Альфонсо VIII

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альфонсо VIII
Альфонсо VIII
Альфонсо VIII
Король Кастилії
1158 — 5 жовтня 1214
Попередник: Санчо III
Наступник: Енріке I
 
Народження: 11 листопада 1155(1155-11-11)[1]
Сорія, Кастилія і Леон, Іспанія
Смерть: 5 жовтня 1214(1214-10-05) (58 років)
Гутьєрре-Муньйос, Авіла, Кастилія і Леон, Іспанія
Віросповідання: католицтво
Династія: Бургундська
Батько: Санчо III
Дружина: Леонора Плантагенет
Діти: 2 сини та 6 доньок

Медіафайли у Вікісховищі?

Альфо́нсо VIII (ісп. Alfonso VIII, 11 листопада 1155(11551111) — 5 жовтня 1214) — король Кастилії (11581214). Представник кастильської Бургундської династії. Син кастильського короля Санчо III. Учасник Реконкісти. Розбив велике військо Альмохадів у битві при Навас-де-Толосі (1212). Прізвисько — Шляхетний (ісп. el Noble).

Біографія[ред. | ред. код]

Війни з сусідами[ред. | ред. код]

Походив з Бургундської династії. Син Санчо III, короля Кастилії і Толедо, та Бланка Наваррської. Був зовсім малим, коли помер його батько.

У 1158 році формально успадкував трон. За право опіки над королем розгорілася міжусобна боротьба між родами грандів де Лара Манріке Перес де Лара на чолі із і Кастро на чолі із Фернандо Родрігес де Кастро, які закликали на допомогу Фердинанда II, короля Леону. У 1160 році у битві при Лобрегалі (неподалік від Вальядоліда) Гуттєре Фернандес де Кастро переміг де Лара. Втім Манріке Перес де Лара зумів стати регента при молодому королі, якого помістили під фактичне ув'язнення у м. Авіла. Скориставшись послабленням центральної влади в Кастилії, Санчо VI, король Наварри, захопив прикордонні райони, насамперед значну територію Ла-Ріохи. У 1164 році новим регентом став Нуньо Перес де Лара.

На моменту повноліття Альфонса на його боці була лише купка шляхти. У цей момент неоціненну підтримку Альфонсо VIII надали городяни Авіли, які визнали його королем. У 1166 році король прибув до Толедо, де також був прийнятий народом. Число його прихильників почала зростати. У 1170 році на кортесах в бургосі оголошено про повноліття короля. Того ж року було укладено союз з Генріхом II Плантагенетом, королем Англії, як посаг Альфонсо VIII за яку мав би отримати Гасконь. Водночас кастильський король уклав договір з Арагоном. У 1174 році передав місто і фортецю Уклес ордену Сантьяго.

До 1176 року при підтримці англійського і арагонського королів Кастилії вдалося повернути більшу частину земель захоплених Наваррою, натомість він вимушений був вплатити значну грошову компенсацію. У 1177 році Альфонсо VIII пошлюбив доньку останнього. Того ж року у союзі з Альфонсо II, королем Арагону, захопив місто Куенку. Того ж року заснував університет в Паленсії. У 1179 році у м. Касола було укладено з договір з Навароою, Португалією, Арагоном і Леоном щодо наступу на державу Альмогадів.

Альфонсо VIII з 1178 року довелося боротися проти стрийко Фердинанда II та його союзників з роду Кастро, а також Лара та інших грандів, які стали фактично незалежними. Війна закінчилася лише в 1180 році підписанням Тордесільяського мирного договору з Фердинандом II, за яким останній отримав від Альфонсо VIII міста Кастохеріс та Дуеньяс.

У 1186 року Альфонсо VIII зумів повернути собі Ла-Ріоху. Протягом 1187-1188 років вів перемовини з Фрідрихом I, імператором Священної Римської імперії, щодо спільних дій проти мусульман. Для цього планувалося влаштувати династичний шлюб, але плани не вдалося втілити у життя. У 1188 році зумів змусити Альфонсо IX, нового короля Леону, визнати свою зверхність. У 1191 році Альфонсо VIII вдерся до королівства Леон, пограбував міста Асторга, Бенавенте та Леон, захопивши прикордонні землі. У 1194 році при підтримці папського легата було укладено мирну угоду між Альфонсо VIII і Альфонсо IX.

Реконкіста[ред. | ред. код]

У 1195 році проти Кастилії виступив Абу-Юсуф Якуб аль-Мансур Альмогад, що зібрав в Африці значене військо. Він при підтримці Альфонсо IX, короля Леону, у битві при Аларкосі завдав нищівної поразки військам на чолі із Альфонсо VIII. Це була найважча поразка кастильців з часів вторгнення арабів на Піренеї. В результаті цієї перемоги маври захопили майже всю Нову Кастилії, взяли в облогу Толедо, Мадрид, Куенку і лише важкопрохідні гірські перевали завадили їм дійти до північної частини Кастилії. При цьому мусульмани спустошили Естремадуру, долину Тежу, Ла-Манчу.

Коли маври облягали Толедо і Мадрид, Альфонсо VIII був змушений воювати з Леоном і Наваррою. Уклавши перемир'я з маврами, він виступив проти християнських сусідів. Спочатку було укладено мир з Леоном, за яким 1197 року його донька Беренгарія була видана заміж за Альфонсо IX Леонського. Слідом за цим король Кастилії рушив проти Наварри, яку переміг, захопивши області Алава і Гіпускоа.

1198 року закінчилося перемир'я з маврами. У 1199 році помер емір Якуб аль-Мансур і серед Альмогадів розпочався розгардіяш і боротьба за владу. Це спричинило відхід маврів з Нової Кастилії. У 1200 року кастильський король висунув претензії на Гасконь, яка на той час належала Іоанн Плантагенету, королю Англії. Втім спроби Альфонсо VIII у 1205-1208 роках захопити цю область виявилася невдалою.

При підтримці католицької церкви у 1204, 1207 та 1209 роках було в значній мірі залагоджені нові конфлікти з Леоном (договір 1207 року є першим публічним документом складеним кастильським діалектом іспанської мови). Новий емір Мухаммад аль-Наср зміг висадитися в Іспанії лише у 1211 році.

У Альфонсо VIII було достатньо часу, щоб підготуватися до нової війни. На заклик папи римського Інокентія III на допомогу королям Кастилії, Арагону, Наварри, Португалії, прийшли лицарі з південної Франції на чолі Арнольдом Мальріком, із архієпископом Нарбонни, приєдналися галісійці, астурійці та леонці. Військо аль-Насра було все більше численне і краще організовано, але маври були виснажені безплідною багатомісячної облогою Сальватьєрра. 16 червня 1212 року на плоскогір'ї Лас-Навас-де-Толоса відбулася битва, в якій християнські війська здобули визначну перемогу, що знаменувало остаточний перелам в боротьбі з мусульманами. Того ж року в Коїмбрі було укладено мирний договір між Кастилією, Леоном і Португалією, яким регулювалися територіальні суперечки.

Через два роки після цієї славетної перемоги Альфонсо IX помер, залишивши трон синові Енріке.

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Дружина — Елеонора, донька Генріха II Платагенета, короля Англії
  • Діти:
    • Енріке (1204—1217), король у 1214-1217 роках
    • Фердинанд (1189—1211)
    • Санчо (1181)
    • Енріке (1184)
    • Беренгарія (1180—1246), дружина Альфонсо IX, короля Леону
    • Санча (1182—1185)
    • Уррака (1186—1220) ∞ Афонсу II, король Португалії
    • Бланка (1188—1252), дружина Людовика VIII Капета, короля Франції
    • Леонора (1200—1244), дружина Хайме I, короля Арагону
    • Мафальда (1191—1211)
    • Констанція (1202—1243), черниця

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Spanish Biographical DictionaryReal Academia de la Historia, 2009.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Emilio Sáez: Alfons VIII. In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 1, Artemis & Winkler, München/Zürich 1980, ISBN 3-7608-8901-8, Sp. 395–396.
  • Rafael Altamira. La Spagna (1031-1248), in Storia del mondo medievale, vol. V, 1999, pp. 865–896.
  • Vann, Theresa M. (2003). Alfonso VIII, King of Castile. In Gerli, E. Michael. Medieval Iberia: An Encyclopedia. Routledge.
  • Martínez Díez, Gonzalo (2007). Alfonso VIII, rey de Castilla y Toledo (1158-1214). Gijón: Ediciones Trea, S.L. ISBN 978-84-9704-327-4.

Посилання[ред. | ред. код]