Тофу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Kinugoshi tōfu

То́фу (яп.  豆腐 то:фу,  кит. 豆腐 чи 荳腐, dòufu (доуфу)кор. 두부 тубутайськ. เต้าหู้ тау2хуу2в'єтн. đậu phụ (đậu hũ) дауфу чи дауху) — сироподібний харчовий продукт із соєвих бобів, багатий на білок. Тофу має нейтральний смак (тобто майже немає власного смаку), що є однією з переваг тофу і дозволяє універсальне використання в кулінарії. Він нагадує позбавлений смаку сир, але ця якість робить його ідеальним наповнювачем будь-якої страви, до якої він приносить не лише об'єм, але і незамінні амінокислоти та мікроелементи.

Тофу отримується за допомогою звурджування соєвого молока коагулянтом, наприклад, сульфатом кальцію, хлоридом магнію чи лимонною кислотою. На Окінаві молоко згортають морською водою, зроблений у такий спосіб продукт називається "сима-дофу" або "Острівний тофу".

Сама технологія виготовлення тофу нагадує процес отримання сиру з коров'ячого молока, тому його іноді називають соєвим сиром. Єдина відмінність – це кінцева процедура пресування в щільні брикети і упаковка в герметичну тару з водою (задля уникнення вбирання продуктом сторонніх запахів).

Історія[ред.ред. код]

За однією з версій походження тофу, він був отриманий у II ст. до н. е. у Китаї і поширився в епоху Нара (VIII століття) в Японії. У цих країнах, а також у Таїланді , В'єтнамі та Кореї, тофу став одним з основних продуктів харчування. Серед сцен, зображених на рельєфах однієї з гробниць в Дахутін (кит. 打虎 亭; провінція Хунань, КНР) є одна, яка інтерпретує процес виготовлення тофу. Цей рельєф династії Хань є найдавнішим відомим зображення такого роду. Пізніша інформація про тофу з'являється щойно в X сторіччі.

У західних країнах тофу став широко відомий в другій половині XX століття завдяки поліпшенню культурних зв'язків із східноазійськими країнами та поширенню вегетаріанства.

Посилання[ред.ред. код]