Формула-1 — Гран-прі Туреччини 2007

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гран-прі Туреччини 2007
Туреччина III Petrol Ofisi Turkish Grand Prix
Дата 26 серпня 2007 року
Місце Туреччина Стамбул
Траса Істанбул Парк
Довжина кола 5,338 км
Дистанція 309,396 км (58 кіл)
Погода Сонячно, сухо
Температура повітря +34°С, траси +49°C
Поул
1’27.329 Бразилія Феліпе Масса Феррарі
Найшвидше коло
1’27.295
(57 коло)
Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі
Подіум
Переможець Бразилія Феліпе Масса Феррарі
2 місце Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі
3 місце Іспанія Фернандо Алонсо Макларен-Мерседес
Формула-1. 12-й із 17 етапів сезону 2007/ Гонка №780
Circuit Istanbul.png
11.Угорщина < 12 > 13.Італія
2006 < Гран-прі Туреччини 2007 > 2008

Гран-прі Туреччини 2007 року — дванадцятий етап чемпіонату світу 2007 року з автоперегонів у класі Формула-1, відбувся з 26 по 28 серпня на трасі Істанбул Парк в Стамбулі (Туреччина). Перемогу на цих перегонах святкував бразильський гонщик Феліпе Масса з команди «Феррарі». Це був третій Гран-прі Туреччини і втретє він відбувався на цій же трасі.

Перед гран-прі[ред. | ред. код]

Льюїс Хемілтон випереджував свого напарника по команді «Макларен» Фернандо Алонсо на 7 очок і посідав перше місце у таблиці чемпіонату світу. У Кубку конструкторів команда «Макларен» йшла попереду «Феррарі» з різницею у 19 очок, попри те, що на попередньому гран-прі (Гран-прі Угорщини) команда не отримала жодного очка через інцидент Алонсо-Хемілтон.


Кваліфікація[ред. | ред. код]

Відбулася 25 серпня 2007 року. Погода: Сонячно. Сухо. Температура повітря: +350С, траси: +520С.

За поул-позишн змагалися пілоти «Феррарі» та «Макларена». Але як на вільних заїздах у п'ятницю зранку так і на суботній кваліфікації відчувалася деяка перевага «Феррарі». Тому поул отримав Феліпе Масса, а Ряйкконен лише через свою помилку на останньому заліковому колі, коли він трішки виїхав за узбіччя, не зміг поборотися за поул і посів третє місце. Друге і четверте місця посіли пілоти «Макларену»Хемілтон та Алонсо відповідно.

Перегони[ред. | ред. код]

Старт перегонів пілоти «Макларену» провалили: Хемілтон не зміг втримати Ряйкконена, а Алонсо взагалі пропустив обох пілотів «Заубера». У подальшому перегони йшли досить спокійно: Масса лідирував майже весь час (окрім моментів, коли він заїжджав на піт-лейн), а Алонсо зміг випередити пілотів «Заубера» за рахунок того, що вони занадто рано пішли на піт-стоп. Але за 15 кіл до фінішу вибухнула права передня покришка на боліді Хемілтона. Британець зміг доїхати до боксів та замінити колеса, але у підсумку він опинився лише на п'ятому місці.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Для дворазового чемпіона Фернандо Алонсо це гран-прі стало ювілейним - сотим.
  • Після цього гран-прі всі четверо лідерів у заліку пілотів мали рівну кількість перемог на гран-прі у цьому сезоні — по три. Це пілоти команд «Макларен» та «Феррарі»: Хемілтон, Алонсо, Масса, Ряйкконен.
  • У цьому гран-прі, як і на попередніх гран-прі Туреччини, перемогу святкував той пілот, який стартував з поулу.

Класифікація[ред. | ред. код]

Кваліфікація[ред. | ред. код]

Пілот Команда 1 частина 2 частина 3 частина
1 Бразилія Феліпе Масса Феррарі 1:27.488 1:27.039 1:27.329
2 Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 1:27.513 1:26.936 1:27.373
3 Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі 1:27.294 1:26.902 1:27.546
4 Іспанія Фернандо Алонсо Макларен-Мерседес 1:27.328 1:26.841 1:27.574
5 Польща Роберт Кубіца Заубер-БМВ 1:27.997 1:27.253 1:27.722
6 Німеччина Нік Хайдфельд Заубер-БМВ 1:28.099 1:27.253 1:28.037
7 Фінляндія Хейкі Ковалайнен Рено 1:28.127 1:27.784 1:28.491
8 Німеччина Ніко Росберг Вільямс-Тойота 1:28.275 1:27.750 1:28.501
9 Італія Ярно Труллі Тойота 1:28.318 1:27.801 1:28.740
10 Італія Джанкарло Фізікелла Рено 1:28.313 1:27.880 1:29.322
11 Велика Британія Ентоні Девідсон Супер Агурі-Хонда 1:28.304 1:28.002
12 Австралія Марк Веббер Ред Булл-Рено 1:28.500 1:28.013
13 Велика Британія Девід Култхард Ред Булл-Рено 1:28.395 1:28.100
14 Бразилія Рубенс Барікелло[1] Хонда 1:28.792 1:28.188
15 Велика Британія Дженсон Баттон[1] Хонда 1:28.373 1:28.220
16 Австрія Александр Вюрц Вільямс-Тойота 1:28.360 1:28.390
17 Італія Вітантоніо Ліуцці Торо Россо-Феррарі 1:28.798
18 Німеччина Ральф Шумахер Тойота 1:28.809
19 Японія Такума Сато Супер Агурі-Хонда 1:28.953
20 Німеччина Себастьян Феттель Торо Россо-Феррарі 1:29.408
21 Німеччина Адріан Сутіл Спайкер-Феррарі 1:29.861
22 Японія Сакон Ямамото Спайкер-Феррарі 1:31.479

Перегони[ред. | ред. код]

Пілот Команда Кіл Час Старт Очок
1 Бразилія Феліпе Масса Феррарі 58 1:26:42.161 1 10
2 Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі 58 +2.2 3 8
3 Іспанія Фернандо Алонсо Макларен-Мерседес 58 +26.1 4 6
4 Німеччина Нік Хайдфельд Заубер-БМВ 58 +39.6 6 5
5 Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 58 +45.0 2 4
6 Фінляндія Хейкі Ковалайнен Рено 58 +46.1 7 3
7 Німеччина Ніко Росберг Вільямс-Тойота 58 +55.7 8 2
8 Польща Роберт Кубіца Заубер-БМВ 58 +56.7 5 1
9 Італія Джанкарло Фізікелла Рено 58 +59.4 10
10 Велика Британія Девід Култхард Ред Булл-Рено 58 +71.0 13
11 Австрія Александр Вюрц Вільямс-Тойота 58 +79.6 14
12 Німеччина Ральф Шумахер Тойота 57 +1 коло 16
13 Велика Британія Дженсон Баттон Хонда 57 +1 коло 22[1]
14 Велика Британія Ентоні Девідсон Супер Агурі-Хонда 57 +1 коло 11
15 Італія Вітантоніо Ліуцці Торо Россо-Феррарі 57 +1 коло 15
16 Італія Ярно Труллі Тойота 57 +1 коло 9
17 Бразилія Рубенс Барікелло Хонда 57 +1 коло 21[1]
18 Японія Такума Сато Супер Агурі-Хонда 57 +1 коло 17
19 Німеччина Себастьян Феттель Торо Россо-Феррарі 57 +1 коло 18
20 Японія Сакон Ямамото Спайкер-Феррарі 56 +2 кола 20
21 Німеччина Адріан Сутіл Спайкер-Феррарі 54 тиск пального 19
схід Австралія Марк Веббер Ред Булл-Рено 10 Гідравліка 12

Найшвидше коло: Кімі Ряйкконен — 1:27.295

Кола лідирування: Феліпе Масса — 55 (1-19, 22-42, 44-58); Льюїс Хемілтон — 1 (20); Хейкі Ковалайнен — 1 (21); Фернандо Алонсо — 1 (43).

Примітки і посилання[ред. | ред. код]

  1. а б в г Барікелло та Баттон були покарані за заміну двигуна перед перегонами. Їх результати у кваліфікації були знижені на 10 місць. Тому вони стартували з 21 та 22 місця відповідно.

Джерела Інтернет[ред. | ред. код]