Хакан Фідан
| Хакан Фідан | |
|---|---|
| тур. Hakan Fidan | |
.jpg) | |
| Міністр закордонних справ Туреччини | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 4 червня 2023 |
| Президент | Реджеп Тайїп Ердоган |
| Попередник | Мевлют Чавушоглу |
| Директор Організації національної розвідки | |
| 9 березня 2015 — 4 червня 2023 | |
| Президент | Реджеп Тайїп Ердоган |
| Попередник | Ісмаїл Хаккі Муса |
| Наступник | Ібрагім Калин |
| 25 травня 2010 — 10 лютого 2015 | |
| Президент |
Абдулла Гюль Реджеп Тайїп Ердоган |
| Попередник | Емре Танер |
| Наступник | Ісмаїл Хаккі Муса |
| Народився |
17 липня 1968 (55 років) Анкара, Туреччина |
| Відомий як | солдат, посадова особа, дипломат, розвідник |
| Країна | Туреччина |
| Alma mater | Професійна школа сержантського складу армії Туреччиниd, Навчально-освітній центр MEBSd, Мовна школа Сухопутних військ Туреччиниd, University of Maryland Global Campusd і Бількентський університетd |
| Політична партія | Партія справедливості та розвитку (2015) |
| Нагороди |
 |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Хакан Фідан (тур. Hakan Fidan; нар. 1968, Анкара, Туреччина) — турецький дипломат, міністр закордонних справ Туреччини, ексочільник національної розвідки Туреччини.
Життєпис[ред. | ред. код]
Хакан Фідан народився в 1968 році в Анкарі, Туреччина.
Після закінчення магістратури в сфері управління і політології в університеті Меріленду (США) отримав ступінь доктора в Університеті Бількента[en] (Туреччина). З 1986 по 2001 рік служив унтерофіцером у турецькій армії. З 2003 по 2007 рік очолював Турецьке агентство зі співробітництва та координації[en]. В листопаді 2007 року був призначений на пост заступника статс-секретаря в президіумі міністрів[1].
Кар'єра в розвідці[ред. | ред. код]
З 27 травня 2010 року по 10 лютого 2015 року був головою національної розвідки Туреччини. Покинув свій пост, щоб балотуватися на виборах у парламент Туреччини від Партії справедливості та розвитку.[2][3] 9 березня 2015 року, рівно через 30 днів, він зняв свою кандидатуру. Він був призначений назад на свою посаду протягом декількох годин.[4]
Міжнародні відносини[ред. | ред. код]
В 2009 році брав участь у секретних мирних перемовинах з Робітничою партією Курдистану в Осло, а також бесідував з Абдуллою Оджаланом[5][6].
Під час його перебування на посаді відбувся перехід від співпраці з Ізраїлем та Сполученими Штатами до співпраці з Іраном[7], особливо з Касемом Сулеймані, лідером угруповання Сили «Кудс».[8] Під час Мюнхенської конференції з безпеки[9] у лютому 2017 року він передав список із 300 ймовірних прихильників Руху Ґюлена Бруно Калю, президенту Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND), вочевидь, в очікуванні на співпрацю.[10] Але список набагато більше змусив німецьку владу застерегти спостережуваних людей від діяльності турецьких спецслужб.[9]
У вересні 2022 року він відвідав Хаміса Хансера з сунітського блоку в іракському парламенті в Багдаді, а також зустрівся з президентом Іраку Барамом Саліхом.[11]
Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну брав участь у переговорах про обмін військовополоненими між Україною та РФ. Так, у жовтні 2022 року голова Офісу президента України Андрій Єрмак дякував Фідану «за сприяння звільненню 215 військових й забезпечення умов для захисників Азовсталі у Туреччині»[12].
3 червня 2023 року призначений міністром закордонних справ Туреччини[13].[14]
Суперечності[ред. | ред. код]
Брав участь у таємних мирних переговорах з Робітничою партією Курдистану (РПК), за що у 2012 році державний прокурор хотів провести проти нього розслідування.[15] Реджеп Таїп Ердоган втрутився від імені Хакан Фідана, пізніше його делегували для проведення переговорів з Абдуллою Оджаланом і організував таємний чорний маркетинг Ірану через уряд Реджепа Таїпа Ердогана.[16][17]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За заслуги» III ступеня (4 листопада 2022 року, Україна) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, популяризацію Української держави у світі[18].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Hakan Fidan kimdir? Özgeçmişinde neler var? İşte engenç MİT Başkanı'nın özgeçmişi [Архівовано 2015-12-19 у Wayback Machine.], Vatan, 11 февраля 2012
- ↑ Turkish spymaster Fidan quits to contest parliamentary election: sources. Reuters (англ.). 7 лютого 2015. Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ Turkish intelligence chief quits post to run in general elections. France 24 (англ.). 7 лютого 2015. Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ Turkey's former intel chief withdraws decision to run for parliament, returns to MİT - Türkiye News. Hürriyet Daily News (англ.). 10 березня 2015. Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ Profile: Turkey's 'secret-keeper' Hakan Fidan [Архівовано 2015-10-01 у Wayback Machine.], Al Jazeera, 22 березня 2013
- ↑ Investigation of Turkish Intelligence head won't proceed, says prosecutor [Архівовано 2015-10-01 у Wayback Machine.], Hurriyet, 22 марта 2013
- ↑ Turkey revealed Israeli spy ring to Iran-report. Reuters (англ.). 17 жовтня 2013. Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ Peters, Dominik; Popp, Maximilian; Sydow, Christoph (11 листопада 2018). Jamal Khashoggi: Der Mann, der alles über Khashoggis Sterben weiß. Der Spiegel (нім.). ISSN 2195-1349. Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ а б Der Irrtum des türkischen Top-Spions. Der Bund (нім.). 28 березня 2017. Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ Bespitzelung von Gülen-Anhängern: Türkische Spionage ist ein Fall für die Justiz. Der Tagesspiegel Online (de-DE) . ISSN 1865-2263. Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ Second visit by Türkiye's intelligence chief in a month raises question marks in Iraq.
- ↑ Бедрак, Вікторія (4 червня 2023). Сприяв обміну захисників Азовсталі. Новим главою МЗС Туреччини став Хакан Фідан. https://fakty.com.ua/. Процитовано 4 червня 2023.
- ↑ Turkish leader Erdoğan announces cabinet of new term. anews (англ.). Процитовано 3 червня 2023.
- ↑ Presidency Of The Republic Of Turkey : Hakan FİDAN. www.tccb.gov.tr. Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ Szymanski, Mike (31 березня 2017). Hakan Fidan - Erdoğans Mann für Geheimnisse. Süddeutsche.de (нім.). Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ Turkey’s ‘secret-keeper’. www.aljazeera.com (англ.). Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ Investigation of Turkish Intelligence head won’t proceed, says prosecutor - Türkiye News. Hürriyet Daily News (англ.). 22 березня 2013. Процитовано 27 серпня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 4 листпада 2022 року № 752/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
