Вільгельм Вундт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільгельм Вундт
нім. Wilhelm Wundt
Wilhelm Wundt.jpg
Ім'я при народженні нім. Wilhelm Maximilian Wundt
Народився 16 серпня 1832(1832-08-16)[1][2][…]
Некарау[d], Мангайм, Велике герцогство Баден, Німецький союз
Помер 31 серпня 1920(1920-08-31)[4][1][…] (88 років)
Großbothen[d], Q481198?, округ Лейпциг[d], Саксонія, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка[4]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the German Empire.svg Німеччина
Діяльність філософ, лікар, викладач університету
Alma mater Тюбінгенський університет і Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла
Науковий ступінь докторський ступінь[d] (1856) і габілітація (1857)
Науковий керівник Karl Ewald Hasse[d]
Вчителі Йоганн Петер Мюллер
Відомі учні Q4417285?, Фердинанд Тенніс[5], Бехтерєв Володимир Михайлович, Франц Боас, Еміль Дюркгайм, Едмунд Гуссерль, Ludwig Lange[d], Karl Julius Lohnert[d], Броніслав Малиновський, Джордж Герберт Мід, Constantin Rădulescu-Motru[d], Едвард Сепір, Вільям Айзек Томас і Ернст Мейман[6]
Володіє мовами німецька[1]
Заклад Гейдельберзький університет Рупрехта-Карла, Цюрихський університет і Лейпцизький університет
Членство Петербурзька академія наук, Саксонська академія наук[d], Російська академія наук, Прусська академія наук, Баварська академія наук, Академія наук Турина[d] і Національна академія наук США
Посада member of the Senate of France[d] і Member of the Second Chamber of the Diet of the Grand Duchy of Baden[d]
Родичі Friedrich Peter Wundt[d]
Діти Max Wundt[d]
Нагороди

Вільгельм Вундт (нім. Wilhelm Maximilian Wundt; 16 серпня 1832, Некарау, тепер у складі Мангейма — 31 серпня 1920, Лейпциг) — німецький філософ, психолог.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у 1832 році. Професор філософії в Лейпцизькому університеті (від 1875 р.), де організував першу у світі лабораторію експериментальної психології (1879)[7]. Окрім експериментальної фізіологічної психології нижчих процесів, визнавав також існування описової та історичної психології, метод якої застосовується до аналізу таких виявів людського духу, як мова, звичаї, міфи тощо.

У тлумаченні співвідношення душі та тіла, психічного і фізичного виходив із первинності першого чинника. На думку Вундта, душа або дух є фундаментом матерії, а не навпаки. Логіку розглядав як теорію форм синтезуючого мислення, на яку має спиратися методологія усіх наук. Згідно з Вундтом, етика — це апріорне знання абсолютних цінностей.

Хоча опис звичаїв різних груп людей з точки зору психології утворює необхідне підґрунтя формування моральних норм, головним чином у цьому процесі є історично конкретизована рефлексія абсолютних цінностей.

Основні твори[ред. | ред. код]

  • 1876. Вплив філософії на емпіричні науки
  • 1880. — 1883. Логіка
  • 1886. Етика
  • 1889. Система філософії

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Comité des travaux historiques et scientifiques — 1834.
  3. Encyclopædia Britannica
  4. а б Вундт Вильгельм // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Meischner-Metge A. (unspecified title) // (untranslated)Франкфурт-на-Майні: Peter Lang, 2003. — С. 156–166.
  6. https://www.e-torredebabel.com/Psicologia/Contemporanea/Wundt-II-4.htm
  7. Wilhelm Maximilian Wundt // Stanford Encyclopedia of Philosophy
  8. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред. | ред. код]