Фрідріх Рюккерт
Фрідріх Рюккерт | |
---|---|
нім. Friedrich Rückert | |
Народився | 16 травня 1788[1][2][…] Швайнфурт, Священна Римська імперія[4] |
Помер | 31 січня 1866[1][2][…] (77 років) Neusesd, Саксен-Кобург-Готське герцогство, Німецький союз |
Поховання | Neusesd |
Країна | Баварське королівство |
Діяльність | поет, письменник, перекладач, викладач університету, поет-адвокат, орієнталіст |
Галузь | languages of Asiad |
Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і JMU |
Знання мов | німецька[1][5], телуґу, арабська, перська, санскрит, коптська і китайська |
Заклад | HU Berlin і Університет Ерлангена—Нюрнберга |
Членство | Баварська академія наук, Ludlamshöhled[6] і Corps Franconia Würzburgd |
Роки активності | з 1814 |
У шлюбі з | Luise Rückersd |
Діти (10) | Heinrich Rückertd[7], Anna Bergerd і Marie Rückertd |
Автограф | |
Нагороди | |
|
Фридрих Рюккерт (нім. Friedrich Rückert; 16 травня 1788, Швайнфурт — 31 січня 1866, Нойзес поблизу Кобурга) — німецький поет, перекладач та вчений, професор східної літератури в Ерлангенському та Берлінському університетах.
1814 року вперше звернув на себе увагу книжкою віршів, пройнятих патріотичним духом, "Deutsche Gedichte" («Німецькі вірши», 1814; під псевдонімом Ф. Реймар), куди ввійшли "Geharnischte Sonette" («Броньовані сонети», інший варіант перекладу — «сонети в латах»; 1813) та інші цикли. 1817 року випустив збірку "Der Kranz der Zeit" («Вінок часу»); в 1822 р. — книгу наслідувань Хафізу "Oestliche Rosen" («Східні троянди»), в 1823 — "Der Liebesfrühling" («Весна кохання»); в 1836 р. надрукував велике твір "Die Weisheit der Brahmanen" («Мудрість Брахмана»; 6 т.).
Пізніше став автором таких красивих, звучних й виразних віршів, як, наприклад, в "Liebesfrühling", де він відтворює історію свого кохання, в "Griechische Tageszeiten" та інших циклах та збірках.
Вельми велике значення Рюккерта як невтомного перекладача, натхненного прикладом Гердера та Гете та задався метою познайомити німецьку публіку з творами східних літератур. Його переклади або переробки «Наля та Дамаянти» (1845), «Рустема та Зораб» (1846), «Перетворення Абу-Саїда» (1844), «гамазеї» (1846), Муаллака Кааба бен Зогейра («Hamâsa» см. VIII, 52) не втратили значення і в наші дні. Багато оригінальні вірша Рюккерта, особливо любовні, також мають місцями східну забарвлення та видають своє близьке споріднення з арабськими або перськими «газелями». Після смерті Рюккерта були видані переклади з Сааді, Фірдоусі, Калідаси, також з Феокріта та Арістофана
«Наль та Дамаянті» і «Рустем та Зораб» переведені В. А. Жуковським з німецького перекладу Рюккерта. Твори Рюккерта видані в 1867 — 1869 рр.. (12 томів). На російську мову вірші Рюккерта переводили А. М. Плещеєв, А. А. Фет, К. Р., Федір Сологуб, М. О. Заболоцький та інші відомі поети, а також перекладачі А. Казарновський, В. Купріянов, В. Летючий, С. Таск, Б. Чулков.
На вірші Рюккерта писав свої романси Ф. Шуберт, деякі з них були перекладені українською Ю. Отрошенком
- Fortlage, «Rückert und seine Werke» (Франкф., 1867);
- С. Beyer, «Friedrich Rückert, ein biographisches Denkmal» (Франкф., 1868);
- его же, «Neue Mittheilungen über Rückert» (Лпц., 1873);
- Boxberger, «Rückert's Studien» (Гота, 1878).
- Friedrich Rückert: Firdosi's Königsbuch (Schahname) Sage XX-XXVI. Aus dem Nachlaß herausgegeben von E. A. Bayer. Nachdruck der Erstausgabe. epubli Berlin, 2010, ISBN 978-3-86931-555-3. (Details)
- Wolfgang von Keitz (Hrsg.): Oestliche Rosen. epubli, Berlin 2012, ISBN 978-3-8442-0415-5. (Details) [Архівовано 27 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Стихотворения // Зарубежная поэзия в переводах Вячеслава Куприянова. — М.: Радуга, 2009. — 480 с.
Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118603817 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Flögel K. F., Ebeling F. W. Floegels Geschichte des Grotesk-Komischen: bearbeitet, erweitert und bis auf die neueste Zeit fortgeführt von Friedrich W. Ebeling — 5 — L: 1887. — S. 356. — 478, 14 с.
- ↑ Рюккерт, Генрих // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1899. — Т. XXVIIа. — С. 506.
- Народились 16 травня
- Народились 1788
- Уродженці Швайнфурта
- Померли 31 січня
- Померли 1866
- Випускники Гайдельберзького університету
- Випускники Вюрцбурзького університету
- Науковці Берлінського університету
- Викладачі університету Ерлангена—Нюрнберга
- Члени Баварської академії наук
- Кавалери Баварського ордена Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»
- Кавалери ордена Pour le Mérite (цивільний клас)
- Німецькі поети
- Німецькі перекладачі
- Сходознавці
- Перекладачі XIX століття