Любиша Тумбакович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Любиша Тумбакович
Ljubiša Tumbaković.jpg
Особові дані
Народження 2 вересня 1952(1952-09-02) (67 років)
  Белград, СФРЮ
Громадянство Flag of Serbia.svg Сербія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1962–1964
1964–1970
Югославія «Раднички» (Белград)
Югославія «Партизан»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1970–1976 Югославія «Партизан»  ? (?)
1971–1972   Югославія «Вардар»  ? (?)
1972–1973   Югославія «Раднички» (Сомбор)  ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1980–1985 Югославія «Раднички» (Белград)
1985–1987 Югославія «Обилич»
1989–1990 Кувейт «Хайтан»
1992–1999 Югославія «Партизан»
1999–2000 Греція АЕК
2000–2002 Югославія «Партизан»
2003 Саудівська Аравія «Аль-Наср» (Ер-Ріяд)
2004–2009 КНР «Шаньдун Лунен»
2010 Іран «Стіл Азін»
2012–2016 КНР «Ухань Чжоер»
2016–2019 Чорногорія Чорногорія
2019– Сербія Сербія

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Любиша Тумбакович (серб. Љубиша Тумбаковић / Ljubiša Tumbaković, нар. 2 вересня 1952, Белград) — сербський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2019 року очолює тренерський штаб збірної Сербії.

Найбільш успішний тренер в історії белградського «Партизана», з яким завоював шість чемпіонських титулів і три національних кубка.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився в передмісті Белграда, СФРЮ, там же почав грати у футбол за місцеву команду «Раднічкі» (Белград) у 1962 році. Через два роки перейшов до більш сильної футбольної школи клубу «Партизан» (Белград). У 1970 році коли Тумбаковичу виповнилося 18, він був переведений до основного складу. Незважаючи на те, що в офіційних іграх він не брав участь, гравець зіграв в 45 товариських матчах за «Партизан», в яких забив 6 голів[1].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1980 року, очоливши тренерський штаб «Радничок» (Белград), де пропрацював з 1980 по 1985 рік, а потім ще два роки тренував «Обилич».

У 1989—1990 роках очолював кувейтський «Хайтан», після чого став тренером молодіжної команди «Партизана». Через два роки, після звільнення Івиці Осима Тумбакович був призначений головним тренером першої команди. У цей період «Партизан» переживав спад, однак після приходу на тренерський місток Тумбаковичу вдалося в дебютному сезоні завоювати чемпіонський титул[2]. Всього за кар'єру в «Партизані» Тумбакович шість разів вигравав титул, а також тричі перемагав в Кубку. Ці досягнення привернули увагу скаутів з Греції і Тумбаковича запросили в АЕК, який під його керівництвом фінішував третім[3].

Перед початком сезону 2000/01 Тумбакович повернувся до Сербії, де знову очолив «Партизан»[4]. Однак незважаючи на успіхи у внутрішньому чемпіонаті, коли команда стала чемпіоном сезону 2001/02, в Європі успіхи були досить скромними. Практично після десятиліття в команді, Тумбакович залишив тренерську кар'єру на батьківщині, ставши одним з найуспішніших тренерів в югославському футболі[2].

У 2003 році Тумбакович деякий час очолював саудівський «Аль-Наср». Після цього він переїхав в Китай, де перед початком сезону 2004 року став головним тренером «Шаньдун Лунена». Тумбакович став другим тренером «Шаньдуна» після Слободана Сантрача, який залишив хороше враження, завоювавши кубок країни і ставши срібним призером чемпіонату[5]. Тумбакович продовжив роботу з командою, яка весь сезон розглядалася претендентом на чемпіонський титул, однак за підсумками сезону 2005 року завоювала лише бронзові медалі і не змогла відстояти кубок[6]. У наступному сезоні команді вдалося зробити золотий дубль, вигравши кубок і ставши чемпіоном країни. У 2008 році клуб знову завоював золоті медалі чемпіонату.

Згодом з липня по жовтень 2010 року працював з іранським «Стіл Азіном», а з серпня по жовтень 2013 року у китайському «Ухань Чжоер»[7].

У січні 2016 року він був призначений тренером збірної Чорногорії[8][9].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

«Партизан»: 1992–93, 1993–94, 1995–96, 1996–97, 1998–99, 2001–02
«Партизан»: 1993–94, 1997–98, 2000–01
«Шаньдун Лунен»: 2006, 2008
«Шаньдун Лунен»: 2004, 2006

Індивідуальні[ред. | ред. код]

  • Тренер року в СР Югославії (8): 1992, 1993, 1994, 1996, 1997, 1998, 2002, 2003
  • Тренер року в Сербії (1): 2006
  • Тренер року в Китаї (2): 2006, 2008

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]