Фолькер Шпрінгель
| Фолькер Шпрінгель | |
|---|---|
| Volker Springel | |
| Народився |
18 листопада 1970 (53 роки) Бакнанг |
| Країна |
 Німеччина |
| Діяльність | астрофізик, астроном |
| Alma mater |
Тюбінгенський університет, Мюнхенський університет |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | Інститут астрофізики імені Макса Планка |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Науковий керівник | Саймон Вайт |
| Аспіранти, докторанти | Debora Šijačkid[1] |
| Членство |
Леопольдина[2] Die Junge Akademied (2011) Національна академія наук США МАС |
| Відомий завдяки: |
моделювання «Міленіум», проєкт «Акваріус» |
| Нагороди | |
Фолькер Шпрінгель (нім. Volker Springel; нар. 18 листопада 1970) — німецький астрофізик і космолог. Спеціаліст з чисельних моделювань формування структур, особливо відомий своєю участю в моделюванні «Міленіум» і проєкті «Акваріус». Директор Інституту астрофізики Макса Планка в Гархінзі. Академік Академії Леопольдина і Національної академії наук США.
Біографія[ред. | ред. код]
Шпрінгель вивчав фізику в Тюбінгенському університеті з 1991 по 1996 рік за стипендією Німецького національного академічного фонду[en]. Протягом навчання він провів один рік за обміном в Університеті Берклі (в 1994/1995). 1996 року він захистив дипломну роботу «Топологія та функція світності огляду червоного зміщення PSCz» під керівництвом Ганнсом Рудером[de] з Тюбінгенського університету та Саймона Вайта з Інституту астрофізики Макса Планка.
2000 року він отримав ступінь доктора філософії в Інституті астрофізики Макса Планка та Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана, захистивши під керівництвом Саймона Вайта дисертацію «Про утворення та еволюцію галактик».
Після захисту дисертації він працював постдоком у Гарвард-Смітсонівському астрофізичному центрі в США і деякий час працював консультантом з управління. 2003 року він повернувся в Інститут астрофізики Макса Планка в Гархінг, а 2005 року став керівником групи.
З 2010 по 2018 рік він був професором теоретичної астрофізики в Гайдельберзькому університеті та керівником групи теоретичної астрофізики в Гайдельберзькому інституті теоретичних досліджень. У 2012 році він став зовнішнім членом Товариства Макса Планка в Інституті астрономії Макса Планка в Гайдельберзі.
2018 року він знову повернувся в Гархінг і посів посаду директора Інституту астрофізики Макса Планка.
Наукові результати[ред. | ред. код]
Шпрінгель займається чисельним моделюванням формування галактик. Наприклад, він мав значний внесок у моделювання «Міленіум», яке протягом місяця використовувала потужності суперкомп'ютерів в обчислювальному центрі Інститут астрофізики Макса Планка. Ці розрахунки полягали в моделюванні куба з довжиною ребра 2 мільярди світлових років, всередині якого знаходилося приблизно 20 мільйонів галактик. Іншою областю досліджень є чисельне моделювання для з'ясування ролі темної матерії (наприклад, шляхом створення різних космологічних моделей темної енергії та темної матерії[3]) та пошук потенційних експериментів для їх виявлення (наприклад, анігіляція).
Шпрінгель і його колеги також змоделювали еволюцію та зіткнення галактик із надмасивними чорними дірами. Він виявив, що спочатку утворюються квазари, вивільняючи стільки енергії, що газ викидається з околиць чорної діри. Цей процес сповільнює подальше утворення зір і подальше зростання надмасивної чорної діри. Це також вирішило проблему моделювання формування галактик у ранньому космосі, що призвело до набагато більшої щільності зір, ніж спостерігалося[4][5]. Вони також змогли пояснити зв'язок між масою чорної діри та розподілом швидкостей зір у галактиці, а також передбачили межу довжини фази квазара в 100 мільйонів років.
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Премія Хайнца Майєра-Лейбніца[de] (2004)
- Медаль Отто Хана[en] від Товариства Макса Планка (2000)
- Премія Клунга-Вільгельмі[de] (2009)
- Член Молодої Академії[en] (2006-2011)
- Член Академії Леопольдина (з 2016)[6].
- Член Національної академії наук США (з 2020)
- Премія Грубера з космології (2020, разом з Ларсом Гернквістом)
- Премія Лейбніца (2021)
Дивіться також[ред. | ред. код]
- Місцева група галатик
- Скупчення галактик
- Ланіакеа
- Войд
- Великомасштабна сткруктура Всесвіту
- Галактична нитка
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ https://www.leopoldina.org/fileadmin/redaktion/Mitglieder/CV_Springel_Volker_D.pdf
- ↑ Springel, V., Wang, J., Vogelsberger, M., Ludlow, A., Jenkins, A., Helmi, A., Navarro, J.F., Frenk, C.S. and White, S.D., 2008. The Aquarius Project: the subhaloes of galactic haloes. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, 391(4), pp.1685-1711
- ↑ Kollidierende Galaxien wecken schlafende Schwarze Löcher. MPG, 9 лютого 2005
- ↑ Di Matteo, T., Springel, V. and Hernquist, L., 2005. Energy input from quasars regulates the growth and activity of black holes and their host galaxies. Nature, 433(7026), pp.604-607
- ↑ Mitgliederverzeichnis von Volker Springel, Leopoldina
Посилання[ред. | ред. код]
- Springel, Volker в бібліографічній базі даних Scopus.
(необхідна підписка) - Volker Springel, профіль в Google Scholar
|
