Фома Слов'янин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фома Слов'янин
грец. Θωμᾶς ὁ Σλάβος
ThomasTheRebelAndMourtagon.jpg
Народився близько 760
Газіура, Понт
Помер 823(0823)
Аркадіополь, Фракія
Місце народження Газіура, Понт
Місце смерті Аркадіополь, Фракія
Приналежність Візантійська армія, Візантійська імперія
Роки служби близько 803–820
Звання Турмарх
Командування візантійськими військами в Анатолікі
Мініатюра з Мадридської версії хроніки Івана Скілиці зображує Фому, на коні і одягненого, як візантійський імператор,під час ведення переговорів з арабами. Повстання Фоми є одним з найбільш багато ілюстрованих епізодів в цьому літописі.
Фома і його флот пливе із Абідоса до Фракії

Фома Слов'янин або Хома Слов'янин (760823) — керівник народного повстання у Візантії близько 820 року. Слов'янин за походженням. Фома з Гезіури на прізвисько Слов'янин був людиною «низького походження». В молодості, рятуючись від страти за участь в змові проти уряду, утік до Сирії, де завдяки своїм здібностям зробив кар'єру при дворі багдадського халіфа. Був пробачений імператором Левом V і призначений воєначальником однієї з малоазійскіх фем. Сміливий воїн, талановитий воєначальник, Хома Слов'янин відрізнявся любов'ю до влади, мав розум політика та талант залучати на свій бік людей.

Бувши турмархом в одній з малоазійских фем, підняв повстання, використавши невдоволення народних мас процесом феодалізації, а також репресіями уряду імператорів-іконоборців. У повстанні взяли участь також вірмени, грузини та ін. народи східних фем. Фома Слов'янин отримав підтримку й Арабського халіфату[1].

Повстання охопило майже всю Малу Азію, частину Фракії і Македонії. З грудня 821 протягом року Фома Слов'янин безуспішно намагався взяти в облогу Константинополь. Відсутність сильного флоту, наступ військ болгарського хана Омуртага (якого покликав на допомогу імператор Михайло) і розлад у соціально різнорідному таборі повсталих змусили Фому Слов'янина відступити від столиці.

823 року повсталих взяли в облогу в Аркадіополі, після тривалого опору Слов'янин був виданий імператору і страчений. У ряді районів повсталі продовжували триматися до 825 року.


Примітки[ред.ред. код]