Франклін Шеффнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Франклін Дж. Шаффнер)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франклін Шеффнер
англ. Franklin Schaffner
Дата народження 30 травня 1920(1920-05-30)[1][2][…]
Місце народження Токіо-сіті[d], Японія
Дата смерті 2 липня 1989(1989-07-02)[1][2][…] (69 років)
Місце смерті Санта-Моніка, Каліфорнія, США[4]
Поховання Кладовище Вествуд
Громадянство  США
Alma mater Колумбійський університет, Колумбійська школа права, Franklin & Marshall Colleged і J. P. McCaskey High Schoold
Професія кінорежисер, профспілковий діяч, режисер
Заклад Управління стратегічних служб
Нагороди
IMDb ID 0769874
CMNS: Франклін Шеффнер у Вікісховищі

Франклін Джеймс Шеффнер (англ. Franklin James Schaffner; 30 травня 1920 — 2 червня 1989) — американський режисер кіно та телебачення, володар премії «Оскар» за фільм «Паттон» (1970), постановник фільмів «Полководець[en]», «Планета мавп», «Метелик», «Микола і Олександра» тощо. Відомий також запровадженням наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років нових методів знімання телевізійних програм із використанням рухомих камер, що значно змінило сприйняття глядачем новинних програм та репортажів у порівнянні зі статичним візуальним рядом. Від 1987 до 1989 року — президент Гільдії режисерів Америки[en].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1920 року в сім'ї протестантських місіонерів у Токіо (Японія)[5]. У підлітковому віці переїхав із сім'єю до США. Навчаючись у коледжі в окрузі Ланкастер (Пенсільванія), захоплювався, серед іншого, творчістю в драматичній студії. Вступив до Колумбійського університету, де вивчав юриспруденцію. З початком Другої світової війни, не завершивши навчання, призваний на службу до Військово-морських сил США. Брав участь у бойових діях у Північній Африці, Європі, пізніше переведений на Тихоокеанський флот ВМС США.

По закінченні військової служби повернувся до США і почав працювати на телевізійній студії CBS. Вже 1954 року отримав свою першу премію «Еммі» за телевізійну постановку п'єси Реджинальда Роуза[en] «Дванадцять розгніваних чоловіків» (1957 року Сідні Люмет успішно втілив цю п'єсу в однойменному художньому фільмі). Наступного року Шеффнер здобуває ще дві премії «Еммі» за роботу над телевізійною адаптацією бродвейської п'єси «Заколот на есмінці „Кейн“. Трибунал[en]». Високу оцінку та четверту премію Еммі отримала режисерська робота Шеффера в перших сезонах серіалу «Захисники».

1963 року зняв свій перший повнометражний художній фільм «Стриптизерка[en]», який отримав непогані відгуки критиків. 1964 року поставив політичну драму за п'єсою Ґора Відала «Найгідніший[en]», де в головній ролі знявся Генрі Фонда. Фільм номінувався на кілька кінематографічних нагород, здобув спеціальний приз журі Кінофестивалю в Карлових Варах.

Наступний фільм 1965 року «Полководець[en]» у певному сенсі став для Голлівуду новаторським, оскільки, на відміну від традиційної романтизації лицарства, відображав негативні сторони соціального розшарування за феодалізму, а також порушував тему боротьби християнства з язичництвом. Політичний детектив «Двійник[en]» з Юлом Бріннером у головній ролі, знятий 1967 року у Великій Британії, значного міжнародного успіху не мав.

Американський інститут кіномистецтва започаткував щорічну премію імені Франкліна Шеффнера.

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

Режисер
Продюсер

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Itaú Cultural Enciclopédia Itaú CulturalSão Paulo: Itaú Cultural, 2001. — ISBN 978-85-7979-060-7
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #126673519 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Morgan, Thomas (3 липня 1989). Franklin J. Schaffner Dies at 69; An Oscar-Winning Film Director. The New York Times. Процитовано 31 липня 2021.