Хлорид магнію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хлорид магнію

Хлорид магнію (хлористий магній) — бінарна неорганічна хімічна сполука магнію з хлором, магнієва сіль соляної кислоти. Зустрічається в природі у вигляді мінералу бішофіту. Хімічна формула ~\mathrm{\stackrel{+2}{Mg}\stackrel{-1}{Cl}_2.}

Властивості[ред.ред. код]

Безбарвні кристали, густина 2,316 г / см³, tпл 713 °C, tкіп 1412 °C. Хлорид магнію дуже гігроскопічний; розчинність у воді при 20 °C 35,3% за масою. Хлорид магнію утворює кристалогідрати з 1, 2, 4, 6, 8 і 12 молекулами води. В інтервалі від -3,4 до 116,7 °C стійкий \mathrm{MgCl_2 \cdot 6 \ H_2O}, який зустрічається в природі у вигляді мінералу бішофіту , а у великих кількостях отримують при упарюванні морських розсолів. Хлорид магнію утворює подвійні солі, з яких винятково важливий мінерал карналіт \mathrm{KCl \cdot MgCl_2 \cdot 6 \ H_2O} - джерело отримання магнію і хлориду калію.

Отримання[ред.ред. код]

Для отримання хлориду магнію зневоднюють бішофіт до \mathrm{MgCl_2 \cdot 2 \ H_2O}, а потім проводять дегідратацію у струмі хлороводню при 100-200 °C.

Застосування[ред.ред. код]

  • Хлорид магнію застосовують головним чином у виробництві металевого магнію, MgCl2·6H2O використовується для отримання магнезіальних цементів.
  • Використовується для обробки крижаного і сніжного покрову. У результаті реакції зі снігом викликає його танення.

У харчовій промисловості[ред.ред. код]

Хлорид магнію зареєстрований як харчова добавка E511.

Є основним компонентом «Нігарі» - концентрованого сольового розчину - продукту, який одержують після випарювання глибинних морських вод і виділення з них морської солі. До складу нігарі в невеликих кількостях входить безліч корисних мінералів: хлорид натрію, калію, кальцію, залізо, фосфор , цинк та інші. Нігарі використовується переважно для зквашування соєвого молока при приготуванні тофу.

Джерела[ред.ред. код]

  • Тихонов В. Н., Аналитическая химия магния, М., 1973
  • Практикум по неорганической химии /ред В.П.Зломанов, М.: МГУ, 1994.