Нестор (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нестор
Sacrifice Nestor Pylos Meleager Painter MAN.jpg
Нестор та його сини приносять жертву Посейдону на березі в Пілосі. Аттична червонофігурна чашечка-кратер.
Стать чоловіча
Посада king of Pylosd
Батько Нелей[1][2][3]
Мати Chlorisd[2]
Брати/сестри Periclymenusd[4]
Діти Антілох[5][6][…], Трасімед[2][7], Peisistratusd[2][8], Polycasted[2], Perseusd[2], Pisidiced[2], Echephrond[2], Stratiusd[2] і Aretusd[2]
Персонаж твору Іліада

CMNS: Нестор на Вікісховищі

Нестор (грец. Νέστωρ) — один із дванадцяти синів Нелея та Хлоріди. В епосі чоловік Еврідіки, дочки Клімена, за іншими міфами  — Анаксібії, пілоський цар.

Коли ображений Геракл убивав дітей Нелея, Нестора не було у Пілосі. Замолоду Нестор відзначався хоробрістю, а в старості — мудрістю, звершив чимало геройських подвигів. Брав участь у битві лапітів з кентаврами, в калідонському полюванні та в поході аргонавтів.

До походу на Трою Нестор владарював уже над третім людським поколінням. Під час Троянської війни привіз на 90 кораблях пілосців і разом із своїми синами Антілохом і Трасімедом боровся проти троянців. Прославився мудрими порадами, а красномовством перевершував Одіссея. Після Троянської війни Нестор разом із Трасімедом щасливо повернулися до Пілосу. Через 10 років після падіння Трої Нестора відвідав Телемах, який розшукував Одіссея.

У переносному значенні Нестор — досвідчений старий, мудра людина, добрий порадник.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Нестор // Нарушевич — Ньютон — 1916. — Т. 28. — С. 390.
  2. а б в г д е ж и к л м Любкер Ф. Nestor // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 916.
  3. Н. О. Нестор // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1897. — Т. XXа. — С. 924.
  4. Любкер Ф. Periclymenus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1010.
  5. Антилох // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 838.
  6. Antilochus // 1911 Encyclopædia Britannica — 11 — New York City: 1911. — Vol. 2. — P. 126–127.
  7. Любкер Ф. Thrasymedes // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1385.
  8. Любкер Ф. Pisistratus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — Санкт-Петербург: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1051–1052.

Джерела[ред. | ред. код]