Форштевень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Форштевень дерев'яного судна, захищений металевою смугою
Бульбоподібний форштевень
Прямий форштевень

Форште́вень (нід. voorsteven, від voor — «попереду» і steven — «штевень», «стояк») — передня, найбільш міцна, конструкція носової частини судна у вигляді сталевої балки, зігнутої за формою носа, що є продовженням кіля і, якою закінчується набір судна у носі[1].

Конструктивні особливості[ред. | ред. код]

У нижній частині форштевень з'єднується з кілем. На сталевих суднах форштевень є кованим, литим або зварним; на дерев'яних суднах форштевень, зазвичай складається з декількох частин та оковується сталевою смугою. На форштевні кріпиться набір корпусу судна[2] і бортова обшивка на його носі.

На старовинних вітрильних суднах у верхній частині форштевня існувала дерев'яна конструкція — княвдигед. Вона дещо видавалася допереду і прикрашалася носовою фігурою.

Види за формою[ред. | ред. код]

Використовують такі форми форштевнів:

  • похилий форштевень характеризується прямою похилою лінією, а в підводній частині плавно або під кутом переходить у кільову лінію. Такий форштевень надає судну спрямованості вперед, а в поєднанні з розвалом бортів в носовій частині збільшує корисну площу верхньої палуби та покращує підйомність судна на хвилю;
  • кліперський форштевень характеризується плавною лінією, спрямованою верхнім кінцем вперед. Форма запозичена у вітрильних суден, застосовується з тих же міркувань, що й у випадку похилого форштевеня;
  • бульбоподібний форштевень має над водою форму похилої прямої або увігнутої лінії, а підводна частина має каплеподібну форму і опущена трохи нижче кільової лінії. Такий форштевень передбачається на суднах з відносно великою шириною корпусу для зменшення хвильового опору води та збільшення швидкості ходу судна;
  • криголамний форштевень в надводній частини характеризується похилою прямою лінією, яка, не доходячи трохи до рівня води, набуває плавний нахил до 30°, нахил продовжується і в підводної частини до плавного переходу в кільову лінію. Такий форштевень мають криголами і судна, що плавають у кризі, для того, аби судно могло з ходу виповзати на крижане поле і своєю вагою продавлювати його;
  • прямий форштевень має вертикальну лінію в підводній частині, далі плавно переходить в кільову лінію. Зустрічається переважно у річкових суден, які мають вільне місце на палубі та плавають у водах зі спокійною поверхнею, він зручний для огляду простору перед носом судна при плаванні в звуженнях і при підходах до причалів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ДСТУ 2337-94 Елементи металевого корпусу надводних кораблів і суден конструктивні. Терміни і визначення.
  2. Набір — каркас з металевих балок та ребер, що надає конструкціям корпусу задану форму і разом з обшивкою та настилом забезпечує необхідну жорсткість та міцність корпуса (ДСТУ 2337-94).

Посилання[ред. | ред. код]