Готорнський ефект

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Го́торнський ефе́кт (англ. Hawthorne effect, за назвою заводу Hawthorne Works, або впли́в спостерігача́[1]) — це тип реактивності, коли люди змінюють поведінку, діють інакше, більш ретельно, ніж зазвичай тільки завдяки усвідомленню того, що вони знають про спостереження за ними[2][3]. Готорнский ефект має двояке трактування:

  • позитивні зміни в поведінці людей, викликані наданою їм увагою, яке самі люди тлумачать як доброзичлива участь;
  • в експериментальній психології - зміни в явищі, за яким ведеться спостереження, що відбуваються внаслідок самого факту спостереження.
Вид з повітря на Готорнський завод, бл. 1925 р.

Історія[ред.ред. код]

Готоринський експеримент — назва, якою об'єднано ряд досліджень, проведених в США. Вони проводилися в Чикаго на Готорнских підприємствах у 1924—1932 роках. Назва цих досліджень походить від старої назви населеного пункту/району розміщення підприємства. Готоринський експеримент проводив Елтон Мейо з групою колег. Його результати мали істотний вплив на подальший розвиток соціології як науки, а також вплинули на розвиток практики та теорії наукового менеджменту.

Первісна орієнтація Готорнського експерименту виходила з теорій наукового управління того часу. Група антропологів, до якої входили Дж. Хоманс, Елтон Мейо, Уорнер, Фріц Ротлісбергер, Вільям Діксон та інші, досліджували вплив об'єктивних факторів (освітлення, оплата, перерви) на продуктивність праці, в Сісеро (Іллінойс), передмісті Чикаго, на Готорнському заводі (англ. Hawthorne Works). Керівництво компанії «Вестерн Електрікс» (тоді там був телефонний завод) було перейняте ідеями Файоля та Тейлора про можливості наукового менеджменту, тому вченим надали повний доступ і створили всі умови для вивчення процесу виробництва.

Готорнський експеримент[ред.ред. код]

На першій стадії експерименту вчені виявили, що поліпшення умов освітлення різко збільшує продуктивність праці, так і погіршення умов освітлення також призвело до поліпшення продуктивності праці. На другій стадії дослідження учені виявили, що з плином часу продуктивність поверталася на колишній рівень, причому починали грати роль вже не чинники фізичного середовища, але соціального, тобто орієнтація на групові норми (наприклад, не робити більше, ніж може зробити сусід по конвеєру тощо). У підсумку, початковий ріст продуктивності праці пояснили також соціальними факторами: інтересом до процесу роботи і працівників з боку керівництва.

Готорнський ефект[ред.ред. код]

Відкритий в ході досліджень Готорнський ефект полягав в тому, що соціально-психологічні фактори справляють на продуктивність праці сильніший вплив, ніж фізичні, за умови, що сама організація робіт уже досить ефективна. Готорнські дослідження стали відправною точкою методологічної революції в дослідженні роботи, методу квазіексперіменту в цілому, послужили початком «школи людських відносин» в менеджменті. Готорнський ефект діє також при вивченні мовної поведінки: так випробуваний хоче показати себе «з кращого боку», догодити дослідникові, або говорити «культурніше», або перебільшувати в своєму мовленні те, що сам вважає неправильним. Усе залежить від того, як він інтерпретує очікування дослідника.

Бібліографія і публікації[ред.ред. код]

  • G. Adair (1984) «The Hawthorne effect: A reconsideration of the methodological artifact» Journal of Appl. Psychology 69 (2), 334—345 [Reviews references to Hawthorne in the psychology methodology literature.]
  • Elton Mayo (1933) The human problems of an industrial civilization (New York: MacMillan).
  • Elton Mayo (1949), Hawthorne and the Western Electric Company, The Social Problems of an Industrial Civilisation, Routledge.
  • Elton Mayo, Gael, The Mad Mosaic: A Life Story. Quartet, London 1984.
  • Fritz J. Roethlisberger & Dickson, W. J. (1939) Management and the Worker. Cambridge, Mass.: Harvard University Press.
  • Rosenthal, R. (1966) Experimenter effects in behavioral research (New York: Appleton).
  • Shayer, M. (1992) «Problems and issues in intervention studies» in Demetriou, A., Shayer, M. & Efklides, A. (eds.) Neo-Piagetian theories of cognitive development: implications and applications for education ch. 6, pp. 107–121. London: Routledge.
  • Trahair, Richard C. S. & Zaleznik, Abraham (contributor) Elton Mayo: The Humanist Temper. Transaction Publishers, 2005.
  • Wall, P. D. (1999) Pain: the science of suffering. Weidenfeld & Nicolson.
  • Готорнські дослідження//Альбарран Алан Б. Менеджмент електронних ЗМІ/Пер. з англійської Н. Кашуби та А. Іщенка. — К.: Наука, 2009. — С. 91. ISBN 978-966-96972-5-7

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Monahan, Torin; Fisher, Jill A. (June 1, 2010). «Benefits of 'Observer Effects': Lessons from the Field». U.S. National Library of Medicine, National Institutes of Health.
  2. McCarney R, Warner J, Iliffe S, van Haselen R, Griffin M, Fisher P; Warner; Iliffe; Van Haselen; Griffin; Fisher (2007). The Hawthorne Effect: a randomised, controlled trial. BMC Med Res Methodol 7. с. 30. PMC 1936999. PMID 17608932. doi:10.1186/1471-2288-7-30. 
  3. Fox NS, Brennan JS, Chasen ST; Brennan; Chasen (2008). Clinical estimation of fetal weight and the Hawthorne effect. Eur. J. Obstet. Gynecol. Reprod. Biol. 141 (2). с. 111–4. PMID 18771841. doi:10.1016/j.ejogrb.2008.07.023. 

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Чистякова К.А.,Овчинников С.А. История научного менеджмента в США: Хоторнские эксперименты. — Вестник РГГУ. Серия: Экономика. Управление. Право., 2012. — 75 с.
  • Барнард Ч. Функции руководителя. Власть, стимулы и ценности в организации. — Litres, 2017.
  • Чеховська В.О., Ляшок Н.Ю. ВИКОРИСТАННЯ ПСИХОЛОГІЇ НЕФОРМАЛЬНИХ ГРУП В ІНТЕРЕСАХ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ. — 2011.
  • Бобох Н. М. Теорія організації: програма нормативної навчальної дисципліни. — 2013.
  • Брайан Трейсі. Як керують найкращі/Пер. з англ. Р. Клочко. — Харків: КСД, 2107. ISBN 978-617-12-2463-6
Псі Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Бізнес Це незавершена стаття про бізнес.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.