Хлорида

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хлорида
Батько Amphiond
У шлюбі з Нелей[1]
Дитина Перо, Періклемен (син Нелея), Нестор, Asteriusd, Evagorasd, Pylaond, Epilausd, Deimachusd, Alastord, Eurybiusd, Taurusd, Chromiusd і Phrasiusd

Хлори́да (дав.-гр. Χλῶρις від χλωρός, що означає «зеленувато-жовтий», «бліднуватий», «мертвотно-блідий», або «прісний») — у давньогрецькій міфології старша дочка дочка царя Фів Амфіона та Ніоби[2].

Єдина ніобіда (мала ім'я Мелібоя), що врятувалася[3]: коли її братів і сестер убивали, вона вблагала про милість Лето, при цьому від страху ставши блідою, отримала нове ім'я — Хлориди. З братом Аміклом побудувала храм Лето в Аргосі[4]. Перемогла в бігу на Герея в Олімпії[5].

Її ім'ям названо браму Фів[6].

Дружина царя міста Пілос Нелея, мати Перо і 12 синів, зокрема Періклемена та Нестора. Зображена в Аїді на картині Полігнота в Дельфах, схилилася на коліна до ФІЕ[7].

За іншою версією, Хлорида також вважалася богинею квітів, дружиною Зефіра, й ототожнювалася з Флорою (пор. картину Боттічеллі «Весна»)[8].

Є й інші версії, зокрема: вона донька сина Іасія (царя Орхомена)[9].

На честь Хлориди названо астероїд (410) Хлорида, відкритий 1896 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Любкер Ф. Neleus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 911.
  2. Гомер. Одісея XI 281; Гесіод. Перелік жінок, фр. 33а М.-У.
  3. Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека I 9, 9; III 5, 6; Э III 12; Гігін. Міфи 10; 11
  4. Павсаній. Опис Еллади II 21, 9-10
  5. Павсаній. Опис Еллади V 16, 4
  6. Гігін. Міфи 69
  7. Павсаній. Опис Еллади X 29, 5
  8. Словник античної міфології. — Київ, Наукова думка, 1985, с. 205
  9. Перший ватиканський міфограф II 54, 2