Бішофіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Бішофіт
Загальні відомості
Клас мінералу хлориди
Генезис осадовий
Хімічна формула MgCl2·6Н2О
Ідентифікація
Колір безбарвний, білий
Сингонія моноклінна
Спайність відсутня
Твердість за шкалою Мооса 1-2
Блиск скляний
Прозорість прозорий
Колір риски білий
Питома вага 1,6
Розчинність легко розчиняється у воді
Інші властивості
Особливі характеристики гірко-пекучий на смак
Magnesium-chloride-3D-polyhedra.png


Бішофі́т (рос. бишофит, англ. bishofite; нім. Bischofit) — мінерал класу галогенідів, MgCl2·6Н2О.

Назва[ред.ред. код]

Мінерал названо на честь німецького геолога Густава Бішофа, який вперше описав цей мінерал в кінці XIX ст. в Німеччині.

Походження і властивості[ред.ред. код]

Заключний продукт галогенезу, який утворюється на останній стадії формування соляних відкладів сульфатного типу багатих магнієм. Іноді містить домішки Br — до 1 %. Сингонія моноклінна. Безбарвний або білий, іноді забарвлений тонкодисперсним гематитом в червоний колір. Блиск скляний або матовий. Крихкий. Спайність відсутня. Твердість 1-2. Густина 1,6. Гігроскопічний, на повітрі (особливо холодному) розпливається. Добре розчинний у воді і спирті. Має пекучий, гіркий смак. За походженням головним чином осадовий, хемогенний.

Поширення[ред.ред. код]

Мінеральні скупчення бішофіту є лише в декількох місцях планети: Туркменістані (затока Кара-Богаз-Гол), Ізраїлі (Мертве море), Росії (Волгоградська обл., Астрахань — ропа оз. Мале Лиманське), Україні (Полтавська обл., Чернігівська обл.), Болгарії (ропа Поморського озера).

В Україні[ред.ред. код]

Новоподольське родовище бішофіту розташоване в північно-західній частині Дніпровсько-Донецької западини на північному заході Срібнянської депресії. Відкрите при проведенні пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ. Дослідно-промислове видобування бішофіту здійснюється з 1991 р. Полтавське родовище є найбільш глибоким (2,5 км), а мінерал містить найбільшу кількість мікроелементів, що й обумовлює його біологічні та реабілітаційні ефекти.

У Чернігівській області зафіксовані великі прогнозні ресурси бішофіту — 1171,7 млн тонн, категорії Р2.[1]

Використання[ред.ред. код]

Бішофіт — цінна і дешева сировина для одержання магнію і його сполук, виробництва магнезіального цементу; використовується для просочування деревини з метою її зміцнення. 99% бішофіту видобувається для технічних цілей, й лише менше 1% бішофіту Полтавського родовища - спеціально для потреб медицини та санаторно-курортного лікування.

В медицині та реабілітації[ред.ред. код]

Полтавський бішофіт[ред.ред. код]

Полтавський бішофіт — добре вивчений мінерал, що широко застосовується у лікуванні багатьох захворювань опорно-рухового апарату, нервової, серцево-судинної систем, а також адаптогенного, антистресового та седативного засобу (у ваннах).

Цілющу дію бішофіту першими виявили робітники бурових свердловин, котрі, зустрівшись з цим мінералом, звернули увагу, що при контакті із розсолом у них зникають болі у суглобах та м'язах рук. Після цього на бішофіт звернули увагу вчені-медики.

У якості потужного протизапального чинника бішофіт став важливішим природним засобом у ревматології при ураженнях опорно-рухового апарату (артрити, артози, остеохондроз хребта) і в травматології — реабілітації травм. Завдяки високому вмісту природного магнію, калію, та йоду Полтавський бішофіт посів чільне місце у кардіології в реабілітації ішемічної хвороби серця та гіпертонічної хвороби, при вегето-судинній дистонії, при захворюваннях центральної та периферичної нервової систем (неврози, стреси, неврити, невралгії, радикуліти). Біологічна конкуренція мінералів бішофіта з радіонуклідами робить його природним засобом лікування хвороб у ліквідаторів аварії на ЧАЕС, поліпшення здоров'я їхніх дітей.

Захворювання опорно-рухового апарату, кардіологія, неврологія, ревматологія, реабілітація після травм та спортивна медицина — усе це не повний перелік сфер застосування бішофіту. Бішофіт широко застосовується у відділеннях фізіотерапії лікарень, санаторіях, центрах медичної реабілітації, в бальнеологічних курортах та здравницях, спортивних центрах. Його призначають розуміючі сімейні лікарі, терапевти, неврологи, травматологи.

У санаторіях загальні ванни із бішофітом мають оздоровчу, загально зміцнюючу, антистресову, адаптогенну дію; знімають стрес та покращують сон. Наявний косметичний ефект бішофітної ванни. Штучні йодо-бромні ванни з успіхом замінюють на бішофітні, адже бішофіт — депо природного йоду, брому, магнію, калію, мікро- та ультра елементів. 1-2 літри Полтавського бішофіту (або 200-300 мл „Кристалічного концентрату”) розводять на 120-150 л води, температура 37-39 °С, час приймання ванни 10-15 хвилин. У фізіотерапії бішофіт застосовується у поєднанні із прогріваннями озокеритом та парафіном. Доведена висока ефективність комбінації Бішофіта Полтавського та грязелікування.[2]

Увесь комплекс ефектів Полтавського бішофіту став корисним при підготовці спортсменів. У професійному масажі та фізіопроцедурах бішофіт допомагає спортсменам досягати високих результатів, прискорює реабілітацію, зберігає здоров'я, сприяє подовженню спортивного стажу.

Багато фізіотерапевтичних та санаторних процедур з бішофітом можна продовжувати і у домашніх умовах - це ванночки для кінцівок, масаж та розтирання. Але цим не обмежується перелік препаратів для домашнього використання, адже сьогодні виробники пропонують масу препаратів з цим цілющим мінералом, а кожен пацієнт може вибрати індивідуально те, що підходить та зручно у використанні саме йому. Це може бути рідина для розтирань чи компресів – комерційна назва «Профі», «Еліт»; гель чи крем – «Бишофіт гель», «Бішофіт масажний крем»;  препарати для місцевих ванночок, для загальних ванн – «Кристалічний концентрат», «Магнієвий фітоконцентрат»; для душу або ванни -  «Коктейль косметичний для жінок», «Коктейль косметичний для чоловіків», «Коктейль косметичний для дітей»;  для ступнів та вен – «П’ятковий гель», «П’ятковий крем», «Веновазин»;  дієтичні добавки для внутрішнього застосування – «Детоксмаг», «Оралмаг», «Імуномаг»; та новинка на ринку – «Магнієве масло» та «Магнієве масло ролл-он», котре використовують як для магнієвої корекції всього організму, так і окремо для волосся, нігтів.  Лікарі рекомендують використовувати бішофіт для природної підтримки ефектів своєї традиційної лікарської терапії.

Останні експериментальні дослідження (на щурах) довели, що внутрішній прийом Полтавського бішофіту значно сприяє активації процесів регенерації слизової оболонки шлунка, нормалізує початкові порушення вуглеводного обміну, функціональний стан сердцево-судинної системи, обмежує імуннозапальні процеси у суглобах.[3]

Маються методики питного застосування бішофіту, який може бути рекомендовано як додаткове джерело магнію, макро- та мікроелементів (кальцій, калій, йод, бром, селен, мідь, цинк, хром) з метою створення оптимальних дієтологічних умов для магнієвої корекції засвоєння кальцію, загального зміцнення організму та оптимізації функції шлунково-кишкового тракту, опорно-рухової системи, дихальних шляхів, серцево-судинної та нервової системи. Клінічно-дослідженим та зареєстрованим бішофітом  для внутрішнього вживання є дієтична добавка магнієво-мінеральна "Detoxmag", що має відповідне заключення та внесена в базу реєстрів гігієнічних заключень МОЗ України

Еффективність та безпека вживання Детокс маг досліджена і підтвердженна Українським науково-дослідним інститутом медичної раебілітації та курортології МОЗ України.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Протокол № 587, ГКЗ України, 30.01.2001 р.
  2. Оржешковский В.В., Оржешковский Вас.В. Бишофитотерапия // Вестник физиотерапии и курортологии. — 2005. — №3. — С. 62—71
  3. Внутрішній прийом Полтавського бішофіту (експериментально-клінічні дослідження) / Бабов К.Д., Золотарьова Т.А., Насібуллін Б.А. та ін. — К.: КІМ, 2010. — 88 с.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]