Пон Чжун Хо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пон Чжун Хо
봉준호
Зображення
На японській прем'єрі «Окчі», 2017 р.
Дата народження 14 вересня 1969(1969-09-14) (51 рік)
Місце народження Тегу
Громадянство Південна Корея Південна Корея
Alma mater Університет Йонсеd (1995)[1]
Професія режисер
Кар'єра з 1999
Magnum opus Спогади про вбивствоd, The Hostd, Крізь сніг, Окча і Паразити
Нагороди Оскар 2020
IMDb ID 0094435
CMNS: Пон Чжун Хо у Вікісховищі

Пон Чжун Хо (кор. 봉준호 [poːŋ tɕuːnho → poːŋdʑunɦo], англ. Bong Joon-ho; нар.14 вересня 1969) — південнокорейський кінорежисер і сценарист. Відомий за використанням соціальної тематики та поєднанням жанрів у своїх фільмах. За картину «Паразити» Пон Чжун Хо отримав Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю, а також чотири нагороди «Оскару», в тому числі за Найкращий фільм.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився Пон Чжун Хо 14 вересня 1969 року в місті Тегу, на південному сході Кореї. Він був наймолодшим із чотирьох дітей у сім'ї[2]. Батько Пона працював промисловим дизайнером, а мати — домогосподаркою[3]. Дід по материній лінії, Пак Тевон, був письменником, але у 1950 році перетнув 38-у паралель. Його старший брат викладає англійську в Сеульському національному університеті, а старша сестра викладає в Анянському університеті[en].

Навчання[ред. | ред. код]

Коли Пон навчався у початковій школі, його сім'я переїхала у Сеул[4]. У 1988 році Пон почав вивчати соціологію в Університеті Йонсе[en][2]. У ті часи в Південній Кореї тривали демократичні протести проти деспотичного правління Чон Ду Хвана, приводом до яких стала новина про смерть закатованого поліцією студента Сеульського національного університету. Пон Чжун Хо згадує події так: «Демонстрації в університеті були щотижня… Щодня було те саме: протести протягом дня, пиятика вночі. Окрім кількох людей, ми тоді не надто довіряли професорам. Тож ми створили власні політичні, мистецькі та історичні навчальні групи. Ми пили до пізньої ночі, розмовляючи та дискутуючи. Я не з тих, що люблять вклинюватися до групи, тому навіть коли ми протестували, я йшов дивитися фільми. Організатори певно вважали мене поганим активістом». Протестувальники кидали каміння у поліцію, на що вони відповідали сльозогінним газом. Пон разом із іншими робив коктейлі Молотова на основі розчинника для фарби та води, що були менш небезпечні за звичні: «По той бік були такі ж діти, призвані в армію, тож ми насправді не хотіли їх травмувати».

Інший відомий режисер Імг Сан Су закінчив у 1989 році ту саму спеціальність Університету Йонсе, однак Пон стверджує, що вони не були тоді знайомі. У той же період Пак Чхан Ук навчався в Сеульському Університеті Соганг[en][5].

Два роки Пон служив в армії, після чого у 1992 році повернувся до навчання. Разом зі студентами з сусідніх університетів (Хонгік[en], Соганг, Жіночий університет Іхва) він співзаснував кіноклуб «Жовті двері»[2]. У ньому він зустрів майбутню дружину. Тоді ж він знімає перші короткометражні фільми: «У пошуках раю» і «Білий чоловік» (1994). У 1995 Пон завершив навчання у Йонсе.

На початку 90-х Пон був прийнятий на дворічну програму до Корейської академії кіномистецтва, яка вважається провідною кіношколою країни. Там він знімає дві короткометражні стрічки «Спогади у моїй рамці» та «Невідповідність» (1994)[6][7].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Після закінчення навчання Пон опинився у скрутному становищі. Його дружина завагітніла, й обоє були безробітні. Кілька років Пон Чжун Хо працював на різних позиціях у проєктах інших режисерів. Він написав сценарій до 15-хвилинного сегмента фільму «7 причин, чому пиво краще, ніж коханець» (1996)[8], був допоміжним режисером стрічки «Мотель Кактус» (1997) Пак Кі Йона й одним із сценаристів картини «Фантом: Субмарина» (1999). Згодом компанія Uno Film, яка займалася виробництвом цих фільмів, береться продюсувати повнометражний дебют Пона «Гавкітливі собаки не кусають» (2000). Стрічка слабко показала себе в прокаті та не отримала належної уваги критиків.

Його другий фільм «Спогади про вбивство» (2003) заснований на першому в історії Кореї[en] випадку серійних убивств. Картина отримала широке схвалення кінокритиків[9][10], ряд локальних нагород, премій міжнародних кінофестивалів і стала найпопулярнішою стрічкою року в корейському кінопрокаті (її переглянуло понад 5,1 млн людей)[11].

Третім фільмом Пона став науково-фантастичний трилер «Монстр» (2006). У 2006 році він став найкасовішим фільмом Південної Кореї, зібравши в домашньому прокаті 59 701 285 $[12]. Квентін Тарантіно вніс цей фільм до свого топ-20 фільмів, що вийшли після 1992 року[13]. «Монстр» також зайняв 81 позицію у списку 100 найкращих фільмів світового кінематографа від Empire[14].

У 2008 році Пон Чжун Хо спільно з Леосом Караксом та Мішелем Гондрі зняв фільм «Токіо!», що складається з трьох історій міста[15].

Прем'єра четвертого фільму Пона, драми «Матір», відбулася в рамках секції Особливий погляд Каннського кінофестивалю. Стрічка розповідає про матір, що намагається врятувати розумово відсталого сина, якого звинувачують у вбивстві дівчини. Фільм отримав позитивну критику та ввійшов до списків найкращих фільмів року багатьох оглядачів[16].

«Крізь сніг» став першим англомовним фільмом режисера. Історія базується на графічному романі «Le Transperceneige» Жан Марка-Рошетта та Жака Лоба. Прем'єра відбулася в Сеулі 29 липня 2013 року. Як і попередні стрічки Джун Хо, «Крізь сніг» побив касові рекорди у домашньому прокаті[17] та отримав переважно схвальні відгуки кінокритиків[18]. У 2015-му було анонсовано наступний фільм Пона «Окча»[19]. Знімання розпочалися у квітні 2016 року[20]. Прем'єра відбулася на 70-му Каннському кінофестивалі. На преспоказі аудиторія демонструвала негативне сприйняття компанії Netflix, супроводивши сеанс вигуками обурення[21]. Показ до того ж почався з технічної помилки, через яку зображення проектувалося з неправильним розширенням[22][23]. До самого фільму кінокритики виявилися набагато прихильнішими[24].

Пон Чжун Хо та акторський склад фільму «Паразити», 2019 р.

Після двох співпраць з американськими студіями та акторами Пон Чжун Хо береться за повністю корейський фільм «Паразити»[25]. Картина отримала Золоту пальмову гілку 72-го Каннського кінофестивалю, на якому і відбулася її світова прем'єра[26].

Українська прем'єра «Паразитів» відбулася на 10-му Одеському міжнародному кінофестивалі в програмі Фестиваль фестивалів[27]. Дистриб'ютором на території України був Артхаус Трафік[28]. У широкий прокат фільм вийшов 1 серпня 2019 року[29][30]. 6 лютого 2020 року картина вийшла у повторний прокат[31][32].

«Паразити» став першим корейським фільмом, який отримав номінації та став лауреатом премії за найкращий фільм іноземною мовою на «Золотому глобусі»[33]. Фільм отримав нагороди за найкращий оригінальний сценарій та неангломовний фільм 73-ї премії БАФТА[34]. Вперше корейський фільм було номіновано на премію Американської академії кіномистецтв, ще й у шести номінаціях. На 92-гій церемонії вручення нагород премії «Оскар», 9 лютого 2020 року, Пон Чжун Хо отримав чотири нагороди (у категоріях Найкращий фільм, Найкращий режисер, Найкращий оригінальний сценарій і Найкращий міжнародний фільм).

Улюблені фільми[ред. | ред. код]

На Берлінале, 2015 р.

Після отримання «Оскара» у свої промові Чжун Хо згадує, що навчався на фільмах Мартіна Скорсезе[35]. Серед робіт, що вплинули на нього, режисер також згадує фільмографію Гічкока[36]. У топ-10 Criterion Collection він наводить наступні фільми[37]: «Чотириста ударів», «Фанні і Александр», «Легенда про Нараяму», «Прийдешнє», «Лола Монтес»[en], «Нешвілл»[en], «Життя солодке»[en], «Людина, яка впала на Землю», «Рашмор», «Бути Джоном Малковичем». У інтерв'ю Variety Він називає себе «божевільним фанатом» стрічки «Скажений Макс 2»[38] і також називає «Дорогу гніву» неймовірним фільмом[39]. У режисерському голосуванні за найвеличніший фільм усіх часів від «Sight and Sound» Пон обирає фільми[40]:

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Фільм Роль
Режисер Сценарист Продюсер
1997 Мотель Кактус Ні Так Ні
1999 Фантом: Субмарина Ні Так Ні
2000 Гавкітливі собаки не кусають Так Так Ні
2003 Спогади про вбивство Так Так Ні
2005 Журнал з Антарктики Ні Так Ні
2006 Монстр Так Так Ні
2009 Матір Так Так Ні
2013 Снігобур Так Так Ні
2014 Морський туман Ні Так Так
2017 Окча Так Так Так
2019 Паразити Так Так Так

Нагороди[ред. | ред. код]

Оскар[ред. | ред. код]

Рік Категорія Фільм Результат Пр.
2020 Найкращий фільм «Паразити» Перемога [41]
Найкращий режисер Перемога
Найкращий оригінальний сценарій Перемога

БАФТА[ред. | ред. код]

Рік Категорія Фільм Результат Пр.
2020 Найкращий фільм «Паразити» Номінація [42]
Найкраща режисерська робота Номінація
Найкращий оригінальний сценарій Перемога
Найкращий неангломовний фільм Перемога

Золотий глобус[ред. | ред. код]

Рік Категорія Фільм Результат Пр.
2020 Найкраща режисерська робота «Паразити» Номінація [43]
Найкращий сценарій Номінація

Міжнародна премія Австралійської академії кінематографа і телебачення[ред. | ред. код]

Рік Категорія Фільм Результат Пр.
2020 Найкращий міжнародний фільм «Паразити» Перемога [44]
Найкращий міжнародний сценарій Номінація
Найкращий азійський фільм Перемога

Азійська кінопремія[ред. | ред. код]

Рік Категорія Фільм Результат Пр.
2007 Найкращий фільм «Монстр» Перемога
2010 «Матір» Перемога
Найкращий сценарій Перемога

Азійсько-Тихоокеанська кінопремія[ред. | ред. код]

Рік Категорія Фільм Результат Пр.
2019 Найкращий фільм «Паразити» Перемога [45]

Каннський кінофестиваль[ред. | ред. код]

Рік Категорія Фільм Результат Пр.
2017 Золота пальмова гілка «Окча» Номінація
2019 «Паразити» Перемога [46]

Премія Гільдії режисерів Америки[ред. | ред. код]

Рік Категорія Фільм Результат Пр.
2020 Найкращий режисер «Паразити» Номінація

Премія Гільдії продюсерів Америки[ред. | ред. код]

Рік Категорія Фільм Результат Пр.
2020 Найкраще продюсуваня повнометражного фільму «Паразити» Номінація

Премія Гільдії сценаристів Америки[ред. | ред. код]

Рік Категорія Фільм Результат Пр.
2020 Найкращий оригінальний сценарій «Паразити» Перемога

Baeksang Arts Awards[ред. | ред. код]

Рік Категорія Фільм Результат Пр.
2007 Найкращий фільм «Монстр» Перемога [47]
2014 Найкращий режисер «Крізь сніг» Перемога [48]

Блакитний дракон[ред. | ред. код]

Рік Категорія Фільм Результат Пр.
2003 Вибір аудиторії «Спогади про вбивство» Перемога [49]
2006 Найкращий фільм «Монстр» Перемога [50]
Вибір аудиторії Перемога
2009 Найкращий фільм «Матір» Перемога [51]
2013 Найкращий режисер «Крізь сніг» Перемога [52]
2019 Найкращий фільм «Паразити» Перемога
Найкращий режисер Перемога

Кінопремія Пуіл[ред. | ред. код]

Рік Категорія Фільм Результат Пр.
2009 Найкращий фільм «Матір» Перемога
2013 «Крізь сніг» Перемога
2019 «Паразити» Перемога
Найкращий сценарій Перемога

Премія кінокритиків Пусану[ред. | ред. код]

Рік Категорія Фільм Результат Пр.
2003 Найкращий режисер «Спогади про вбивство» Перемога
Найкращий сценарій Перемога
2006 Приз журі «Монстр» Перемога
2009 Найкращий фільм «Матір» Перемога
2013 Найкращий сценарій «Крізь сніг» Перемога

Режисерська премія[en][ред. | ред. код]

Рік Категорія Фільм Результат Пр.
2000 Найкращий новий режисер «Гавкітливі собаки не кусають» Перемога
2003 Найкращий режисер «Спогади про вбивство» Перемога
2014 «Крізь сніг» Перемога
2017 «Окча» Перемога
2019 Режисер року «Паразити» Перемога
Сценарій року Перемога

Премія Великий дзвін[ред. | ред. код]

Рік Категорія Фільм Результат Пр.
2003 Найкращий фільм «Спогади про вбивство» Перемога [53]
Найкращий режисер Перемога
2007 Найкращий режисер «Монстр» Перемога [54]

Премія Корейської асоціації кінокритиків[en][ред. | ред. код]

Рік Категорія Фільм Результат Пр.
2003 Найкращий фільм «Спогади про вбивство» Перемога
Найкращий режисер Перемога
2009 Найкращий фільм «Матір» Перемога
Найкращий сценарій Перемога
2013 Найкращий фільм «Крізь сніг» Перемога
Найкращий режисер Перемога
2017 Премія ФІПРЕССІ «Окча» Перемога
2019 Найкращий фільм «Паразити» Перемога
Найкращий режисер Перемога

Корейська кінопремія[en][ред. | ред. код]

Рік Категорія Фільм Результат Пр.
2003 Найкращий фільм «Спогади про вбивство» Перемога [55]
Найкращий режисер Перемога
Найкращий сценарій Перемога
2006 Найкращий фільм «Монстр» Перемога [56]
Найкращий режисер Перемога

Інші нагороди[ред. | ред. код]

Рік Премія Категорія Фільм Результат Пр.
2003 Токійський міжнародний кінофестиваль Asian Film Award «Спогади про вбивство» Перемога
Туринський кінофестиваль Найкращий сценарій (Глядацький приз) Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні Срібна мушля найкращому режисеру Перемога
Altadis New Director Award Перемога
Премія ФІПРЕССІ Перемога
Chunsa Film Art Awards Найкращий фільм Перемога
Найкращий режисер Перемога
Best Screenplay Перемога
2004 Коньякський фестиваль кримінальних фільмів Гран-прі Перемога
2006 Кінофестиваль у Сіджасі Премія Східний експрес за найкращий азійський фільм «Монстр» Перемога
2007 Фанташпорту Найкращий режисер Перемога
2009 Міжнародний кінофестиваль Дубаї Найкращий сценарій «Матір» Перемога
Міжнародний кінофестиваль у Мар-дель-Плата Премія SIGNIS[en] Перемога
2013 Азійсько-тихоокеанський кінофестиваль Найкращий режисер «Крізь сніг» Перемога
2020 Незалежний дух Найкращий міжнародний фільм «Паразити» Перемога

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.vulture.com/2019/10/bong-joon-ho-parasite.html
  2. а б в Jung, Alex (7 жовтня 2019). Bong Joon-ho’s Dystopia Is Already Here. Vulture (англійською). Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 19 лютого 2020. 
  3. 봉준호 감독 집안 알고보니 '로열패밀리 (Korean). JoongAng Ilbo. February 18, 2009. Архів оригіналу за February 21, 2009. Процитовано February 8, 2020. 
  4. Jung, Ji-youn (2009). BONG Joon-ho. Seoul Selection. с. 160. ISBN 9788991913929. 
  5. Russell, Mark (28 травня 2006). Unlike His Peers, the Director Bong Joon-Ho Likes Ideas and Metaphors. New York Times (англійською). Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 19 лютого 2020. 
  6. Rodriguez, Cain (1 липня 2014). Watch: Bong Joon-Ho’s 4-Part Student Film ‘Incoherence’. IndieWire (англійською). Процитовано 19 лютого 2020. 
  7. Jung, E. Alex; Willmore, Alison (11 лютого 2020). A Guide to Director Bong Joon Ho’s Deeper Cuts. Vulture. Процитовано 19 лютого 2020. 
  8. Джі Юн, Юнг (2009). BONG Joon-ho Korean Film Directors (англійською). Seoul Selection. с. 226. ISBN 9788991913929. 
  9. Memories of Murder (2003). Rotten Tomatoes. Fandango. Процитовано 19 лютого 2020. 
  10. Memories of Murder Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Процитовано 19 лютого 2020. 
  11. 2003 Korean film reviews and box-office report at koreanfilm.org
  12. KOFIC. Korean Film Council. Процитовано 19 лютого 2020. 
  13. Quentin Talks Top 20 Films. comcast (англійською). Архів оригіналу за 26 серпня 2009. 
  14. The 100 Best Films Of World Cinema The greatest films not in the English language.... Empire (англійською). Процитовано 19 лютого 2020. 
  15. Noh, Jean (August 23, 2007). Bong Joon Ho begins shoot on his part of Tokyo omnibus. Screen International. Архів оригіналу за 14 вересня 2015. Процитовано 19 лютого 2020. 
  16. 2010 Film Critic Top Ten Lists. Metacritic. 9 грудня 2010. Архів оригіналу за November 5, 2012. Процитовано 19 лютого 2020. 
  17. Box Office: July 25 – August 7, 2013. Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 19 лютого 2020. 
  18. Best of 2014: Film Critic Top Ten Lists. Metacritic. Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 19 лютого 2020. 
  19. Jones, Julie (8 квітня 2015). Bong Joon Ho Will Film His Next Project In The U.S. And Korea. KDrama Stars (англійською). Процитовано 19 лютого 2020. 
  20. Romano, Nick (22 квітня 2016). Bong Joon Ho’s ‘Okja’ Starts Filming with Tilda Swinton, Jake Gyllenhaal. Collider (англійською). Процитовано 19 лютого 2020. 
  21. Ryan, Patrick (19 травня 2017). Cannes: Netflix's controversial 'Okja' gets booed for technical snafu. USA Today (англійською). Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 20 лютого 2020. 
  22. Lang, Brent (19 травня 2017). Cannes Apologizes for ‘Okja’ Screening Technical Glitches. Variety (англійською). Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 20 лютого 2020. 
  23. Кривітченко, Ольга (3 липня 2017). Як це дивитися: «Окча» Пона Джуна Хо. Moviegram (українською). Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 20 лютого 2020. 
  24. Okja (2017). Rotten Tomatoes. Процитовано 20 лютого 2020. 
  25. Hong, You-kyoung (24 січня 2018). Bong Joon-ho’s next film has a cast. korea JoongAng Daily (англійською). Процитовано 20 лютого 2020. 
  26. Mumford, Gwilym (26 травня 2019). Cannes 2019: Bong Joon-ho's Parasite wins the Palme d'Or – as it happened. The Guardian (англійською). Процитовано 20 лютого 2020. 
  27. Оголошено програму “Фестиваль Фестивалів” 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю. oiff.com.ua. 1 липня 2019. Процитовано 20 лютого 2020. 
  28. Прокатне посвідчення. Arthouse Traffic. Процитовано 20 лютого 2020. 
  29. Must-see. Чому потрібно дивитися фільм Паразити Пон Джун Хо. НВ (українською). 24 липня 2019. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 20 лютого 2020. 
  30. З 1 серпня в прокат виходить фільм "Паразити" - володар головного призу Каннського кінофестивалю. Lb.ua. 30 липня 2019. Процитовано 20 лютого 2020. 
  31. Трилер “Паразити” знову виходить в український прокат. Укрінформ (українською). 31 січня 2020. Процитовано 20 лютого 2020. 
  32. «ПАРАЗИТИ» ВИХОДЯТЬ У ПОВТОРНИЙ ПРОКАТ. Arthouse Traffic. 3 Лютого 2020. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 20 лютого 2020. 
  33. Sonia Kil (January 6, 2020). Golden Globes: Celebrations as ‘Parasite’ Takes Korea’s First Win – Variety. Variety. Процитовано 20 лютого 2020. 
  34. BAFTA Awards: ‘1917’ Dominates, Including Wins for Best Film, Director. The Hollywood Reporter. 2 February 2020. Процитовано 2 February 2020. 
  35. Bong Joon Ho Thanks Martin Scorsese And Quentin Tarantino During Classy Oscar Acceptance Speech. 9 лютого 2020. Процитовано 20 лютого 2020. 
  36. Bong Joon-ho on Writing Parasite. YouTube BAFTA Guru. 10 лютого 2020. Процитовано 20 лютого 2020. 
  37. Bong Joon-ho’s Top 10. Criterion Collection (англійською). 18 грудня 2013. Процитовано 20 лютого 2020. 
  38. Bong Joon Ho & Tom Quinn Talk 'Parasite,' 'Mad Max' & Marvel. YouTube (англійською). 19 листопада 2019. Процитовано 20 лютого 2020. 
  39. Sharf, Zack (6 лютого 2020). Bong Joon Ho’s Favorite Movies: 30 Films the Director Wants You to See. IndieWire (англійською). Процитовано 20 лютого 2020. 
  40. Bong Joon-ho The Greatest Films of All Time 2012. BFI (англійською). Процитовано 20 лютого 2020. 
  41. Самусенко, Юрій (10 лютого 2020). «Оскар-2020»: усі переможці. Moviegram (українська). Процитовано 18 лютого 2020. 
  42. Шакун, Анна (3 лютого 2020). Хто отримав премії BAFTA-2020. Moviegram. Процитовано 18 лютого 2020. 
  43. Шакун, Анна (6 січня 2020). «Золотий глобус-2020»: хто переміг. Moviegram. Процитовано 18 лютого 2020. 
  44. Jackson, Angelique (3 січня 2020). ‘Parasite’ Named Best Film at Australia’s 2020 AACTA International Awards. Variety. Процитовано 18 лютого 2020. 
  45. Chenery, Susan (21 листопада 2019). Parasite wins best film at Asia Pacific Screen awards as Oscars campaign looms. The Guardian. Процитовано 18 лютого 2020. 
  46. Bong Joon-ho's Parasite wins Palme d'Or at Cannes film festival. The Guardian. Процитовано 18 лютого 2020. 
  47. Sunwoo, Carla (2007-04-25). ko:(백상예술대상) 영화 '타짜'-'드라마 '주몽' 대상. The Chosun Ilbo (корейська). Процитовано 18 лютого 2020. 
  48. Kim, Cheon-hong (2014-05-29). 'My Love' stars sweep Baeksang Arts Awards. Korea JoongAng Daily (en). Процитовано 18 лютого 2020. 
  49. 24th Blue Dragon Film Awards. Blue Dragon Film Awards (корейська). Процитовано 18 лютого 2020. 
  50. Hong, Seong-yeon (2006-12-15). 'The Host' Wins 6 Blue Dragon Awards. The Hankyoreh (корейська). Процитовано 2018-03-12. 
  51. Song, Gwang-ho (2009-12-03). 'Mother' Wins Best Film at Blue Dragon Awards. The Hankyoreh (корейська). Процитовано 2018-03-12. 
  52. Jackson, Julie (2013-11-24). 'Wish' snags three wins at Blue Dragon Film Awards. The Korea Herald (en). Процитовано 2018-03-12. 
  53. Whittaker, Richard (2018-01-05). Korea’s Blue-Collar Heroes. The Austin Chronicle (en-US). Процитовано 2018-03-12. 
  54. Paquet, Darcy (2007-06-10). Koreans make Grand gesture. Variety (en-US). Процитовано 2018-03-12. 
  55. 'Memories of Murder' Wins 6 Korean Film Awards. Korea JoongAng Daily (ko). 2003-12-01. Процитовано 2018-03-12. 
  56. 'The Host' Carries Off Six Trophies at Korea Film Awards. The Chosun Ilbo (en). 2006-11-21. Процитовано 2018-03-12. 

Посилання[ред. | ред. код]