Збірна Туреччини з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Туреччина
Емблема
Туреччина
Асоціація Турецька футбольна федерація
Тренер Туреччина Шенол Гюнеш
Найбільше виступів Рюштю Речбер (119)
Найкращий бомбардир Хакан Шюкюр (52)
Місце в рейтингу ФІФА 29 (19 грудня 2019)[1]
Домашня
Виїзна
Перший матч
Туреччина Туреччина 2:2 Румунія Румунія
(Стамбул, Туреччина; 26 жовтня 1923)
Найбільша перемога
Туреччина Туреччина 7:0 Сирія Сирія
(Анкара, Туреччина; 20 листопада 1949)
Туреччина Туреччина 7:0 Південна Корея Південна Корея
(Женева, Швейцарія; 20 червня 1954)
Туреччина Туреччина 7:0 Сан-Марино Сан-Марино
(Стамбул, Туреччина; 10 листопада 1996)
Найбільша поразка
Польща Польща 8:0 Туреччина Туреччина
(Хожув, Польща; 24 квітня 1968)
Туреччина Туреччина 0:8 Англія Англія
(Стамбул, Туреччина; 14 листопада 1984)
Англія Англія 8:0 Туреччина Туреччина
(Лондон, Англія; 14 жовтня 1987)
Чемпіонат світу
Виступів 2 (вперше у 1954)
Найвище досягнення третє місце, 2002
Чемпіонат Європи
Виступів 4 (вперше у 1996)
Найвище досягнення півфінал, 2008

Збірна Туреччини з футболу (тур. Türkiye Millî Futbol Takımı) — представляє Туреччину на міжнародних футбольних турнірах. Виникла в 1923 році. Турецька футбольна федерація (тур. Türkiye Futbol Federasyonu) заснована в 1923 році. Член ФІФА з 1923 та УЄФА з 1962.

Найбільше досягнення команди — 3-тє місце на чемпіонаті світу 2002 року. Також Туреччина зайняла 3-тє місце на Кубку конфедерацій 2003 та 3-4 місце на чемпіонаті Європи 2008 року.

Історія[ред. | ред. код]

Перший матч збірної, гра Туреччина—Румунія. 26 жовтня 1923 року.

Турецька футбольна збірна веде свою історію з 1923 року, коли була створена Турецька футбольна федерація і проведено перший офіційний матч, незважаючи на те, що турецькі команди брали участь ще на Олімпіаді 1896 року. Саме з Туреччиною в 1930-і роки збірна СРСР найчастіше проводила товариські матчі. Офіційно Туреччина почала брати участь в кваліфікаційних раундах чемпіонатів світу в 1950 році.

Чемпіонат світу 1950[ред. | ред. код]

Туреччина кваліфікувалася для участі на чемпіонаті світу 1950 року в Бразилії, обігравши Сирію 7:0, але не змогла взяти участь в турнірі через фінансові проблеми.

Чемпіонат світу 1954[ред. | ред. код]

Туреччина кваліфікувалася для участі і в наступному чемпіонаті світу 1954 року, обігравши Іспанію. Перший матч турецька команда програла іспанцям 1:4, але перемога у матчі-відповіді 1:0 дозволила проведення 3-го матчу між цими командами. Ця гра завершилася з рахунком 2:2, і місце Туреччини в основному турнірі було визначено жеребом. Туреччина на дебютному «мундіалі» опинитися в групі з угорцями і командою ФРН, хоча через незвичайний формат турніру Туреччина так і не зіграла з Угорщиною, натомість команда програла 1:4 німцям, але потім розгромила збірну Республіки Корея з рахунком 7:0. У матчі за право вийти з групи турки програли все тій же команді ФРН з рахунком 2:7.

1960-ті-1990-ті[ред. | ред. код]

Незважаючи на зростання рівня національного чемпіонату і хороші показники турецьких клубів на європейській арені, 1960-ті — невдалий період для збірної країни. У 1970-ті Туреччина була середняком у відбіркових турнірах до світових і європейських чемпіонатів, навіть не маючи особливих шансів пробитися на ці турніри.

Матч Туреччина-Хорватія на Євро-1996 на поштовій марці Азербайджану.

У 80-ті (1984 і 1987 роки) Туреччина зазнала найбільшої поразки в своїй історії, програвши двічі Англії з рахунком 0:8. В рамках кваліфікаційних ігор до чемпіонату світу 1990 року лише невдача в останньому матчі залишила збірну Туреччини за бортом чемпіонату, а ось в рамках відбору до чемпіонату Європи 1992 року турки взагалі зайняли останнє місце в групі. Єдиним їх значущим виступом у 1990-ті була гра на чемпіонаті Європи 1996 року, де, однак, Туреччина програла всі три матчі, не забивши жодного гола.

Чемпіонат світу 2002[ред. | ред. код]

Збірна Туреччини, бронзовий призер чемпіонату світу-2002 на поштовій марці Азербайджану.

Зростаючий рівень турецького футболу був підтверджений третім місцем на чемпіонаті світу 2002 році. В 1/4 фіналу Туреччина обіграла Сенегал 1:0 (за правилом «золотого голу»), потім в півфіналі поступилася Бразилії 0:1, а в матчі за третє місце перемогла збірну Південної Корея 3:2[2][3][4]. У тому матчі Хакан Шюкюр відкрив рахунок на 11-й секунді, забивши найшвидший гол в історії чемпіонатів світу[5].

Кубок Конфедерацій 2003[ред. | ред. код]

Влітку 2003 року Туреччина посіла 3-тє місце на Кубку Конфедерацій, на якому вона з молодим, експериментальним складом зіграла внічию з Бразилією, в результаті чого бразильці вибули з турніру. Турки в півфіналі програли майбутнім переможцям турніру, Франції, з рахунком 2:3, не забивши пенальті на останніх хвилинах. У матчі за третє місце Туреччина обіграла Колумбію 2:1, не зважаючи на те, що на тому турнірі багато тогочасних лідерів команди не грали.

Чемпіонат Європи 2004[ред. | ред. код]

Після серії успіхів турецька команда зазнала фіаско у відбірковому турнірі до чемпіонату Європи 2004 року. Пропустивши вперед Англію з відривом всього в одне очко, Туреччина вийшла на збірну Латвії в стикових матчах. У Ризі команда Туреччини поступилася 0:1. У повторній зустрічі турки вели 2: 0, але латиші встигли зрівняти рахунок і вийшли у фінальну частину чемпіонату Європи. Туреччина ж залишилася за його бортом.

Чемпіонат світу 2006[ред. | ред. код]

У відбірковому турнірі в групі з такими командами, як Данія, Греція і Україна, турки зайняли 2-е місце (Україна виграла групу і кваліфікувалася напряму). У серії плей-оф Туреччина програла збірній Швейцарії за правилом голів на чужому полі (в гостях програли 0:2, вдома виграли 4:2). Матч у Стамбулі запам'ятався масовою бійкою між футболістами після гри, внаслідок чого Туреччину змусили грати кілька матчів при порожніх трибунах.

Чемпіонат Європи 2008[ред. | ред. код]

Перед відбірковим турніром збірну покинули Тугай Керімоглу і Окан Бурук, кілька ключових гравців були травмовані, але перемога над Норвегією 2:1 принесла Туреччині заповітну путівку на Євро-2008 з другого місця у відбірковій групі.

На сам фінальний турнір Туреччина поїхала без ряду гравців, включаючи Хакана Шюкюра, Халіла Алтинтопа, Їлдирая Баштюрка та інших, але взяла кілька ветеранів чемпіонату світу 2002 і Кубка конфедерацій 2003 років. У стартовому матчі вони поступилися португальцям 0:2[6], потім вирвали перемогу 2:1 на 92 хвилині у швейцарців[7], а в останній грі групового етапу, поступаючись 0:2, за 15 хвилин до кінця матчу тричі вразили ворота чехів і вирвали перемогу[8]. Героями матчу стали Арда Туран і Ніхат Кахведжі (оформив дубль). Навіть вилучення в кінці зустрічі Волкана Демірела, воротаря збірної, не налякало турків: захисник Тунджай Шанли, який заміняв воротаря, не вступав жодного разу в гру[9].

Збірна Туреччини під час кваліфікації Євро-2012.

В 1/4 фіналу турки грали з Хорватією: хорвати відкрили рахунок в кінці овертайму, але через хвилину турки сенсаційно зрівняли рахунок. У серії пенальті вони переграли хорватів 3:1 і сенсаційно вийшли в півфінал Євро-2008[10]. Однак у півфіналі у важкому матчі «яничари» поступилися німцям 2:3, тим самим завоювавши бронзу[11].

Чемпіонат світу 2010[ред. | ред. код]

Після тріумфу на Євро-2008 Туреччина виступила в кваліфікаційному раунді вкрай невдало: за кілька турів до кінця турніру вона втратила теоретичні шанси пробитися на першість світу навіть через стикові матчі, поступившись другою сходинкою збірній Боснії і Герцеговини. Після цього багаторічний тренер Фатіх Терім оголосив, що подасть у відставку[12].

Чемпіонат Європи 2012[ред. | ред. код]

Туреччина потрапила в групу А в кваліфікації до Євро-2012, де посіла друге місце і потрапила в плей-оф, але там поступилась Хорватії. 14 листопада 2012 року Туреччина відсвяткувала свій 500-й матч в історії у товариській грі проти Данії на стадіоні «Тюрк-Телеком-Арена», Стамбул, який завершився внічию 1:1. Перед матчем були вшановані футболісти та тренери, які сприяли успіхам національної збірної в минулому. Турецька поп-співачка Хадісе, яка одягла майку національної команди з номером 500, виступила з невеликим концертом[13][14].

Чемпіонат світу 2014[ред. | ред. код]

Туреччина потрапила в групу D у кваліфікації до чемпіонату світу 2014 року та зайняла четверте місце. В результаті по ходу відбору було звільнено тренера Абдулли Авчі. Натомість Фатіх Терім втретє повернувся до збірної, але поразка 0:2 від Нідерландів знищила останні надії на кваліфікацію.

Збірна Туреччини у 2016 році.

Чемпіонат Європи 2016[ред. | ред. код]

У відборі до Євро-2016 збірна Туреччини посіла третє місце в групі, пропустивши вперед Чехію, Ісландію і сенсаційно залишивши за бортом фінальної частини турніру бронзового призера ЧС-2014 Голландію, а також обійшовши збірні Латвії та Казахстану. З усіх команд, що посіли треті місця в групах, кращі показники виявилися у турків, тому «яничари» отримали пряму путівку на континентальну першість. У фінальному етапі збірна Туреччини зіграла невдало, програвши Хорватії 0:1 і чинному чемпіону Європи Іспанії 0:3 і лише в останньому матчі здолавши Чехію 2:0. Туреччина посіла третє місце в групі, але через гірші показники залишилася без плей-оф.

Чемпіонат світу 2018[ред. | ред. код]

Туреччина потрапила в групу I у кваліфікації до чемпіонату світу 2018 року. Під час кваліфікації головний тренер Фатіх Терім покинув посаду[15] і його замінив 72-річний колишній румунський тренер Мірча Луческу. Після восьми ігор Туреччина мала високі шанси вийти на турнір, але поразка 0:3 проти Ісландії вдома погіршила ситуацію, а нічия 2–2 в останньому десятому турі проти Фінляндії опустила команду на четверте місце.

Чемпіонат Європи 2020[ред. | ред. код]

Після провалу у попередній кваліфікації Луческу був звільнений, а новим тренером став Шенол Гюнеш, що розпочав революцію в команді, залучивши багатьох молодих талантів, тільки зберігаючи із ветеранів Бурака Їлмаза і Емре Белезоглу . Реструктуризація команди виявилася вдалою, оскільки Туреччина провела одну з найкращих кампаній у новітній історії. Туреччині вдалося домогтися перемоги 2:0 проти діючих чемпіонів світу і фаворитів групи Франції у Коньї, а згодом і зіграти внічию 1:1 на «Стад де Франс». Втім результати з аутсайдерами групи були не такі вдалі, так Андорі турки забили переможний гол лише на 89-й хвилині на «Водафон Парк» у Стамбулі, а єдину поразку в групі зазнала проти Ісландії в Рейк'явіку, програвши 1:2. Зігравши з ними ж внічию 0:0 вдома, Туреччина програла перше місце у групі Франції, але з другого вийшла на чемпіонат Європи, який згодом через пандемію коронавірусу був перенесений на літо 2021 року.

Кубок Світу[ред. | ред. код]

  • 1930 — не брала участі
  • 1934 — відмовилася від участі
  • 1938 — не брала участі
  • 1950 — пройшла кваліфікацію, але відмовилася від участі в фінальних змаганнях
  • 1954 — груповий етап
  • 1958 — відмовилася від участі
  • 19621998 — не пройшла кваліфікацію
  • 2002 — третє місце
  • 2006 — не пройшла кваліфікацію
  • 2010 — не пройшла кваліфікацію
  • 2014 — не пройшла кваліфікацію
  • 2018 — не пройшла кваліфікацію

Чемпіонат Європи[ред. | ред. код]

  • 19601992 — не пройшла кваліфікацію
  • 1996 — груповий етап
  • 2000 — чвертьфінал
  • 2004 — не пройшла кваліфікацію
  • 2008 — півфінал
  • 2012 — не пройшла кваліфікацію
  • 2016 — груповий етап

Форма[ред. | ред. код]

Домашня

1923-1963
1963-1993
1996-1998
EURO 1996
1998-2000
2000-2002
EURO 2000
2002-2003
ЧС 2002
2003-2004
2004-2005
2005-2008
2008-2010
EURO 2008
2010-2012
2012-2016
2016-2018
EURO 2016
2018-2020
2020-

Гостьова

1996-1998
EURO 1996
1998-2000
2000-2002
EURO 2000
2002-2003
ЧС 2002
2003
2004-2005
2006-2008
2008-2010
EURO 2008
2010-2012
2012-2016
2016-2018
EURO 2016
2018
2020

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Чемпіонат світу[ред. | ред. код]

Фінальна частина Кваліфікація
Рік Раунд Місце І В Н* П ГЗ ГП І В Н П ГЗ ГП
Уругвай 1930 Не брала участь Не брала участь
Італія 1934 Відмовилась Відмовилась
Франція 1938 Не брала участь Не брала участь
Бразилія 1950 Відмовилась після проходження кваліфікації 1 1 0 0 7 0
Швейцарія 1954 Груповий етап 9 3 1 0 2 10 11 3 1 1 1 4 6
Швеція 1958 Відмовилась Відмовилась
Чилі 1962 Не кваліфікувалась 4 2 0 2 4 4
Англія 1966 6 1 0 5 4 19
Мексика 1970 4 0 0 4 2 13
Західна Німеччина 1974 6 2 2 2 5 3
Аргентина 1978 6 2 1 3 9 5
Іспанія 1982 8 0 0 8 1 22
Мексика 1986 8 0 1 7 2 24
Італія 1990 8 3 1 4 12 10
США 1994 10 3 1 6 11 19
Франція 1998 8 4 2 2 21 9
Південна Корея Японія 2002 Бронзовий призер 3 7 4 1 2 10 6 12 8 3 1 24 8
Німеччина 2006 Не кваліфікувалась 14 7 5 2 27 13
ПАР 2010 10 4 3 3 13 10
Бразилія 2014 10 5 1 4 16 9
Росія 2018 10 4 3 3 14 13
Катар 2022 Буде визначено згодом Буде визначено згодом
Канада Мексика США 2026
Всього 3 місце 2/21 10 5 1 4 20 17 128 47 24 57 176 187

Чемпіонат Європи[ред. | ред. код]

Фінальна частина Кваліфікація
Рік Раунд Місце І В Н* П ГЗ ГП І В Н П ГЗ ГП
Франція 1960 Не кваліфікувалась 2 1 0 1 2 3
Іспанія 1964 2 0 0 2 0 7
Італія 1968 6 1 2 3 3 8
Бельгія 1972 6 2 1 3 5 13
Соціалістична Федеративна Республіка Югославія 1976 6 2 2 2 5 10
Італія 1980 6 3 1 2 5 5
Франція 1984 8 3 1 4 8 16
Західна Німеччина 1988 6 0 2 4 2 16
Швеція 1992 6 0 0 6 1 14
Англія 1996 Груповий етап 16 3 0 0 3 0 5 8 4 3 1 16 8
Бельгія Нідерланди 2000 Чвертьфінал 6 4 1 1 2 3 4 10 5 4 1 16 7
Португалія 2004 Не кваліфікувалась 10 6 2 2 19 8
Австрія Швейцарія 2008 Півфінал 3 5 2 1 2 8 9 12 7 3 2 25 11
Польща Україна 2012 Не кваліфікувалась 12 5 3 4 13 14
Франція 2016 Груповий етап 17 3 1 0 2 2 4 10 5 3 2 14 9
Європа 2020 Кваліфікувалась 10 7 2 1 18 3
Німеччина 2024 Буде визначено згодом Буде визначено згодом
Всього 3 місце 4/16 15 4 2 9 13 22 120 51 29 40 152 152

Ліга націй УЄФА[ред. | ред. код]

Ліга націй УЄФА
Рік Дивізіон Раунд М І В Н П ГЗ ГП
2018–19 Ліга B Груповий етап 3 4 1 0 3 4 7
2020–21 Ліга B Буде визначено згодом
Всього Груповий етап
Ліга В
1/1 4 1 0 3 4 7
Жеребкування перед матчем Туреччина-Єгипет на літніх Олімпійських іграх 1928 року в Амстердамі.

Олімпійські ігри[ред. | ред. код]

Футбол на Олімпійських іграх
Рік Раунд Місце І В Н* П ГЗ ГП
Франція 1924 1 раунд 13 1 0 0 1 2 5
Нідерланди 1928 1 раунд 14 1 0 0 1 1 7
Німеччина 1936 1 раунд 15 1 0 0 1 0 1
Велика Британія 1948 Чвертьфінал 6 2 1 0 1 5 3
Фінляндія 1952 Чвертьфінал 8 2 1 0 1 3 8
Австралія 1956 Відмовилась
Італія 1960 1 раунд 14 3 0 1 2 3 10
Японія 1964 Не кваліфікувалась
Мексика 1968
Західна Німеччина 1972
Канада 1976
СРСР 1980
США 1984 Відмовилась
Південна Корея 1988 Не кваліфікувалась
Іспанія 1992
США 1996
Австралія 2000
Греція 2004
КНР 2008
Велика Британія 2012
Бразилія 2016
Японія 2020
Всього Чвертьфінал 6/22 10 2 1 7 14 34

Кубок конфедерацій[ред. | ред. код]

Кубок конфедерацій
Рік Раунд Місце І В Н* П ГЗ ГП
Саудівська Аравія 1992 Не кваліфікувалась
Саудівська Аравія 1995
Саудівська Аравія 1997
Мексика 1999
Південна Корея Японія 2001
Франція 2003 3 місце 3 5 2 1 2 8 8
Німеччина 2005 Не кваліфікувалась
ПАР 2009
Бразилія 2013
Росія 2017
Всього 3 місце 1/10 5 2 1 2 8 8
*В рахунок нічиїх включені в тому числі і матчі, переможець яких був визначений в серії пенальті.

Кубок ОЕС[ред. | ред. код]

Докладніше: Кубок ОЕС
Рік Результат
Іран 1965 Фіналіст
Пакистан 1967 Чемпіон
Туреччина 1969 Чемпіон
Іран 1970 Фіналіст
Пакистан 1974 Чемпіон
Іран 1993 Не брала участь

Гравці збірної[ред. | ред. код]

Поточний склад[ред. | ред. код]

Гравці збірної, що були включені до заявки на ігри відбору на Євро-2020 проти збірної Ісландії 14 листопада і збірної Андорри 17 листопада 2019 року (кількість ігор і голів наведені станом на 17 листопада 2019 після матчу проти Андорри)[16]:

Поз. Гравець Дата народження (вік) Ігри Голи Клуб
1 1ВР Сінан Болат 3 вересня 1988 (32 роки)(19880903) 12 0 Бельгія Антверпен
23 1ВР Угурджан Чакир 5 квітня 1996 (24 роки)(19960405) 2 0 Туреччина Трабзонспор
12 1ВР Алтай Байиндир 14 квітня 1998 (22 роки)(19980414) 0 0 Туреччина Фенербахче
3 2ЗХ Хасан Алі Калдирим 9 грудня 1989 (30 років)(19891209) 32 1 Туреччина Фенербахче
22 2ЗХ Каан Айхан 10 листопада 1994 (25 років)(19941110) 28 3 Німеччина Фортуна (Дюссельдорф)
2 2ЗХ Зекі Челік 17 лютого 1997 (23 роки)(19970217) 14 2 Франція Лілль
15 2ЗХ Меріх Демірал 5 березня 1998 (22 роки)(19980305) 12 0 Італія Ювентус
13 2ЗХ Умут Мераш 20 грудня 1995 (24 роки)(19951220) 6 0 Франція Гавр
4 2ЗХ Мерт Мюлдюр 3 квітня 1999 (21 рік)(19990403) 2 0 Італія Сассуоло
21 2ЗХ Назім Сангаре 30 травня 1994 (26 років)(19940530) 2 0 Туреччина Антальяспор
5 2ЗХ Мерт Четін 1 січня 1997 (23 роки)(19970101) 1 0 Італія Рома
18 2ЗХ Озан Кабак 25 березня 2000 (20 років)(20000325) 1 0 Німеччина Шальке 04
6 3ПЗ Озан Туфан 23 березня 1995 (25 років)(19950323) 50 5 Туреччина Фенербахче
10 3ПЗ Хакан Чалханоглу 8 лютого 1994 (26 років)(19940208) 48 10 Італія Мілан
8 3ПЗ Окай Йокушлу 9 березня 1994 (26 років)(19940309) 24 1 Іспанія Сельта
11 3ПЗ Юсуф Язиджи 29 січня 1997 (23 роки)(19970129) 20 1 Франція Лілль
19 2ЗХ Омер Байрам 27 липня 1991 (29 років)(19910727) 9 0 Туреччина Галатасарай
20 3ПЗ Деніз Тюрюч 29 січня 1993 (27 років)(19930129) 6 1 Туреччина Фенербахче
9 3ПЗ Беркай Озджан 15 лютого 1998 (22 роки)(19980215) 4 0 Туреччина Істанбул Башакшехір
7 3ПЗ Емре Килинч 23 серпня 1994 (26 років)(19940823) 2 0 Туреччина Сівасспор
16 4НП Енес Юнал 10 травня 1997 (23 роки)(19970510) 13 2 Іспанія Реал Вальядолід
17 4НП Гювен Ялчин 18 січня 1999 (21 рік)(19990118) 3 0 Туреччина Бешикташ
14 4НП Ахмед Кутуджу 1 березня 2000 (20 років)(20000301) 1 0 Німеччина Шальке 04

Нещодавно викликалися[ред. | ред. код]

Наступні гравці продовжують кар'єру у збірній і також викликалися до її лав протягом 2019 року.

Поз. Гравець Дата народження (вік) Ігри Голи Клуб Останній виклик
1ВР Мерт Гюнок 1 березня 1989 (31 рік)(19890301) 15 0 Туреччина Істанбул Башакшехір v. Ісландія Ісландія, 14 листопада 2019
1ВР Гекхан Аккан 1 січня 1994 (26 років)(19940101) 0 0 Туреччина Чайкур Різеспор v. Ісландія Ісландія, 14 листопада 2019 INJ
2ЗХ Чаглар Сьоюнджю 23 травня 1996 (24 роки)(19960523) 28 1 Англія Лестер Сіті v. Ісландія Ісландія, 14 листопада 2019
2ЗХ Махмут Текдемір 20 січня 1988 (32 роки)(19880120) 15 0 Туреччина Істанбул Башакшехір v. Ісландія Ісландія, 14 листопада 2019
3ПЗ Емре Белезоглу (Капітан) 7 вересня 1980 (40 років)(19800907) 101 9 Туреччина Фенербахче v. Ісландія Ісландія, 14 листопада 2019
3ПЗ Ченгіз Юндер 14 липня 1997 (23 роки)(19970714) 20 6 Італія Рома v. Ісландія Ісландія, 14 листопада 2019
3ПЗ Ефеджан Караджа 16 листопада 1989 (30 років)(19891116) 2 0 Туреччина Аланіяспор v. Ісландія Ісландія, 14 листопада 2019
3ПЗ Ірфан Кахведжі 15 червня 1995 (25 років)(19950615) 15 0 Туреччина Істанбул Башакшехір v. Ісландія Ісландія, 14 листопада 2019 PRE
3ПЗ Дорухан Токез 21 травня 1996 (24 роки)(19960521) 6 1 Туреччина Бешикташ v. Албанія Албанія, 11 жовтня 2019 PRE
3ПЗ Абдулкадір Пармак 28 грудня 1994 (25 років)(19941228) 1 0 Туреччина Трабзонспор v. Албанія Албанія, 11 жовтня 2019 PRE
3ПЗ Юнус Малли 24 лютого 1992 (28 років)(19920224) 25 1 Німеччина Уніон (Берлін) v. Андорра Андорра, 7 вересня 2019
3ПЗ Огузхан Озякуп 23 вересня 1992 (27 років)(19920923) 43 1 Нідерланди Феєнорд v. Ісландія Ісландія, 11 червня 2019
3ПЗ Абдулкадір Омюр 25 червня 1999 (21 рік)(19990625) 4 0 Туреччина Трабзонспор v. Ісландія Ісландія, 11 червня 2019
4НП Бурак Їлмаз (Віце-капітан) 15 липня 1985 (35 років)(19850715) 59 24 Туреччина Бешикташ v. Ісландія Ісландія, 14 листопада 2019
4НП Дженк Тосун 7 червня 1991 (29 років)(19910607) 42 16 Англія Крістал Пелес v. Ісландія Ісландія, 14 листопада 2019 INJ
4НП Кенан Караман 5 березня 1994 (26 років)(19940305) 11 1 Німеччина Фортуна (Дюссельдорф) v. Франція Франція, 14 жовтня 2019

Тренерський штаб[ред. | ред. код]

Шенол Гюнеш, нинішній головний тренер збірної Туреччини з футболу.
Позиція Ім'я
Головний тренер Туреччина Шенол Гюнеш
Асистенти Туреччина Байрам Бекташ
Туреччина Ерен Шафак
Туреччина Шереф Чичек
Тренер з фітнесу Туреччина Омюр Сердал Алтунсоз
Фізіотерапевт Туреччина Ашкин Деде
Тренер воротарів Туреччина Емрах Каракован
Лікарі Туреччина Сарпер Четінкая
Туреччина Уфук Шентюрк
Відео аналітик Туреччина Ердоган Кайнак

Гравці[ред. | ред. код]

Найбільше матчів[ред. | ред. код]

Рюштю Речбер — рекордсмен збірної за кількістю матчів (120).

Гравці, виділені жирним шрифтом, все ще виступають, принаймні на рівні клубу[17]. Станом на 14 жовтня 2019 року.

# Ім'я Роки виступів Ігор Голів
1 Рюштю Речбер 1994–2012 120 0
2 Хакан Шюкюр 1992–2007 112 51
3 Бюлент Коркмаз 1990–2005 102 3
4 Емре Белезоглу 2000– 101 9
5 Арда Туран 2006– 100 17
6 Тугай Керімоглу 1990–2007 94 2
7 Алпай Озалан 1995–2005 90 4
8 Хаміт Алтинтоп 2004–2014 82 7
9 Мехмет Топал 2008– 81 2
10 Тунджай Шанли 2002–2010 80 22

Найкращі бомбардири[ред. | ред. код]

Хакан Шюкюр — рекордсмен збірної за кількістю забитих голів (51).

Гравці з рівною кількістю голів подаються в хронологічному порядку досягнення результату. Гравці, виділені жирним шрифтом, все ще виступають, принаймні на рівні клубу.[18] Станом на 14 жовтня 2019 року.

# Ім'я Роки виступів Ігор Голів Rate
1 Хакан Шюкюр 1992–2007
51
112
0.46
2 Бурак Їлмаз 2006–
24
58
0.43
3 Тунджай Шанли 2003–2010
22
80
0.28
4 Лефтер Кючюкандоньядіс 1948–1963
21
46
0.46
5 Метін Октай 1956–1968
19
36
0.53
Джеміл Туран 1969–1979
19
44
0.43
Ніхат Кахведжі 2000–2011
19
68
0.28
8 Арда Туран 2006–
17
100
0.17
9 Дженк Тосун 2013-
16
42
0.38
10 Зекі Риза Спорел 1923–1932
15
16
0.94


Примітки[ред. | ред. код]

  1. The FIFA/Coca-Cola World Ranking. FIFA. 19 грудня 2019. Процитовано 19 грудня 2019. 
  2. Turkey's golden delight. BBC Sport. 22 June 2002. Процитовано 20 August 2009. 
  3. Brazil stride into final. BBC Sport. 26 June 2002. Процитовано 20 August 2009. 
  4. Turkey finish in style. BBC Sport. 29 June 2002. Процитовано 20 August 2009. 
  5. World Cup Rewind: Hakan Şükür scores the tournament’s fastest ever goal. guinnessworldrecords.com. Guinness World Records. 6 June 2014. Процитовано 25 November 2018. 
  6. Portugal 2–0 Turkey. BBC Sport. 7 June 2008. Процитовано 20 August 2009. 
  7. Switzerland 1–2 Turkey. BBC Sport. 11 June 2008. Процитовано 20 August 2009. 
  8. Turkey 3–2 Czech R & Switzerland 2–0 Portugal. BBC Sport. 15 June 2008. Процитовано 20 August 2009. 
  9. Turkey edge out Czechs in thriller. FIFA.com. FIFA. 15 June 2008. Процитовано 20 August 2009. 
  10. Croatia 1–1 Turkey (1–3 pens). BBC Sport. 20 June 2008. Процитовано 20 August 2009. 
  11. Germany 3–2 Turkey. BBC Sport. 25 June 2008. Процитовано 20 August 2009. 
  12. Terim Resignation. Guardian Sport. 7 June 2008. Процитовано 20 August 2009. 
  13. Turkey marks 500th match. Hürriyet Daily News. 14 November 2012. Процитовано 15 November 2012. 
  14. Er, İsmail (15 November 2012). Türkiye 1–1 Danimarka. Hürriyet Spor (Turkish). Процитовано 15 November 2012. 
  15. Terim leaves Turkey role after brawl. goal.com. Goal. 26 July 2017. Процитовано 31 January 2018. 
  16. Andorra (0–2) Turkey. eu-football.info. 17 листопада 2019. 
  17. A Milli Takım En Fazla Milli Olan Oyuncularımız TFF. Процитовано 15 September 2016. 
  18. Türkiye Futbol Federasyonu Ana Sayfa TFF. tff.org. Turkish Football Federation. Процитовано 21 June 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]