12 розгніваних чоловіків (фільм, 1957)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
12 розгніваних чоловіків
12 Angry Men
12 angry men.jpg
Жанр драма
Режисер Сідні Люмет
Продюсер Генрі Фонда, Реджинальд Роуз
Сценарист Реджинальд Роуз
У головних
ролях
Генрі Фонда
Мартін Белсам
Ед Біглі
Оператор Борис Кауфман
Композитор Кеньон Гопкінс
Монтаж Карл Лернер
Кінокомпанія Orion-Nova Productions
Дистриб'ютор United Artists
Тривалість  96 хв.
Мова англійська
Країна Flag of the United States.svg США
Рік  1957
Дата виходу  13 квітня 1957
IMDb: ID 0050083
Кошторис  0,34 млн. $
http://www.mgm.com/title_title.do?title_star=TWELVEAN

Commons-logo.svg 12 розгніваних чоловіків у Вікісховищі
Трейлер

«12 розгніваних чоловіків»  (англ. 12 Angry Men) — американський фільм-драма, знятий режисером Сідні Люметом в 1957 році за мотивами драми «12 розгніваних чоловіків» Реджинальда Роуза. Займає сьому позицію у списку найкращих фільмів за версією IMDB[1]. За винятком декількох хвилин, всі події відбуваються в кімнаті засідань присяжних. Один із присяжних намагається змінити думку решти щодо вироку.

Фільм виборов «Золотого ведмедя» на 7-му Берлінському міжнародному кінофестивалі, що відбувся у рік виходу фільму.

1997-го року випущений ремейк фільму.

2007-го фільм було відібрано для збереження у Національному реєстрі фільмів Бібліотекою Конгресу.

Сюжет[ред.ред. код]

Історія починається в суді після завершення заключних промов у справі про вбивство і суддя віддає інструкції лаві присяжних. Відповідно до тогочасних законів в США, смертний вирок мусив бути ухвалений присяжними одностайно. Питання, відповідь на яке вони шукають, полягає в тому, чи вбив підозрюваний 18-ти річний хлопець власного батька. Журі також поінформоване, що визнання підозрюваного винним призведе до обов'язкової страти (відповідно до сучасних законів США, таке відбутись вже не може). Дванадцять чоловіків переходять до кімнати засідань, де вони починають знайомитись один з одним та обговорювати справу. Сюжет фільму розгортається навколо складностей у винесенні вердикту через, в деяких випадках, упередження деяких членів журі. Незважаючи на необхідність проведення дискусії, жоден із членів журі не звертається до іншого по імені, оскільки імена їм не відомі; однак, в самому кінці, персонажі Джозефа Свіні та Генрі Фонди називають свої імена (Мак-Ардель та Девіс, відповідно).

У ролях[ред.ред. код]

  1. Присяжний №1 — Мартін Болсам (Голова лави присяжних)
  2. Присяжний №2 — Джон Фідлер
  3. Присяжний №3 — Лі Джей Кобб
  4. Присяжний №4 — І. Дж. Маршалл
  5. Присяжний №5 — Джек Клаґмен
  6. Присяжний №6 — Едвард Бінс
  7. Присяжний №7 — Джек Ворден
  8. Присяжний №8 — Генрі Фонда (Девіс)
  9. Присяжний №9 — Джозеф Свіні (МакАрдль)
  10. Присяжний №10 — Ед Берглі
  11. Присяжний №11 — Джордж Восковець
  12. Присяжний №12 — Роберт Веббер

Див. також[ред.ред. код]

  • 12 розгніваних чоловіків — телефільм за мотивами драми «12 розгніваних чоловіків» Реджинальда Роуза.
  • 12 — ремейк фільму 12 розгніваних чоловіків.

Примітки[ред.ред. код]

Для подальшого читання[ред.ред. код]

  • Making Movies, by Sidney Lumet. (c) 1995, ISBN 978-0-679-75660-6 (англ.)
  • Ellsworth, Phoebe C. (2003). One Inspiring Jury [Review of ‘Twelve Angry Men’]. Michigan Law Review 101 (6). с. 1387–1407. JSTOR 3595316.  Глибокий аналіз, порівняння із дослідженнями поведінки присяжних (англ.)
  • The New York Times, April 15, 1957, «12 Angry Men», review by A. H. Weiler (англ.)
  • Readings on Twelve Angry Men, by Russ Munyan, Greenhaven Press, 2000, ISBN 978-0-7377-0313-9 (англ.)
  • Chandler, David. «The Transmission model of communication» Communication as Perspective Theory. Sage publications. Ohio University, 2005. (англ.)
  • Lanham, Richard. «Introduction: The Domain of Style analyzing prose.» (New York, NY: Continuum, 2003) (англ.)

Посилання[ред.ред. код]



Фільми Це незавершена стаття про американський фільм.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.