Фріц Фулльріде

Фріц Фулльріде
Народився	4 січня 1895(1895-01-04) Бремен, Німецька імперія
Помер	3 листопада 1969(1969-11-03) (74 роки) Бад-Ольдесло, Шлезвіг-Гольштейн, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 2-го класу Ганзейський хрест (Бремен) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Медіафайли у Вікісховищі

Фріц Фулльріде (нім. Fritz Fullriede; 4 січня 1895, Бремен — 3 листопада 1969, Бад-Ольдесло) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту (20 квітня 1945). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Учасник Першої світової війни. 31 жовтня 1919 року демобілізований. В 1919/20 і 1936/37 роках служив у поліції. У 1924/36 роках мешкав у Південно-Західній Африці. 1 серпня 1937 року перейшов у вермахт, командував ротою. 20 листопада 1938 року вийшов у відставку й повернувся в Південно-Західну Африку. З 1 березня 1939 року — командир 7-ї роти 93-го піхотного полку.

При мобілізації 26 серпня 1939 року призначений командиром 93-го запасного піхотного батальйону. З 4 грудня 1939 року — ад'ютант і 1-й офіцер (начальник оперативного відділу) Генштабу 171-ї піхотної дивізії. З 23 жовтня 1940 року — командир 1-го батальйону 642-го піхотного полку. Учасник Німецько-радянської війни. 6 липня 1941 року був важко поранений. З 22 лютого 1943 року — командир 165-го моторизованого полку, на базі якого була сформована бойова група «Фулльріде», яка діяла в Тунісі у складі 5-ї танкової армії. 10 травня 1943 року евакуйований з Тунісу на Сицилію. З 16 липня 1943 року — командир 129-го моторизованого полку. 12 вересня 1943 року важко поранений. З 1 лютого 1944 року — командир 115-го моторизованого, з 21 лютого 1944 року — 200-го гренадерського, з 18 липня 1944 року — 67-го моторизованого полку. Бився в Італії. В серпні-вересні 1944 року — командир 1-го параштуно-танкового полку дивізії «Герман Герінг». З 14 лютого по 18 березня 1945 року — комендант фортеці Кольберг. З 28 квітня 1945 року — командир 2-ї дивізії морської піхоти (бойова група «Фулльріде») 2 травня 1945 року здався американським військам.

Фулльріде був переданий владі Нідерландів і постав перед судом за причетність до Пюттенської каральної акції. Він засуджений до 2,5 року ув'язнення.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го класу (25 серпня 1917)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (20 липня 1918)
• Ганзейський хрест (Бремен; 25 липня 1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу (7 липня 1941)
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті (20 серпня 1941)
• Залізний хрест 1-го класу (23 жовтня 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (11 квітня 1943)
  • дубове листя (№ 803; 23 березня 1945)

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 (рос.)
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• Federl, C., Die Ritterkreuzträger der Deutschen Panzerdivisionen 1939—1945, VDM Heinz Nickel, Zweibrücken, Germany, 2000
• KUROWSKI, F., Knight's Cross Holders of the Afrikakorps, Schiffer Publishing Ltd., Atglen, United States, 1996.
• WEGMANN, GÜNTER, Die Ritterkreuzträger der Deutschen Wehrmacht 1939—1945, Biblio Verlag, Osnabrück, 2010