Перейти до вмісту

Формула-1 — Гран-прі Канади 2007

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гран-прі Канади 2007
Канада XLIV Grand Prix du Canada
6-й із 17 етапів сезону 2007/ Гонка №774
← 5.Монако7.США →
Деталі гонки
Дата 10 червня 2007 року
Місце Канада Монреаль
Траса Автодром імені Жиля Вільнева
Довжина кола 4.361 км
Дистанція 305.270 км (70 кіл)
Погода Сонячно, сухо, спекотно.
Поул
Пілот Макларен-Мерседес
Час 1:15.707
Найшвидше коло
Пілот Іспанія Фернандо Алонсо Макларен-Мерседес
Час 1'16.367 на 46 колі
Подіум
Перший Макларен-Мерседес
Другий Заубер-БМВ
Третій Вільямс-Тойота
← 20062008 →

Гран-прі Канади 2007 року — шостий етап чемпіонату світу 2007 року з автоперегонів у класі Формула-1, відбувся з 8 по 10 червня на автодромі імені Жиля Вільнева (Монреаль, Канада). Перемогу в цьому гран-прі вперше святкував Льюїс Хемілтон, пілот команди Макларен, для якого це гран-прі було тільки шостим у кар'єрі.

Класифікація

[ред. | ред. код]

Кваліфікація

[ред. | ред. код]
Пілот Команда 1 частина 2 частина 3 частина
1 Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 1:16.576 1:15.486 1:15.707
2 Іспанія Фернандо Алонсо Макларен-Мерседес 1:16.562 1:15.522 1:16.163
3 Німеччина Нік Хайдфельд Заубер-БМВ 1:17.006 1:15.960[1] 1:16.266
4 Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі 1:16.468 1:16.592 1:16.411
5 Бразилія Феліпе Масса Феррарі 1:16.756 1:16.138 1:16.570
6 Австралія Марк Веббер Ред Булл-Рено 1:17.315 1:16.257 1:16.913
7 Німеччина Ніко Росберг Вільямс-Тойота 1:17.016 1:16.190 1:16.919
8 Польща Роберт Кубіца Заубер-БМВ 1:17.267 1:16.368 1:16.993
9 Італія Джанкарло Фізікелла Рено 1:16.805 1:16.288 1:17.229
10 Італія Ярно Труллі Тойота 1:17.324 1:16.600 1:17.747
11 Японія Такума Сато Супер Агурі-Хонда 1:17.490 1:16.743
12 Італія Вітантоніо Ліуцці Торо Россо-Феррарі 1:17.541 1:16.760
13 Бразилія Рубенс Барікелло Хонда 1:17.011 1:17.116
14 Велика Британія Девід Култхард Ред Булл-Рено 1:17.436 1:17.304
15 Велика Британія Дженсон Баттон Хонда 1:17.522 1:17.541
16 США Скотт Спід Торо Россо-Феррарі 1:17.433 1:17.571
17 Велика Британія Ентоні Девідсон Супер Агурі-Хонда 1:17.542
18 Німеччина Ральф Шумахер Тойота 1:17.634
19 Фінляндія Хейкі Ковалайнен[2] Рено 1:17.806
20 Австрія Александр Вюрц Вільямс-Тойота 1:18.089
21 Німеччина Адріан Сутіл Спайкер-Феррарі 1:18.536
22 Нідерланди Крістіан Альберс Спайкер-Феррарі 1:19.196

Перегони

[ред. | ред. код]
Пілот Команда Кіл Час Старт Очок
1 Велика Британія Льюїс Хемілтон Макларен-Мерседес 70 1:44:11.292 1 10
2 Німеччина Нік Хайдфельд Заубер-БМВ 70 +4.3 3 8
3 Австрія Александр Вюрц Вільямс-Тойота 70 +5.3 19 6
4 Фінляндія Хейкі Ковалайнен Рено 70 +6.7 22[2] 5
5 Фінляндія Кімі Ряйкконен Феррарі 70 +13.0 4 4
6 Японія Такума Сато Супер Агурі-Хонда 70 +16.6 11 3
7 Іспанія Фернандо Алонсо[3] Макларен-Мерседес 70 +21.9 2 2
8 Німеччина Ральф Шумахер Тойота 70 +22.8 18 1
9 Австралія Марк Веббер Ред Булл-Рено 70 +22.9 6
10 Німеччина Ніко Росберг[3] Вільямс-Тойота 70 +23.9 7
11 Велика Британія Ентоні Девідсон Супер Агурі-Хонда 70 +24.3 17
12 Бразилія Рубенс Барікелло Хонда 70 +30.4 13
схід Італія Ярно Труллі Тойота 58 аварія 10
схід Італія Вітантоніо Ліуцці Торо Россо-Феррарі 54 аварія 12
схід Нідерланди Крістіан Альберс Спайкер-Феррарі 47 аварія 21[4]
схід Велика Британія Девід Култхард Ред Булл-Рено 36 коробка передач 14
схід Польща Роберт Кубіца Заубер-БМВ 2 аварія 8
схід Німеччина Адріан Сутіл Спайкер-Феррарі 21 аварія 20
схід США Скотт Спід Торо Россо-Феррарі 8 аварія 16
схід Велика Британія Дженсон Баттон Хонда 0 коробка передач 15
ДСК[5] Бразилія Феліпе Масса Феррарі 51 чорний прапор 5
ДСК[5] Італія Джанкарло Фізікелла Рено 51 чорний прапор 9

Найшвидше коло: Фернандо Алонсо — 1:16.367

Кола лідирування: Льюїс Хемілтон — 67 (1–21, 25–70); Феліпе Масса — 3 (22-24).

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • На цьому гран-прі Льюїс Хемілтон здобув перший поул у кар'єрі.
  • Це гран-прі — перша перемога Льюїса Хемілтона у кар'єрі (у шостому гран-прі).

Примітки і посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Перший результат Хайдфельда у другій частині кваліфікації анульовано за зріз шикани.
  2. 1 2 Ковалайнен був покараний за заміну двигуна. Його результат у кваліфікації був знижений на 10 місць. Тому він стартував з 22 місця.
  3. 1 2 Росберг та Алонсо покарані штрафом «stop&go» за заїзд на піт-лейн під час знаходження автомобіля безпеки на трасі, в той час, коли піт-лейн було зачинено.
  4. ↑ Альберс стартував з піт-лейну.
  5. 1 2 Масса та Фізікелла дискваліфіковані за виїзд з піт-лейну на червоне світло.

Джерела Інтернет

[ред. | ред. код]