Филип Стойкович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Филип Стойкович
Филип Стойкович
Филип Стойкович
Особисті дані
Народження 22 січня 1993(1993-01-22) (31 рік)
  Чупрія, СР Югославія
Зріст 174 см
Громадянство  Чорногорія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Австрія «Рапід» (Відень)
Номер 22
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2009–2012 Сербія «Црвена Звезда» 1 (0)
2009—2011 →  Сербія «Сопот» 44 (0)
2012 →  Сербія «Банат» 11 (0)
2012–2016 Сербія «Чукарички» 103 (2)
2016–2017 Німеччина «Мюнхен 1860» 8 (0)
2017–2019 Сербія «Црвена Звезда» 54 (2)
2019– Австрія «Рапід» (Відень) 50 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2009–2010 Сербія Сербія U-17 7 (0)
2011–2012 Сербія Сербія U-19 8 (0)
2013–2015 Сербія Сербія U-21 8 (0)
2016–2019 Чорногорія Чорногорія 15 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Филип Стойкович (чорн. Filip Stojković / Филип Стојковић, нар. 22 січня 1993, Чупрія) — сербський та чорногорський футболіст, захисник «Рапіда» (Відень) та національної збірної Чорногорії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець клубу «Црвена Звезда», з якою він завоював титул юнацького чемпіона Сербії, під керівництвом тренера Владана Милоєвича. 16 червня 2009 року він підписав свій перший професійний контракт з «армійцями»[1], після чого був відданий в оренду в «Сопот», де провів два сезони у Белградській лізі.

У 2011 році Стойкович повернувся до «Црвени Звезда» і дебютував за команду у Суперлізі Сербії у домашній грі з клубом «Смедерево» (4:0) 14 березня 2012 року[2]. Він також провів три матчі в Кубку Сербії того сезону і допоміг команді здобути трофей.

Филип Стойкович (праворуч) під час виступів за «Црвену Звезду». 2018 рік.

У сезоні 2012/13 Стойкович виступав на правах оренди за «Банат» та «Чукарички», після чого підписав контракт із останньою командою. У складі «Чукаричок» Филип знову возз'єднався із тренером Милоєвичем, ставши одним із лідерів команди, і допоміг клубу виграти Кубок Сербії в 2015 році. Крім того двічі поспіль був включений до складу символічної команди сезону сербської Суперліги (2015[3], 2016[4]).

У липні 2016 року Стойкович перейшов у німецький «Мюнхен 1860», з яким підписав трирічний контракт[5] 7 серпня в матчі проти «Гройтер Фюрта» (0:1) він дебютував у Другій Бундеслізі[6]. Всього за сезон Филип зіграв у 10 іграх за клуб в усіх турнірах, але 2017 року команда через фінансові проблеми втратила професіональний статус і була відправлена до Регіоналліги, після чого Стойкович став вільним агентом[7].

У червні 2017 року Стойкович повернувся до «Црвени Звезди», підписавши контракт на 2 роки[8], який 18 грудня 2018 року був продовжений до літа 2022 року[9]. У своєму другому періоді перебування у складі «червоно-білих», він зіграв загалом 96 ігор в усіх турнірах, забив два голи та віддав 10 результативних передач, вигравши два титули чемпіона Сербії. Крім того у сезоні 2018/19 він допоміг рідній команді вперше за 26 років вийти до групового етапу Ліги чемпіонів[10].

Сезон 2019/20 Стойкович розпочав у складі «Црвени Звезди» і знову допоміг їй вийти до групи Ліги чемпіонів, але в кінці трансферного вікна, 30 серпня 2019 року перейшов до австрійського «Рапіда» (Відень), з яким підписав трирічний контракт[11].

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

2009 року дебютував у складі юнацької збірної Сербії (U-17). З командою до 19 років він був учасником юнацького чемпіонату Європи 2012 року в Естонії, де зіграв у всіх трьох матчах, але його команда посіла останнє місце у групі.

Протягом 2013—2015 років залучався до складу молодіжної збірної Сербії, з якою взяв участь в молодіжному чемпіонаті Європи 2015 року в Чехії, зігравши на турнірі в одній грі. На молодіжному рівні зіграв у 8 офіційних матчах.

У травні 2016 року Стойкович отримав запрошення від співвітчизника Любиши Тумбаковича виступати за національну збірну Чорногорії, яке прийняв, отримавши місцеве громадянство[12]. 29 травня 2016 року в товариському матчі проти збірної Туреччини (0:1) Стойкович дебютував за збірну Чорногорії[13].

У червні 2019 року Стойкович разом з іншими уродженцями Сербії футболістом Мірко Іваничем та тренером Тумбаковичем відмовився грати за національну збірну Чорногорію у грі кваліфікації до Євро-2020 проти Косово, через що Тумбаковича звільнили, а футболісти перестали виступати за збірну[14]. Стойкович в цілому провів за збірну Чорногорії 15 матчів, не забивши жодного гола[15]. Його останнім міжнародним матчем була гра кваліфікації до чемпіонату Європи у березні 2019 року проти Англії (1:5)[16].

Досягнення[ред. | ред. код]

«Црвена Звезда»
«Чукарички»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ CZ: Ugovori za omladince i kadete. B92.net (sr-Latn-RS) . Процитовано 15 серпня 2021.
  2. ↑ Црвена Звезда VS. Смедерево 4:0 (рос.). soccerway.com. 14 березня 2012.
  3. ↑ Izabrano najboljih jedanaest. Sindikat fudbalera. Процитовано 15 серпня 2021.
  4. ↑ GALA SPFN “TOP 11″ – VIJEIRA IGRAČ, BOŽOVIĆ TRENER GODINE. Sindikat fudbalera. Процитовано 15 серпня 2021.
  5. ↑ Stojković potpisao za Minhen 1860. NOVOSTI (серб.). Процитовано 15 серпня 2021.
  6. ↑ Гройтер VS. Мюнхен 1860 1:0 (рос.). soccerway.com. 7 серпня 2016.
  7. ↑ Stojkovic, Filip. srbijafudbal.com (серб.). Процитовано 6 жовтня 2017.
  8. ↑ Филип Стојковић се вратио у Звезду (серб.). Red Star Belgrade official website. 12 June 2017. Процитовано 12 June 2017.
  9. ↑ Стојковић продужио уговор (серб.). Red Star Belgrade official website. 12 December 2018. Процитовано 12 December 2018.
  10. ↑ Stojanovic, Dusan (13 вересня 2018). Red Star Belgrade prepare for their first Champions League in 26 years. chicagotribune.com. Associated Press. Процитовано 27 серпня 2019.
  11. ↑ ZVANIČNO: Žule Stojković potpisao do 2022. | MozzartSport. www.mozzartsport.com (англ.). Процитовано 15 серпня 2021.
  12. ↑ Tumba objavio spisak (cnr) . cg-fudbal.com. 20 May 2016. Процитовано 20 May 2016.
  13. ↑ Туреччина VS. Чорногорія 1:0 (рос.). soccerway.com. 29 травня 2016.
  14. ↑ Montenegro sack Ljubisa Tumbakovic for missing Kosovo match BBC Sport. 8 June 2019. Retrieved 8 June 2019.
  15. ↑ Montenegro - Record International Players. www.rsssf.com. Процитовано 25 жовтня 2020.
  16. ↑ Player Database. eu-football.info. Процитовано 17 жовтня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

«ЛАСК» — поточний склад

1 Шлагер · 3 Кечкеш · 4 Таловєров · 5 Цайрайс · 6 Візінгер · 7 Реннер · 8 Міхорл · 10 Жуль · 11 Любчич · 14 Балич · 15 Ансельм · 17 Усор · 18 Йовичич · 19 Поцманн · 20 Кулуріс · 21 Любич · 22 Стойкович · 24 Лаваль · 27 Гойгінгер · 29 Флекер · 30 Хорват · 33 Лакенедер · 34 Боллер · 36 Гебауер · 38 Накамура · 43 Челич · 45 Валенсія · Тренер: Кюбауер

Спорт
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Филип_Стойкович&oldid=39513884