Ефект метелика (математика)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Дві криві показують траєкторії еволюції дивного атрактора Лоренца при дуже близьких початкових умовах. Кінцеві точки значно відрізняються.

«Помах крил метелика в Бразилії викличе торнадо в штаті Техас»

Едвард Лоренц[1]

Ефе́кт мете́лика — явище нестійкості поведінки певних нелінійних дисипативних систем щодо бодай невеликої зміни початкових умов.

Ефект метелика — термін у природничих науках, що позначає властивість деяких хаотичних систем. Незначний вплив на систему може мати великі і непередбачувані ефекти де-небудь в іншому місці і в інший час.

В 1963 році Едвард Лоренц[2] записав просту математичну модель погоди: просту систему трьох диференційних рівнянь. На подив Лоренца, проста система демонструвала складну поведінку. Так, динаміка модельної системи була чутлива до невеликої зміни початкових умов в математичній моделі. Лоренц сформулював такий висновок: якщо є хоча б невелика похибка у визначенні початкового стану системи (що неминуче для будь-якої природної системи), прогноз її стану в майбутньому неможливий. Тобто невелика флуктуація початкових умов спричинює непередбачувані наслідки.

Схожа ситуація трапилася з героєм оповідання Рея Бредбері «І пролунав грім»: герой випадково роздушив метелика під час туристичної подорожі в минуле машиною часу, що спричинило значні зміни в теперішньому «часі» героя. Подібний ефект дістав назву Ефект метелика.

Примітки[ред.ред. код]

Фільми[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]