Фрідріх Кройцвальд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фрідріх Райнгольд Кройцвальд
Kreutzwald-köler.jpg
Фрідріх Кройцвальд
Народився 26 грудня 1803(1803-12-26)
маєток ест. Jõepere біля Везенберґу
Помер 25 серпня 1882(1882-08-25) (78 років)
Тарту
Громадянство Естонія
Національність естонець
Ім'я при народженні ест. Friedrich Reinhold Kreutzwald
Діяльність письменник і поет
Відомий основоположник естонської національної літератури
Alma mater Тартуський університет

Фрідріх Райнгольд Кройцвальд (ест. Friedrich Reinhold Kreutzwald, *26 грудня 1803 — †25 серпня 1882) — естонський поет, письменник, фольклорист, просвітитель, лікар та громадський діяч. Основоположник естонської національної літератури.

Біографія[ред.ред. код]

Батьки Фрідріха були кріпаками[1] в маєтку Їепере, Вірумаа (тепер волость Кадріна, Ляяне-Вірумаа). 1815 року, за рік до скасування кріпосного права в Естонії, батькові вдалося отримати вільну. Цього ж року Кройцвальд почав учитися в Везенбердзі, але незабаром був змушений покинути навчання через брак коштів. Пізніше продовжив учитися в Ревелі (нині Таллінн), склав іспити на звання вчителя і там же працював у початковій школі. 1833 року Кройцвальд закінчив медичний факультет Імператорського університету Тарту. 1833-1877 р.р. працював муніципальним лікарем у Виру[2]. Фрідріх Кройцвальд був членом багатьох наукових товариств Європи[3] та отримав почесні докторські ступені від ряду університетів[4].

Літературна діяльність[ред.ред. код]

З 1840 року публікував свої праці естонською мовою. Ще будучи студентом, Кройцвальд збирав і записував народні перекази й пісні, а в 1840-х з'явився цілий ряд його статей про естонські старожитності, міфологію, народні перекази, казки й пісні. Крім того, він склав національний епос Калевіпоеґ (Син Калева)[5], матеріал до якого спочатку збирав його друг Фрідріх Роберт Фельман[6].

Кройцвальд вважається автором першої оригінальної естонської книжки[7]. Він був одним з лідерів національного пробудження, а також зразком і покровителем молодої естонськомовної інтелігенції.

Особисте життя[ред.ред. код]

Батько Фрідріха Юхан Кройцвальд (1766-1832) був шевцем, а потім комірником. Мати Анна (1770-1846) була покоївкою.

18 серпня 1833 Фрідріх Кройцвальд одружився з Марі Елізабет Сядлер (1805-1888). Весілля відбулося в Віру-Нігула. Подружжя мало двох дочок і сина. Старша дочка, Адельгайд Анетт Блюмберґ (1834-1895), вийшла заміж за вчителя і громадського діяча Густава Блюмберґа (1834-1892), в них була дочка на ім'я Еліс, єдина онука Фрідріха Кройцвальда (1867 р.н.)[8]. Молодша дочка, Марі Оттілі (1836-1851), померла у віці 15 років. Син Фрідріх Алексіс Кройцвальд (1845-1910) був начальником станції Кадріна[9].

Твори[ред.ред. код]

  • "Wina-katk" ("Viinakatk") (1840)
  • "Sippelgas" ("Sipelgas") I-II (1843–1861)
  • "Narrilased. Reinuvader Rebane. Lühikene õpetus loodud asjust" (1847)
  • "Ma-ilm ja mõnda, mis seal sees leida on" (I-II vihk) (1848)
  • "Reinuvader Rebane" II osa (1848)
  • "Ma-ilm ja mõnda, mis seal sees leida on" (III-V) (1849)
  • "Risti-sõitjad" (1851)
  • "Lenora. Üks kuulus muistne laulujutt" (1851)
  • "Kalevipoeg" (1857–1861)
  • "Kilplaste imevärklikud [...] jutud ja teud" (1857)
  • "Eesti-rahwa Ennemuistsed jutud ja Wanad laulud" I:1860, II: 1864
  • "Angervaksad" (1861)
  • "Viru lauliku laulud" (1865, 1926, 1946)
  • "Eestirahwa Ennemuistsed jutud" (1866) (terviktekst)
  • "Lühikene seletus Kalevipoja laulude sisust" (1869)
  • "Rahunurme lilled" I 1871, II 1875
  • "Lembitu" (1885)
  • "Kodutohter" (1879)
  • "Teosed" (1953)

Довідники[ред.ред. код]

  • Короткий курс, як берегти здоров'я ("Lühhikenne öppetus terwisse hoidmissest") (1854)
  • Домашній лікар ("Kodutohter") (1879)

Редактор[ред.ред. код]

  • Естонський народний календар ("Ma-rahva Kassuline Kalender ehk Tähtraamat") (1844)

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

В кількох естонських містах названі на честь Фрідріха Кройцвальда вулиці. Також в кількох містах Естонії є пам'ятники письменникові: в Тарту, Раквере, Виру і Таллінні.

У Виру працює будинок-музей Кройцвальда, також там є Вируська гімназія Кройцвальда. На його честь названо культурний веб-сайт Естонського літературного музею "Століття Кройцвальда".

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Логотип Вікітеки
У Вікіджерелах є оригінали текстів