Chlorophyta

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зелені водорості
Chlamydomonas sp.
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eucaryota)
Надцарство: Archaeplastida
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Зелені водорості (Chlorophyta)
Класи
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Chlorophyta
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Chlorophyta
EOL logo.svg EOL: 3893
ITIS logo.svg ITIS: 5414
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3041
Fossilworks: 54811

Chlorophyta (Chlorophycota, Chlorophycophyta) — таксон фотосинтезуючих еукаріотичних організмів, яким притаманні пластиди первинно симбіотичного типу та пігменти, властиві вищим рослинам (хлорофіли a і b).
Зазвичай класифікується як відділ зелених рослин (Viridiplantae або Chlorobionta[1] в NCBI, класифікації Бремера[2]).

Класифікація[ред. | ред. код]

Вперше була виділена в класифікації (на рівні відділу) за забарвленням А. Пашером (Pasher) в 1914 році[3]. Історично відділ класифікували до підцарства Нижчі рослини царства Рослини, а пізніше — до царства найпростіших. Проте така класифікація базувалася на комплексі переважно морфологічних ознак.
Після вивчення цитологічних, біохімічних та молекулярних даних Chlorophyta стали включати до супергрупи Архепластид (Archaeplastida)[4][відсутнє в джерелі].

За молекулярно-філогенетичними реконструкціями 1990-х років, хлоропласти зелених водоростей походять від синьозелених водоростей, сестринськими лініями є хлоропласти глаукоцистофітових та червоних водоростей, а дочірніми — хлоропласти вищих рослин[5] (=Embryophyta).

На початку 2000-х років таксон налічував приблизно 20 000 видів[6].

На початку 2010-х років зелені водорості поділяли на сім класів[7][8], які об'єднували в три лінії[9]:

У той же час дослідники стали виділяти стрептофітну лінію (класи харофіцієвих та кон’югатофіцієвих) в окремий відділ рослинного світу (Streptophyta). У ньому виділяли два підвідділи[10]:

Загальні відомості[ред. | ред. код]

У відділі представлені всі типи морфологічної структури. Трапляються повсюдно: у прісних та солонуватих водоймах, морях, аерофітних умовах, ґрунтах.

Взаємодія з іншими організмами[ред. | ред. код]

Деякі зелені водорості утворюють симбіоз з грибами утворюючи новий організм — лишайник. Трапляються водості паразити. Phyllosiphon викликає пожовтіння листя рослини-хазяїна. Cephaleuros — викликає захворювання, що відомі як «іржа» листя. Види Prototheca можуть викликати зараження людини, великої рогатої худоби та деяких інших тварин. Деякі водорості є причиною шкірних захворювань і зрідка — бурситів і перитонітів, а у великої рогатої худоби можуть бути причиною маститів[джерело?].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Lewis, Mccourt, 2004, с. 1541.
  2. Bremer K. 1985. Summary of green plant phylogeny and classification. Cladistics 1(4): 369—385.
  3. Тип CHLOROPHYTA — Зеленые водоросли Биоразнообразие России
  4. Adl_et_al, 2005, с. 421.
  5. Костіков, Царенко. Альгологія, 2013, Розділ 24. Зелені водорості - Chlorophyta. Систематичні ознаки відділу.
  6. Масюк Н. П., Костіков І. Ю. Водорості в системі органічного світу : Ін-т ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України / за ред. С. Я. Кондратюка. — Академперіодика. — Київ, 2002.. — 178 с. — ISBN 966-8002-38-5.
  7. Костіков, Царенко. Альгологія, 2013, Розділ 24. Зелені водорості - Chlorophyta. Молекулярно-біологічні системи.
  8. Костіков, Царенко. Альгологія, 2013, Таблиця 24.1.
  9. Костіков, Царенко. Альгологія, 2013, с. 2.
  10. Бойко. Ботаніка, 2013, с. 139, ГРУПА (КЛАДА, ФІЛА) ЗЕЛЕНИХ ВОДОРОСТЕЙ-СТРЕПТОФІТІВ (STREPTOPHYTA, АБО STREPTOPHYTINA).
  11. Г. М. Паламарь-Мордвинцева, П. М. Царенко, 2009.

Посилання[ред. | ред. код]