Хоружа Наталія Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хоружа Наталія Олександрівна
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержант
Хоружа Наталія Олександрівна.jpg
Загальна інформація
Народження 9 червня 1972(1972-06-09)
Першотравенськ, Дніпропетровська область, УРСР
Смерть 2 лютого 2017(2017-02-02) (44 роки)
Луганське, Донецька область, Україна
Військова служба
Роки служби 2016—2017
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ната́лія Олекса́ндрівна Хоружа (9 червня 1972, м. Першотравенськ, Дніпропетровська область, Українська РСР — 2 лютого 2017, смт Луганське, Донецька область, Україна) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, санінструктор 54-ї окремої механізованої бригади.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 1972 року в місті Першотравенськ Дніпропетровської області. Після закінчення середньої школи вступила до медичного училища у м. Дніпро, яке закінчила 1990 року за спеціальністю «медична сестра».

Працювала медсестрою в селі Зелений Гай на Дніпропетровщині, згодом вийшла заміж та переїхала до чоловіка в смт Просяна Покровського району, продовжила роботу за фахом в районній поліклініці.

30 серпня 2016 Покровським райвійськкоматом прийнята на військову службу за контрактом як доброволець. З осені 2015 брала участь в антитерористичній операції на сході України. Два місяці працювала у медпункті, після чого сама захотіла поїхати на передову санінструктором роти. Служила санітарним інструктором 1-ї роти 1-го механізованого батальйону 54-ї окремої механізованої бригади, в/ч пп В2970, м. Бахмут. Надавала допомогу при пораненнях, витягувала бійців з-під обстрілів, лікувала хворих. Поєднувала на передовій роботу медичного працівника та психолога, — бійці часто приходили за порадою, або просто поговорити.

2 лютого 2017 виїхала на санітарній машині за трьома пораненими під час мінометного обстрілу, в район селища Луганське на Світлодарській дузі. Надавши першу медичну допомогу, відправила двох бійців до шпиталю, а третього відвела на опорний пункт. За ними приїхала інша санітарна машина, і коли Наталія вже сіла, автомобіль був прицільно обстріляний терористами з ПТРК. В результаті влучення протитанкової керованої ракети в санітарну машину санінструктор Хоружа загинула, поранений боєць дістав контузію, водій зазнав тяжкого поранення[1][2][3][4].

Похована на кладовищі смт Просяна[5]. По смерті залишилися батьки, сестра, чоловік Сергій та 22-річна донька Оксана.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президента України № 28/2017 від 8 лютого 2017 року «за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 2 лютого на Світлодарській дузі загинули воїн і фельдшер 54-ї бригади, — Корчинська // Цензор.нет, 2 лютого 2017. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017. 
  2. На Світлодарській дузі загинули двоє військових 54-ї бригади // Громадське, 2 лютого 2017. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017. 
  3. З'явилися подробиці про втрати АТО на Світлодарській дузі і в Авдіївці // Апостроф, 3 лютого 2017. Архів оригіналу за 23 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017. 
  4. Вона врятувала трьох чоловіків і загинула. Героїчний вчинок матері у зоні АТО // Факти, 3 лютого 2017. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017. 
  5. На Дніпропетровщині попрощалися із загиблою медиком Наталією Хоружею — відео // Громадське радіо, 5 лютого 2017. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 30 серпня 2017. 
  6. Указ Президента України від 8 лютого 2017 року року № 28/2017 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]