Фібриноген

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фібриноген
Fibrinandligand.png
Ідентифікатори
Символ ?
Інша інформація

Фібриноген (Фактор зсідання крові І, англ. factor I) — безбарвний волокнистий білок з групи глобулінів, розчинений в плазмі крові. При активації системи згортання крові фібриноген піддається ферментативному розщепленню ферментом тромбіном із утворенням мономеру фібрину, який під дією активного XIII фактора згортання крові полімеризується і випадає в осад у вигляді білих ниток полімеру фібрину, що є частиною процесу утворення фібриновмісного згустка крові(тромбу). Плазма крові без фібриногену має назву сироватка крові.

Згідно міжнародної номенклатури Фібриноген є I фактором згортання крові.

Історія[ред. | ред. код]

Paul Morawitz[en] в 1905 році описав перших чотири фактори згортання крові, у тому числі фібриноген.[1]

Фізіологічні функції[ред. | ред. код]

  • Зупинка кровотечі методом оклюзії фібриновим кров'яним згустком при ушкодженні судин (та тканин)

Фібриноген, отримуваний осадженням з плазми крові етанолом, використовують для зупинки кровотеч при операціях, в акушерсько-гінекологічній практиці, при гемофілії і захворюваннях, пов'язаних з пониженим вмістом фібриногену в крові. Випускаються препарати фібриногену для лабораторних досліджень. Фібриноген, отримуваний з крові людини, використовують для клінічних цілей.

Будова[ред. | ред. код]

Молекулярна маса фібриногену близько 350 000. Молекула має форму глобули діаметром близько 22 нм; складається з двох однакових субодиниць, кожна з яких представлена трьома неоднаковими поліпептидними ланцюгами, що позначаються А, В і G, де А і В — пептиди, що відторгаються тромбіном. Синтез фібриногену в організмі відбувається в паренхіматозних клітинах печінки. Вміст фібриногену в плазмі крові здорової людини 300–500 мг. При недостатності фібриногену в організмі або при утворенні молекул з аномальною будовою спостерігається кровоточивість.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Izaguirre Avila R (2005). [The centennial of blood coagulation doctrine]. Archivos De Cardiologia De Mexico (Spanish; Castilian). 75 Suppl 3: S3–118–29. PMID 16366177. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]