Першотравенськ
| Першотравенськ | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 Свято-Введенський храм взимку
| |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область | Дніпропетровська область | ||||||||
| Район | Синельниківський район | ||||||||
| Громада | Першотравенська міська громада | ||||||||
| Код КОАТУУ: | 1212600000 | ||||||||
| Засноване | 25 травня 1954 | ||||||||
| Статус міста | з 1966 р. року | ||||||||
| Населення | ▼ 27 099 (01.01.2022)[1] | ||||||||
| Агломерація | Павлоградська агломерація | ||||||||
| Площа | 3,9 км² | ||||||||
| Густота населення | 7425 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 52800—52899 | ||||||||
| Телефонний код | +380-5633 | ||||||||
| Координати | 48°20′51″ пн. ш. 36°24′06″ сх. д. / 48.34750° пн. ш. 36.40167° сх. д.Координати: 48°20′51″ пн. ш. 36°24′06″ сх. д. / 48.34750° пн. ш. 36.40167° сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 132 м | ||||||||
| Назва мешканців | першотравневча́нин, першотравневча́нка, першотравневча́ни | ||||||||
| День міста | остання неділя травня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Миколаївка-Донецька | ||||||||
| До станції | 6 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 104 км | ||||||||
| - залізницею | 130 км | ||||||||
| - автошляхами | 123 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 482 км | ||||||||
| - автошляхами | 576 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 52800, Дніпропетровська обл., м. Першотравенськ, вул. Шкільна, 20 | ||||||||
| Вебсторінка | Першотравенська міськрада | ||||||||
| Міський голова | Вінницька Оксана Рудольфівна | ||||||||
|
| |||||||||
Першотра́венськ (до 1960 року — селище міського типу Шахтарське) — місто обласного значення в Синельниківськовому районі Дніпропетровської області. Територія міста займає 0,4 тис. га, чисельність населення становить 28 тис. осіб.
Географія
Місто Першотравенськ розташоване за 48 км від м. Павлоград і за 6 км від залізничної станції Миколаївка-Донецька. Має автобусне сполучення з Дніпром, Донецьком, Павлоградом, Петропавлівкою. Відстань до облцентру становить 123 км і проходить автошляхом E50, із яким збігається М30.
Історія
Першотравенськ є одним із наймолодших міст Дніпропетровщини. Його біографія нерозривно пов'язана з розвитком вугільної промисловості в Західному Донбасі. Одночасно із закладенням перших шахт «Західно-Донбаська» № 1 і № 2 будувалося і робітниче селище. Перший камінь під будівництво шахтарського селища був закладений 25 травня 1954 року. Великі труднощі були з електро- і водопостачанням. У 1956 році ввели в експлуатацію більше 30 одноповерхових житлових будинків та почала працювати школа, у якій навчалося 7 учнів. Уже в 1957 році була здана перша черга електропідстанції, з'явилися їдальня, магазини, клуб. 16 серпня 1957 новозбудоване селище отримало назву Шахтарське і було віднесено до категорії робітничих селищ з підпорядкуванням Миколаївській сільській раді Петропавлівського району. У 1958 році була відкрита лікарня на 25 місць. У 1959 році відбувся перепис населення, за яким у селищі мешкало 5100 жителів.
У 1960 році робітниче селище було віднесено до категорії селищ міського типу, воно було перейменоване на Першотравневе, виведене зі складу Миколаївської сільської ради, тут була утворена Першотравнева селищна рада. Також у 1960 році відкривається школа-інтернат, семилітня школа, молочна кухня, ресторан, побутовий комбінат, закінчується будівництво водозабору і вже в жовтні мешканці селища отримали питну воду. У 1961 році створений гірничорятувальний загін. 28 серпня 1963 року введено в експлуатацію шахту «Західно-Донбаська» № 1 (у 1973 році перейменована на «Першотравневу»). У 1963 році відкрилась перша середня школа. 20 березня 1965 році введена в дію друга шахта — «Західно-Донбаська» № 2 (нині «Степова»).
25 лютого 1966 року указом Президією Верховної ради УРСР селище Першотравневе отримало статус міста районного підпорядкування і було перейменоване на Першотравенськ. У цьому ж році місто було підпорядковане Павлоградській міській раді. У місті з'являється широкоформатний кінотеатр «Жовтень». У 1967 році відкрито професійно-технічне училище.
1968 року введені в експлуатацію Центральні електромеханічні майстерні (з 1975 року — Ремонтно-механічний завод). Створена дитяча міська бібліотека.
Третю шахту — «Західно-Донбаську» № 3 (нині — «Ювілейна») введено в експлуатацію у 1970 році. У цьому ж році добудовується Палац культури шахтарів.
У 1981 році у місті відкривається клуб юних техніків, парк атракціонів. Шахта «Західно-Донбаська» № 21/22 почала працювати в 1982 році (з 1983 року — ім. Сташкова).
Впродовж 1982–1985 років будується житловий мікрорайон «Південний».
8 серпня 1989 року місто Першотравенськ віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. З цього моменту місто перестає бути супутником Павлограда і починає формувати власну інфраструктуру. Починає роботу міський суд, прокуратура, фінансове управління, міський відділ статистики, міський архів. У 1991 році було започатковано міську газету — «Першотравенські новини». 1992 рік кінотеатр «Южный» перебудований в православний Свято-Введенський храм.
У 1996 році місто Першотравенськ було газифіковано.
2001 року був проведений перший Всеукраїнський перепис населення, за результатами якого в місті було зареєстровано 29374 жителя.
21 липня 2002 року о 11:45 у лаві № 570 шахти «Ювілейна» на глибині 260 метрів стався вибух метану. На момент вибуху в шахті працювали 423 гірники, у тому числі в самій лаві 45 шахтарів. В результаті аварії загинули 6 людей, 16 осіб було госпіталізовано. Дослідивши матеріали справи та опитавши свідків, експертна комісія прийшла до висновку, що причиною створення вибухонебезпечної концентрації метаноповітряної суміші послужив непрогнозований викид метану[2].
2004 року затверджено Прапор, Герб та Гімн Першотравенська. У 2004 році об'єднання «Павлоградвугілля» увійшло до складу «Донбаської паливно-енергетичної компанії». Нині на території міста діють 2 шахти — «Степова» та «Ювілейна» (на теперішній час є підрозділами ДТЕК «Павлоградвугілля» і об'єднані в одне шахтоуправління «Першотравенське»). Шахту «Першотравнева» закрили, а її невідпрацьовані запаси передали шахті «Ювілейна», будівництво і відкриття на останній нової вентиляційної свердловини в 2016 році фактично означає, що «побудована нова шахта»[3].
У 2017 році шахтоуправління видобувало в середньому по 10900 тонн вугілля на добу (цієї кількості вистачає, наприклад, для роботи Криворізької ТЕС в режимі повного навантаження протягом доби)[4].
3 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування міста на Шахтарське, однак остаточне перейменування відбудеться тільки після успішного голосування у Верховній Раді. [5][6]
Інфраструктура
Першотравенськ — вузькогалузеве місто. Основною галуззю економіки є вугільна промисловості. Нині на території міста діють 2 шахти — «Степова», «Ювілейна». Діє ремонтно-механічний завод для обслуговування машин та устаткування добувної промисловості і будівництва. Працюють 33 підприємства з обслуговування населення.
Залізничний транспорт у місті відсутній. До найближчої залізничної станції Миколаївка-Донецька у селі Миколаївка 6 км. У місті є автостанція, що входить до складу ВАТ «Дніпровське обласне підприємство автобусних станцій». Основними напрямками є дніпровський, донецький, павлоградський, петропавлівський. Міський транспорт відсутній. Шахти самостійно здійснюють підвіз працівників.
До послуг населення центральна міська лікарня, поліклініка, територіальний центр соціального обслуговування громадян похилого віку. Пологовий будинок у місті відсутній. У місті є гірничий ліцей, 5 середніх загальноосвітніх шкіл, спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, 7 комунальних дошкільних навчальних закладів.
Населення
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1979 | 23 660 | — |
| 1989 | 28 068 | +18.6% |
| 2001 | 29 140 | +3.8% |
| 2005 | 28 859 | −1.0% |
| 2006 | 29 010 | +0.5% |
| 2007 | 29 088 | +0.3% |
| 2008 | 29 031 | −0.2% |
| 2009 | 29 091 | +0.2% |
| 2010 | 29 122 | +0.1% |
| 2011 | 29 104 | −0.1% |
| 2012 | 29 019 | −0.3% |
Національний склад
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[7]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 60,35 % |
| росіяни | 35,96 % |
| інші/не вказали | 3,69 % |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8][9]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 40,21 % |
| російська | 58,89 % |
| інші/не вказали | 0,90 % |
Засоби масової інформації
Телерадіокомпанії «Дюфюл» — телестудія «Імпульс» та «Візит»[10].
Друковані «Першотравенські новини» (Першотравенська міська рада), «Урядовий кур'єр» (Кабінет Міністрів України), «Вісті Придніпров'я» (Дніпропетровська обласна державна адміністрація), «Зоря» (Дніпропетровська обласна рада) та «Вісник шахтаря» (ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»).
Культура і спорт
Культура міста представлена двома Палацами культури, міською бібліотекою, центром дитячої творчості, клубом юних техніків.
У місті є стадіон, який не обладнаний лавками для сидіння, дитячо-юнацька спортивна школа «Шахтар», спортивний клуб «Самсон», 26 спортивних майданчиків.
Місто має 2 сквери та 3 зелені зони.
Відомі люди
- Віценець Віталій Володимирович — український футболіст, нападник клубів «Шахтар» (Донецьк), «Маріуполь» тощо.
- Западня Артур Володимирович — український футболіст.
- Ковальов Костянтин Олександрович (1980—2014) — український військовослужбовець, загинув під Маріуполем, похований у рідному місті[11].
- Малишенко Тарас Сергійович (1984—2014) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України.
- Ракіцький Ярослав Володимирович — український футболіст, колишній захисник донецького «Шахтаря» та збірної України.
- Щербакова Галина Станіславівна — заслужений вчитель України.
- Ніколаєнко Володимир Іванович — народний артист України, кіноактор, актор Київського Національного драматичного театру ім. І.Франка, викладач[12].
- Кульпович Артур Олександрович — український співак, композитор, письменник.
Джерела
- Першотравенский on-line портал [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Сайт Дніпропетровської обласної адміністрації [Архівовано 29 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Сайт Верховної Ради України
Примітки
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- ↑ Шахта «Юбилейная» (Павлоградуголь) — MiningWiki — шахтёрская энциклопедия. miningwiki.ru (рос.). Архів оригіналу за 21 серпня 2021. Процитовано 7 вересня 2018.
- ↑ Бегемот, Газета (15 грудня 2016). Новый год ДТЭК Павлоградуголь встретит достойно (ru-RU) . Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
- ↑ Компания ДТЭК вложила 447 млн грн в добычу 3 млн тонн угля. 34.ua. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
- ↑ У Раді підтримали перейменування Сєвєродонецька, Краснограда та ще 50 міст і селищ. hromadske.ua (укр.). 3 квітня 2024. Процитовано 4 квітня 2024.
- ↑ Комітет з питань організації державної влади підтримав перейменування низки населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. 4 квітня 2024.
- ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- ↑ Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- ↑ ПРИВАТНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ ”ВІЗИТ” (Днепропетровская обл., г. Першотравенск) — сайт, контакты, адреса, телефоны, продукция и услуги, интернет реклама. www.ua-region.info. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 7 вересня 2018.
- ↑ Ковальов Костянтин Олександрович. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 13 грудня 2015.
- ↑ Лілія БОНДАРЧУК (Лілія БОНДАРЧУК). Актор Володимир НІКОЛАЄНКО: «Юрій Мажуга, почувши мій голос, сказав: «Мабуть, ви йдіть спершу до армії». ukurier.gov.ua (укр.). Урядовий кур’єр. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2021.
Література
- Аутодаров І.П., Шелест Д.С. Першотра́венськ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.587-593
| ||||||||
| |||||||||||||||||||||||||
|
