Ханти-мансійська міфологія
Ханти-мансійська міфологія — комплекс міфологічних уявлень хантів і мансі (обських угрів). Частина спільної фіно-угорської міфології[ru].
Згідно міфу, землю з дна океану при створенні світу дістала гагара, яку звали Лулі. За іншою версією, землю із дна дістав сам Куль-Отир. Світ ділиться на три сфери: земляну, повітряну та водну. Через це водоплавний птах в цій ситуації є наймогутнішим варіантом, — йому доступні усі три сфери.
Вищі боги в пантеоні — Нум-Торум[ru] і його син, Корс-Торум. Царством мертвих править злий дух Куль-Отир (Кинь-Лунк).
Основні боги: старший із синів Нумі-Торума, Полум-Торум, керує всією рибою і звірами навколишніх земель, Мір-сусне-хум, інший син Нумі-Торума, — посередник між богами і простим людом («Небесний наглядач»), його кінь Товлинг-Лун, Мих-імі — «Праземля», богиня, предвісниця хвороб, Калтащ-еква[ru] — богиня Землі, мати Мір-сусне-хума, Хотал-еква — богиня сонця, Етпос-ойка — бог Місяця, Най-еква — богиня вогню, Сяхил-Торум — бог грому, Косяр-Торум, онук Нумі-Торума. Третій син Нумі-Торума, Аут'я-отир, в образі щуки мешкає в районі гирла Обі. Ще один син Нумі-Торума, Ньйор-ойка — покровитель стад оленів. Богам також було відведено і місце проживання. Полум-Торум жив на річці Пелим (Полум), Ньйор-ойка — на озері Ялпин-тур.
Хонт-Торум — бог війни, його дружина — Суй-ур-еква, помічники — Хусі, Енкі.
Епітетом Колташ[ru] (Калтащ)-екви є Сорні-еква («Золота баба»), європейці сприйняли це буквально і вважали, що вона із золота.
Персонажі нижчої міфології[ru]: пупі[ru] (пупих) — дух (і його зображення), менкв[ru] — велетень-людожер, утчі (унху) — міфічний лісовий мешканець, міс[ru] (міш) — добрий лісовий дух.
Урал вважався поясом бога, який створив світ і кинув його на землю.
Один із головних персонажів — Мір-сусне-хум, називався «Купцем верхнього і нижнього світів».
Один із персонажів, Міс-не — «Лісова діва», приносить удачу мисливцю і виходить за нього заміж. У них народжується син, але люди в поселенні її цькують, і вона повертається назад у ліс. У селі Хурум-пауль шанувався Їпиг-ойка («Старий сич»). Жителі села вважали його своїм предком, тобто тотемом. Тотемами у народів Обської півночі також були бабка, трясогузка, сич. На них заборонялося полювати.
Згідно із повір'ям мансі, у чоловіків — 5 або 7 душ, а у жінок — 4 або 6. З них дві — найважливіші, одна реінкарновувалася в дитину тої ж статі, інша відходила в царство Куль-Отира. По суті, «духи» є персоніфікацією сил природи.
Слова «ойка» та «еква» перекладаються як «старець» і «стара, баба, жінка», «не» — «жінка, діва», «отир» — «богатир». Серед персонажів виділялися як чоловічі, так і жіночі фігури.
У сучасній культурі[ред. | ред. код]
Ряд персонажів казок Павла Бажова мають мансійське походження. Наприклад, Огневушка-Поскакушка — аналог «Золотої баби» — Сорні-Най (манс. — «жінка-вогонь»).
Ведмежому культу хантів і мансі присвячений цикл пісень уральської етно-рок-групи «H-Ural».
Література[ред. | ред. код]
- Бианки В. В. Рассказы и сказки. — Л., 1956. — 153 с.
- Вольтер Е. А. Тара, верховный бог эстов // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Гемуев И. Н. Мировоззрение Манси. Дом и Космос. — М. : Наука, 1990.
- Гемуев И. Н. Народ манси: воплощение мифа. — Новосибирск : Інститут археології та етнографії СО РАН, 2003. Архівна копія на сайті Wayback Machine.
- Гемуев И. Н., Сагалаев А. М., Соловьёв А. И. Легенды и были таёжного края. — Новосибирск, 1989.
- Иванова В. С. Обитатели нижнего мира в мировоззрении северных манси // Известия РГПУ им. Герцена : журнал. — СПб., 2007. — № 11 (32) (21 квітня). — С. 75—79. — ISSN 1992-6464.
- Кулемзин В. М. Культ медведя и шаманизм у обских угров // Народы Сибири: история и культура. Медведь в древних и современных культурах Сибири. — Новосибирск : Институт археологии и этнографии СО РАН, 2003. Архівна копія на сайті Wayback Machine.
- Мифы народов мира : Энцикл. в 2 т. / гл. ред. С. А. Токарев. — 2-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1987—1988.
- Мифы, предания, сказки хантов и манси / Сост., предисл. и примеч. Н. В. Лукиной, под общей редакцией Е. С. Новик. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1990. — 568 с. — (Сказки и мифы народов Востока) — ISBN 5-02-016771-1.
Посилання[ред. | ред. код]
- Міфи, перекази, казки Хант і мансі . MIFOLOG. RU: Ілюстрована міфологічна енциклопедія
- Міфологічний образ Мир-Сусне-Хума у хантів і мансі і іранська традиція. ETNIC. RU
- http://nativeurals.narod.ru/khanty.htm