Фізіолог (трактат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Фізіолог (збірка))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фізіолог
ЖанрБестіарій
Формапроза
Мовасередньовічна латина

CMNS: Цей твір у Вікісховищі

«Фізіо́лог» (грец. Φυσιολόγος; лат. Physiologus) — християнський дидактичний трактат[1]. Написаний грецькою мовою в Александрії. Час укладання і автор невідомі. Традиційно датується ІІ ст., проте ряд дослідників вважають, що трактат був написаний наприкінці ІІІ — початку IV ст[1]. Містить опис тварин, птахів, фантастичних істот, а також каменів і рослин. Описи супроводжуються короткими алегоричними розповідями повчального характеру[1]. Зберігся у списках-копіях, деякі з яких багато ілюстровані мініатюрами. Близько 400 року перекладений латиною, а згодом — іншими мовами, в тому числі староукраїнською. Був дуже популярним у Європі[1]. Став основою середньовічних бестіаріїв[1], через що називається «бестіарієм бестіаріїв»[2]. Справив великий вплив на формування тваринної символіки у європейській літературі та образотворчому мистецтві[1]. Тлумачення гербових фігур у геральдиці походить із цього трактату.

Зміст

[ред. | ред. код]

В Україні

[ред. | ред. код]

Слов'янські переклади грецького «Фізіолога» відомі лише в старокиївських списках, але з мови найдавнішого зі збережених списків (XV ст.) видно, що вони беруть початок від болгарських перекладів, зроблених перед XIII ст. «Фізіолог» відомий на Русі в двох редакціях.

Одна з них виникла ще в ІІ-ІІІ ст. у грецькій олександрійській літературі. У цій редакції, наприклад, розповідь про лисицю втілює поняття хитрості: голодна, вона прикидається бездиханною, а коли до неї злітаються птахи, то ловить їх і з'їдає. Розповідь про неясить (пелікана) розкриває уявлення про чадолюб'я, камінь адамант (алмаз) уподібнюється очищуючій силі, рівної Ісусові Христу, і т. д. Серед персонажів «Фізіолога» — міфологічні сирени і кентавр, птах фенікс.

Друга редакція Фізіолога (її називають «візантійською») менш популярна на Русі, але була поширена в південних слов'ян. У цій редакції переважає повчальний початок: у статті про дворогу антилопу пояснюється, що Бог дав чоловіку два завіти — Старий і Новий; властивість дятла клювати «носом своїм», «де м'яко древо», порівнюється з пошуками дияволом слабостей у людях; фантастичне омолодження осліплого від старості орла уподібнюється звертанню грішника до церкви і т. д. Ці складні тлумачення «Фізіолога» не відбилися на літературному стилі українського середньовіччя, але символічні образи залишалися постійно в арсеналі художніх засобів давньокиївських письменників і книгарів аж до XVIII ст. При переписуванні «Фізіолога» у рукописних збірниках XV—XVII ст. текст його іноді супроводжувався барвистими мініатюрами.

Переклади

[ред. | ред. код]
англійською
  • Cook, A. The Old English Physiologus. Yale Studies in English, vol. 63. New Haven: Yale University Press, 1921.
  • Carmodyб F. Physiologus, The Very Ancient Book of Beasts, Plants and Stones. San Francisco: The Book Club of California, 1953.
  • Curley, M. Physiologus. Austin: University of Texas Press, 1979 (переклад з латини).
німецькою
  • Peters, E. Der Physiologus. München: Musarionverl, 1921 (переклад з грецької).
  • Schröder, C. Der Millstätter Physiologus. Text, Übersetzung, Kommentar. Würzburg: Königshausen & Neumann, 2005.
московською
  • Карнеев А. Материалы и заметки по литературной истории «Физиолога».— СПб., 1890.
  • Физиолог / Подг текста, перевод и комм. О. А. Белобровой // Памятники литературы Древней Руси. XIII век. Москва, 1981. С. 474-485 (за списком ГИМ, зібр. Уварова, №515, лл.367зв.-375зв., початку XVI ст.)
  • Физиолог // Златоструй Древняя Русь X—XIII веков. — М., 1990.— С. 291—296;
  • Физиолог // Сказания о чудесах.— М., 1990.—С. 88-92 и 512 (Библиотека русской фантастики: В 20 т.).
французькою
  • Zucker, A. Physiologos. Le bestiaire des bestiaires. Jérôme Millon, 2005 (переклад з грецької).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е Lauchert, F. Physiologus // The Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company, 1911.
  2. Zucker, A. Physiologos. Le bestiaire des bestiaires. Jérôme Millon, 2005

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Монографії, статті

[ред. | ред. код]
  • Мочульский, В. Происхождение «Физиолога» и его начальные судьбы в литературах Востока и Запада. Варшава, 1889.

Довідники

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фізіолог (трактат)