Хайду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хайду
Народився 1230(1230)
Помер 1301
Каракорум
·загибель у битві
Громадянство
(підданство)
Flag of Mongolia.svg Монголія
Національність монгол
Діяльність політик, полководець
Титул хан
Посада Хан
Рід Чингізиди
Батько Кашін
Мати Шабкана-хатун
Діти 14 синів та 1 донька

Хайду або Кайду (*1230 —1301) — фактичний володар Чагатайського улусу з 1271 до 1301 року. Тривалий час боровся з Хубілаєм за владу над улусом Угедеям та Китаєм.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з роду Чингізидів. Син Кашін-хана та Шабкани-хатун. Був онуком великого кагана Уґедея. Мати Хайду Шабхана-хатун була родом з не монгольського племені бекрін, яке мешкало в гірській країні по сусідству із уйгурами. Виховувався спочатку у ставці Чингісхана. Рано втратив батька, що зловживав спиртними напоями, від чого помер ще в часи володарювання діда Хайду. Після цього виховувався Уґедеєм.

Йому вдалося вижити при вступі на престол хана Мунке у 1248 році, після масової страти Угедеїдів, проте Хайду було заслано до далекого району Тарбагатай. Коли Аріг-Буга у 1260 році виступив проти свого брата Хубілая, Хайду прийняв бік Аріг-буги, сподіваючись, що нащадки Толуя в чварах самі себе знищать. Хайду спробував допомогти Аріг-бугі, протене зміг особисто втрутитися. Втім останній у 1264 році підкорився Хубілаю і Хайду наважився власними силами захищати свої права на ханську владу, привести до правління в Монголії спадкоємців роду Угедея.

У Хайду в розпорядженні були невеликі сили, але він зміг приєднати до себе плем'я своєї матері, бекрін, яке відрізнялося вмінням сходити на гори і в цій якості було дуже корисним на війні. Володіючи політичним чуттям Хайду скористався війною між Чагатаідами і Джучідами, які вели хани Алгу і Берке-хан. За допомогою Берке Хайду опанував великими територіями: Тарбагатємй, басейном Чорного Іртиша, відновивши значну частину Угедейского улусу. Після Хайду захопив Трансоксіану. Хайду вів тривалу боротьбу з Алгу — до 1266 року втратив Хорез та Мавераннахр. Але у 1266 році помер Алгу, що сприяв планам з відновленю влади Хайду у Середній Азії.

Скориставшись тим, що новий правитель Чагатайська улусу Барак-хан розпочав війну з Хубилаєм, Хайду підпорядкував території Чагатаїдів до Таласу. Побоюючись вторгнення Хайду до Мавераннахру, Барак-хан виступив проти нього особисто. У першій битві Хайду зазнав поразки від супротивника. Але потім, отримав від хана Золотої Орди Менгу-Тимура підтримку у 50 тис. вояків. Барак рушив назустріч Хайду і потрапив у пастку на березі Сирдар'ї, де зазнав нищівної поразки. Хайду рушив на Самарканд. Поки йшли приготування до нової війни Хайду через Кипчака, сина Кадана, передав пропозицію барак-хану стосовно встановлення миру.

Навесні 1269 року був скликаний курултай в Катванському степу, де сталося святкування. Сім днів хани бенкетували. На восьмий день почалися перемовини під головуванням Хайду. Барак зажадав, щоб йому, як законному наступникові Чагатая, був відведені володіння, які могли б прогодувати його армію. Зрештою за ним закріпили дві третини території Мавераннахра, а іншою частиною повинні були спільно володіти Хайду і Менгу-Тимур. Тепер верховенство в новому устрої в Чагатайському улусі, встановленому курултаем, належало Хайду. Влада останнього стала ще більш міцніше після смерті у 1271 році Барак-хана, коли військо останнього присягнуло безпосередньо Хайду. Він у прикордонних територіях з володіннями всіх трьох династій — Хулагуїдами, Джучидами, Юань зміг поставити правителями своїх синів.

У 1274 року поставив намісником частини Трансоксіани сина барака — Дуву. У 1275 році хайду здійснив вдалий похід проти уйгурів. З 1276 року розпочав війну з Хубілаєм за владу над улусом Угедея, Тибетом та колишньою державою тангутів. У 1282 році Дува очолив державу Чаґатаїв доєднавши до Чаґатайського улусу і Уґедейський. Нащадок Уґедея Хайду законно претендував на частину доходів із Хорезма, оскільки мав тут свої міста Хіву та частину Урґенча. Законність претензій була обумовлена входженням зазначених територій до складу Уґедейського улусу. Спочатку вдалося зайняти Каракорум та завдати поразки Номуханю, синові Хубілаю. Тоді останній спрямував проти Хайду свого найкращого військовика Баяна, який змусив Хайду відступити. Того ж року війська Хайду спробували відібрати у Хубілая Тибет, але невдало. У 1277–1278 роках відбулася чергова військова кампанія проти династії Юань, метою якої було захоплення столиці Монгольської імперії — Каракорума. Проте хайду не досяг успіху, відступивши до Іртиша.

В подальші роки Хайду намагався утримати захоплені землі, чому приділяв більшу увагу. У 1287 році відбулася нова велика кампанія проти Юань, але не досягла суттєвих результатів. У 1295 році Хайду спрямував війська проти держави Ільханів (Хулагуїдів). Тут вдалося спустошити Хорасан та Мазандаран, втім закріпитися прихильники хайду не зуміли.

У 1298 році хайду розпочав нову війну проти держави Юань, де на той час Хубілая змінив Оладжейту-Темур. війна тривала до 1301 року, коли Хайду переміг у битві при Каракорумі супротивника, відновив владу в Каракорумі, але незабаром помер від рани. Своїм спадкоємцем він оголосив сина Оруса. Проте фактичну владу отримав багаторічний помічник Хайду — Дува-хан.

Опис[ред. | ред. код]

Хайду виглядав як чистокровний монгол. Він був середнього зросту, майже безбородий. Володів потрібними якостями політика: був дуже розумний, здатний, хитрий, розважливий і наділений талантами полководця. Відрізнявся від своїх батька і діда тим, що взагалі не вживав ані вина, ані кумису.

Родина[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Michal Biran: Qaidu and the Rise of the independent Mongol State in Central Asia; Curzon Press, 1997