Хоменко Андрій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Хоменко
Андрій Вікторович Хоменко
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 6 грудня 1997(1997-12-06)
с. Розкопанці, Обухівський район, Київська область
Смерть 3 березня 2022(2022-03-03) (24 роки)
(загинув під час знищення ворожого десанту)
Національність українець
Alma Mater Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного ( 2019)
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України

Андрій Вікторович Хоменко — старший лейтенант Збройних сил України, командир десантно-штурмового взводу 3-ї батальйонної тактичної групи 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).

Зовнішні відеофайли
Старший лейтенант Андрій Хоменко - Герой України (посмертно)

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 6 грудня 1997 року у селі Розкопанці Богуславського (нині — Обухівського) району Київської області[1]. Старший брат — також бойовий офіцер.

2019 року завершив навчання, отримав диплом і перше офіцерське звання. За розподіленням потрапив у 3-тю батальйонну тактичну групу, що у Чернівцях, яка підпорядкована 80 ОДШБр. Практично одразу після випуску відправився в район ООС[2].

Служив командиром десантно-штурмового взводу 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.

На початку березня 2022 року у Станично-Луганському районі Луганської області знищив п'ять одиниць БМП-3 і два танки противника, точно скорегував вогонь артилерії по ворожій колоні, після чого здійснив успішну евакуацію особового складу десантно-штурмового батальйону[3].

3 березня 2022 року в районі населеного пункту Козачого, позиція старшого лейтенанта Андрія Хоменка знищила 5 одиниць БМП-3 і один танк противника. Неодноразово офіцер-десантник здійснював евакуацію особового складу різних підрозділів бригади, вивозив поранених та вцілілих воїнів після атаки з повітря, а також танкових обстрілів противника.

Загинув 3 березня 2022 року під час знищення ворожого десанту в районі села Андрійчикове Миколаївської області. Він до кінця командував своїм підрозділом, противнику було завдано максимальних втрат, було знищено близько 30 окупантів[4].

Похований герой 17березня в рідному селі Обухівського району Київської області.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]