Хоторнський ефект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вид з повітря на завод Хоторну, бл. 1925 р.

Хоторнський ефект (також ефект або вплив спостерігача[1]) — це тип реактивності, коли люди змінюють свою поведінку або покращують якісь її аспекти у відповідь на те, що вони знають про спостереження за ними[2][3].

Опис[ред.ред. код]

Первісна орієнтація Хоторнського експерименту виходила з теорій наукового управління того часу. Група антропологів, до якої входив і Дж. Хоманс, Е. Мейо, Уорнер, Фріц Ротлісбергер, Вільям Діксон і інші, досліджували вплив об'єктивних факторів (освітлення, оплата, перерви) на продуктивність праці, в Сісеро (Іллінойс), передмісті Чикаго, на заводі Хоторна (англ. Hawthorne Works). Керівництво компанії Вестерн Електрікс (тоді там був телефонний завод) було перейнято ідеями Файоля та Тейлора про можливості наукового менеджменту, тому вченим надали повний доступ і створили всі умови для вивчення процесу виробництва.

На першій стадії експерименту вчені виявили, що поліпшення умов освітлення різко збільшує продуктивність праці, так і погіршення умов освітлення також призвело до поліпшення продуктивності праці! На другій стадії дослідження учені виявили, що з плином часу продуктивність поверталася на колишній рівень, причому починали грати роль вже не чинники фізичного середовища, але соціальної, тобто орієнтація на групові норми (наприклад, не робити більше ніж може зробити сусід по конвейеру тощо). У підсумку, початковий ріст продуктивності праці пояснили також соціальними факторами: інтересом до процесу роботи і працівників з боку керівництва.

Відкритий в ході Хоторнських досліджень, Хоторнський ефект полягав в тому, що соціально-психологічні фактори роблять на продуктивність праці сильніший вплив, ніж фізичні, за умови, що сама організація робіт уже досить ефективна.

Хотторнскі дослідження стали відправною точкою методологічної революції в дослідженні роботи, методу квазіексперіменту в цілому, послужили початком «школи людських відносин» в менеджменті.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Monahan, Torin; Fisher, Jill A. (June 1, 2010). «Benefits of 'Observer Effects': Lessons from the Field». U.S. National Library of Medicine, National Institutes of Health.
  2. McCarney R, Warner J, Iliffe S, van Haselen R, Griffin M, Fisher P; Warner; Iliffe; Van Haselen; Griffin; Fisher (2007). The Hawthorne Effect: a randomised, controlled trial. BMC Med Res Methodol 7. с. 30. doi:10.1186/1471-2288-7-30. PMC 1936999. PMID 17608932. 
  3. Fox NS, Brennan JS, Chasen ST; Brennan; Chasen (2008). Clinical estimation of fetal weight and the Hawthorne effect. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. 141 (2). с. 111–4. doi:10.1016/j.ejogrb.2008.07.023. PMID 18771841. 

Див. також[ред.ред. код]


Псі Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Бізнес Це незавершена стаття про бізнес.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.