Першотравенськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Першотравенськ
Coat of Arms of Pershotravensk.svg Flag of Pershotravensk.svg
Герб Першотравенська Прапор Першотравенська
Свято-Введенський храм взимку
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Дніпропетровська область
Район Першотравенська міська рада
Код КОАТУУ 1212600000
Засноване 25 травня 1954
Статус міста з 1966 р. року
Населення 28959 (01.09.2015)[1]
Агломерація Павлоградська агломерація
Площа 3,9 км²
Густота населення 7425 осіб/км²
Поштові індекси 52800—52899
Телефонний код +380-5633
Координати 48°20′51″ пн. ш. 36°24′06″ сх. д. / 48.34750° пн. ш. 36.40167° сх. д. / 48.34750; 36.40167Координати: 48°20′51″ пн. ш. 36°24′06″ сх. д. / 48.34750° пн. ш. 36.40167° сх. д. / 48.34750; 36.40167
Висота над рівнем моря 132 м
Водойма Канал Дніпро — Донбас
День міста остання неділя травня
Відстань
Найближча залізнична станція Миколаївка-Донецька
До станції 6 км
До обл./респ. центру
 - фізична 104 км
 - залізницею 130 км
 - автошляхами 123 км
До Києва
 - фізична 482 км
 - автошляхами 576 км
Міська влада
Адреса 52800, Дніпропетровська обл., м. Першотравенськ, вул. Шкільна, 20, 7-10-61
Веб-сторінка Першотравенська міськрада
Міський голова Рудих Віктор Іванович

Commons-logo.svg Першотравенськ у Вікісховищі

Карта
Першотравенськ. Карта розташування: Україна
Першотравенськ
Першотравенськ
Першотравенськ. Карта розташування: Дніпропетровська область
Першотравенськ
Першотравенськ

Першотра́венськ (до 1960 року — селище міського типу Шахтарське)— місто обласного значення Дніпропетровської області. Територія міста займає 0,4 тис. га, чисельність населення становить 29 тис. осіб.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Місто Першотравенськ розташоване за 48 км від м. Павлограда і за 6 км від залізничної станції Миколаївка-Донецька. Має автобусне сполучення з Дніпром, Донецьком, Павлоградом, Петропавлівкою. Відстань до облцентру становить 123 км і проходить автошляхом E50, із яким збігається М04.

Історія[ред. | ред. код]

Першотравенськ є одним із наймолодших міст Дніпропетровщини. Його біографія нерозривно пов'язана з розвитком вугільної промисловості в Західному Донбасі. Одночасно із закладенням перших шахт «Західно-Донбаська» № 1 і № 2 будувалося і робітниче селище. Перший камінь під будівництво шахтарського селища був закладений 25 травня 1954 року. Великі труднощі були з електро- і водопостачанням. У 1956 році ввели в експлуатацію більше 30 одноповерхових житлових будинків та почала працювати школа, у якій навчалося 7 учнів. Уже в 1957 році була здана перша черга електропідстанції, з'явилися їдальня, магазини, клуб. 16 серпня 1957 новозбудоване селище отримало назву Шахтарське і було віднесено до категорії робітничих селищ з підпорядкуванням Миколаївській сільській раді Петропавлівського району. У 1958 році була відкрита лікарня на 25 місць. У 1959 році відбувся перепис населення, за яким у селищі мешкало 5100 жителів.

У 1960 році робітниче селище було віднесено до категорії селищ міського типу, воно було перейменоване на Першотравневе, виведене зі складу Миколаївської сільської ради, тут була утворена Першотравнева селищна рада. Також у 1960 році відкривається школа-інтернат, семилітня школа, молочна кухня, ресторан, побутовий комбінат, закінчується будівництво водозабору і вже в жовтні мешканці селища отримали питну воду. У 1961 році створений гірничорятувальний загін. 28 серпня 1963 року введено в експлуатацію шахту «Західно-Донбаська» № 1 (у 1973 році перейменована на «Першотравневу»). У 1963 році відкрилась перша середня школа. 20 березня 1965 році введена в дію друга шахта — «Західно-Донбаська» № 2 (нині «Степова»).

25 лютого 1966 року указом Президією Верховної ради УРСР селище Першотравневе отримало статус міста районного підпорядкування і було перейменоване на Першотравенськ. У цьому ж році місто було підпорядковане Павлоградській міській раді. У місті з'являється широкоформатний кінотеатр «Жовтень». У 1967 році відкрито професійно-технічне училище.

1968 року введені в експлуатацію Центральні електромеханічні майстерні (з 1975 року — Ремонтно-механічний завод). Створена дитяча міська бібліотека.

Третю шахту — «Західно-Донбаську» № 3 (нині — «Ювілейна») введено в експлуатацію у 1970 році. У цьому ж році добудовується Палац культури шахтарів.

У 1981 році у місті відкривається клуб юних техніків, парк атракціонів. Шахта «Західно-Донбаська» № 21/22 почала працювати в 1982 році (з 1983 року — ім. Сташкова).

Впродовж 19821985 років будується житловий мікрорайон «Південний».

8 серпня 1989 року місто Першотравенськ віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. З цього моменту місто перестає бути супутником Павлограда і починає формувати власну інфраструктуру. Починає роботу міський суд, прокуратура, фінансове управління, міський відділ статистики, міський архів. У 1991 році було започатковано міську газету — «Першотравенські новини». 1992 рік кінотеатр «Южный» перебудований в православний Свято-Введенський храм.

У 1996 році місто Першотравенськ було газифіковано.

2001 року був проведений перший Всеукраїнський перепис населення, за результатами якого в місті було зареєстровано 29374 жителя.

21 липня 2002 року о 11:45 у лаві № 570 шахти «Ювілейна» на глибині 260 метрів стався вибух метану. На момент вибуху в шахті працювали 423 гірники, в тому числі в самій лаві 45 шахтарів. В результаті аварії загинули 6 людей, 16 осіб було госпіталізовано. Дослідивши матеріали справи та опитавши свідків, експертна комісія прийшла до висновку, що причиною створення вибухонебезпечної концентрації метаноповітряної суміші послужив непрогнозований викид метану[2].

2004 року затверджено Прапор, Герб та Гімн Першотравенська. У 2004 році об'єднання «Павлоградвугілля» увійшло до складу «Донбаської паливно-енергетичної компанії». Нині на території міста діють 2 шахти — «Степова» та «Ювілейна» (на теперішній час є підрозділами ДТЕК «Павлоградвугілля» і об'єднані в одне шахтоуправління «Першотравенське»). Шахту «Першотравнева» закрили, а її невідпрацьовані запаси передали шахті «Ювілейна», будівництво і відкриття на останній нової вентиляційної свердловини в 2016 році фактично означає, що «побудована нова шахта»[3].

У 2017 році шахтоуправління видобувало в середньому по 10900 тонн вугілля на добу (цієї кількості вистачає, наприклад, для роботи Криворізької ТЕС в режимі повного навантаження протягом доби)[4].

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Першотравенськ — вузькогалузеве місто. Основною галуззю економіки є вугільна промисловості. Нині на території міста діють 3 шахти — «Степова», «Ювілейна» та ім. Сташкова. Діє ремонтно-механічний завод для обслуговування машин та устаткування добувної промисловості і будівництва. Працюють 33 підприємства з обслуговування населення.

Залізничний транспорт у місті відсутній. До найближчої залізничної станції Миколаївка-Донецька у селі Миколаївка 6 км. У місті є автостанція, що входить до складу ВАТ «Дніпровське обласне підприємство автобусних станцій». Основними напрямками є дніпровський, донецький, павлоградський, петропавлівський. Міський транспорт відсутній. Шахти самостійно здійснюють підвіз працівників.

До послуг населення центральна міська лікарня, поліклініка, територіальний центр соціального обслуговування громадян похилого віку. Пологовий будинок у місті відсутній. У місті є гірничий ліцей, 5 середніх загальноосвітніх шкіл, спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, 7 комунальних дошкільних навчальних закладів.

Населення[ред. | ред. код]

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1979 23 660
1989 28 068 +18.6%
2001 29 140 +3.8%
2005 28 859 −1.0%
2006 29 010 +0.5%
2007 29 088 +0.3%
2008 29 031 −0.2%
2009 29 091 +0.2%
2010 29 122 +0.1%
2011 29 104 −0.1%
2012 29 019 −0.3%
Населення Кількість (2013) %
українці 17726 60,7
росіяни 10564 36,2
білоруси 366 1,25
кримські татари 210 0,72
німці 104 0,35
вірмени 49 0,17
інші 186 0,63

Засоби масової інформації[ред. | ред. код]

Телерадіокомпанії «Дюфюл» — телестудія «Імпульс» та «Візит»[5].

Друковані «Першотравенські новини» (Першотравенська міська рада), «Урядовий кур'єр» (Кабінет Міністрів України), «Вісті Придніпров'я» (Дніпропетровська обласна державна адміністрація), «Зоря» (Дніпропетровська обласна рада) та «Вісник шахтаря» (ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»).

Культура і спорт[ред. | ред. код]

Культура міста представлена двома Палацами культури, міською бібліотекою, центром дитячої творчості, клубом юних техніків.

У місті є стадіон, який не обладнаний лавками для сидіння, дитячо-юнацька спортивна школа «Шахтар», спортивний клуб «Самсон», 26 спортивних майданчиків.

Місто має 2 сквери та 3 зелені зони.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]