології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 26 липня
- Народились 1855
- Померли 9 квітня
- Померли 1936
- Померли в Кілі
- Випускники Боннського університету
- Випускники Єнського університету
- Випускники Берлінського університету
- Випускники Лейпцизького університету
- Науковці Кільського університету
- Члени Соціал-демократичної партії Німеччини
- Німецькі соціологи
- Випускники Тюбінгенського університету
- Уродженці Шлезвіг-Гольштейну