Хоанофлагеляти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хоанофлагеляти
Cronoflagelado2.svg
Monosiga Brevicollis Phase.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Опістоконти (Opisthokonta)
Тип: Хоанозої (Choanozoa)
Клас: Хоанофлагеляти
Дочірні таксони
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Choanoflagellatea
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Choanoflagellata
EOL logo.svg EOL: 2863895
ITIS logo.svg ITIS: 43811

Хоанофлагеляти, або комірцеві джгутиконосці (лат. Choanoflagellatea) — група найпростіших. Вважаються найближчими родичами багатоклітинних тварин. Характерна риса — наявність у клітини одного джгутика, оточеного комірцем з 30-40 мікроворсинок. Хоанофлагеляти представлені поодинокими і колоніальними формами, що живуть у морських і прісних водах. Описано близько 150 видів.

Будова[ред.ред. код]

Схема живлення Monosiga gracilis
Колонія хоанофлягелят Sphaeroeca (близько 230 особин)

Розмір хоанофлагелят зазвичай перевищує 10 мікрон. Клітини демонструють виразну полярність, яка задається положенням єдиного джгутика. У багатьох представників протилежним кінцем клітина прикріплюється до субстрату або занурена в позаклітинний матрикс колонії. Деякі хоанофлагелляти здатні виділяти келихоподібні «будиночки», які у морських форм складаються з витончено переплетених між собою кремнієвих ниток. Прісноводні представники будують будиночок з целюлози.

Джгутик і комірець[ред.ред. код]

Джгутик оточений віночком (комірцем) з мікроворсинок, які щільно прилягають одна до одної. Мікроворсинки — пальцеподібні вирости клітини, укріплених актиновим цитоскелетом. Биття джгутика створює струмені рідини, спрямовані вздовж нього від клітини. При цьому вода постійно надходить всередину комірця, проходячи між мікроворсинок. Ці струмені використовуються хоанофлагеллятами при харчуванні: великі частки (бактерії, детрит) відціджуються мікроворсинками і можуть бути поглинені шляхом фагоцитозу.

У плаваючих у товщі води хоанофлагелят рух джгутика також використовується для локомоції. При цьому організм переміщається з допомогою джгутика подібно до інших представників групи Opisthokonta — грибам і багатоклітинним тваринам.

Колоніальна поведінка[ред.ред. код]

Багато видів, наприклад, з роду Proterospongia утворюють прості колонії,[1] шляхом групування особин.[2]

Розшифровка геному[ред.ред. код]

У 2008 р був повністю розшифрований геном одного з видів хоанофлагелят — Monosiga brevicollis[3]. У геномі моносиґи близько 9200 генів, причому присутні 23 гени кадгеринів і ряд інших генів, типових для багатоклітинних тварин, але відсутніх у більшості інших груп найпростіших.

Філогенія[ред.ред. код]

Подібність будови комірця апарату хоанофлагелят з аналогічними структурами хоаноцитів губок і циртоцитів справжніх багатоклітинних тварин (Eumetazoa), відзначена вже в XIX столітті, призвела до висловлення гіпотези про близьку спорідненість хоанофлагелят і губок, яка в подальшому була прийнята практично повсюдно. Існує, проте, й інша точка зору, згідно з якою хоанофлагеляти — не сестринська група для губок, а дочірня, яка виникла шляхом значного спрощення будови.

Джерела[ред.ред. код]

  • Зоология беспозвоночных, Т. 1: от простейших до моллюсков и артропод, под ред. В. Вестхайде и Р. Ригера. — М.: Т-во научных изданий КМК, 2008.
  • Карпов С. А. Строение клетки протистов: Учебное пособие. — СПб.: ТЕССА, 2001. — 384 с. — ил.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. King, N.; Carroll, S.B. (2001). "A receptor tyrosine kinase from choanoflagellates: molecular insights into early animal evolution". PNAS 98 (98): 15032–15037. DOI:10.1073/pnas.261477698. PubMed
  2. Carr, M.; Leadbeater, B. S. C.; Hassan, R.; Nelson, M.; Baldauf, S. L. (2008). Molecular phylogeny of choanoflagellates, the sister group to Metazoa. PNAS 105 (43). с. 16641–16646. doi:10.1073/pnas.0801667105. PMC 2575473. PMID 18922774. 
  3. Расшифрован геном хоанофлагеллят — ближайших одноклеточных родичей всех многоклеточных животных