Онокентавр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Curious creatures in zoology (15382513707).jpg

Онокентавр з бестіарія Джона Ештона (1890)

Онокентавр (лат. onocentaurus, від дав.-гр. Ονοκένταυροι) — напівлюдина-напівосел із середньовічних бестіаріїв, де його часто зображували у товаристві сирен та з луком або дрючком у руках. Ніколи не спить. Потрапивши в полон, онокентавр відмовляється від їжі та помирає від голоду.[1]

Істота символізує лицемірство та хтивість.

Згадується та описується, зокрема, в грецькому «Фізіолозі» III ст. та в працях Ісидора Севільського.[2] Клавдій Еліан в «De Natura Animalium» так описує цю істоту: «має тіло, що схоже на осла, попелястого кольору з білизною по боках. Людські груди з сосками та обличчя, що облямоване густим волоссям. Може використовувати руки не тільки для того, щоб брати та тримати речі, але й для бігу. Має твердий характер та не терпить полону»."[3] Він також для позначення жіночої статі використовує термін «онокентавра».

Онокентавр згадується в Біблії, зокрема в Книзі пророка Ісаї 13:22.[4] В українському перекладі замінений на «шакала»:«І завивають шакали в порожніх хоромах його, а гієни в веселих палацах»[5].

Див. також[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Allaby, Michael. Animals: from mythology to zoology. Infobase Publishing, 2010. ст.87
  2. Zell-Ravenheart, Oberon, A wizard's bestiary ст.75
  3. Aelian. NA VII 9; Ch. III, n. 6.
  4. UOMINI E BESTIE
  5. Книга пророка Ісаї