Хотівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Хотівський район — район у складі Київської округи Української СРР у 1923–1925 роках із центром у селі Хотів.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1923 році в Українській СРР було проведено районування, внаслідок якого утворено округи і райони замість повітів і волостей. Зокрема, постановами ВУЦВК від 7 березня і 12 квітня було утворено Хотівський район у складі Київської округи Київської губернії, до якого увійшли території Хотівської і частини Велико-Дмитріївської волостей Київського повіту.[1][2] Центром району стало село Хотів.[3]

Сільради, поселення

[ред. | ред. код]

Станом на 1924 рік Хотівський район складався із 14 сільрад, до яких входило 44 поселення[4]

  1. Хотівська сельрада (4 поселення)
    1. Хотів, село
    2. Феофанівка[5], радгосп
    3. Сіраків-Куликівка, лісова сторожка[6]
    4. Теремки, хутір
  2. Велика Дмитрівська с/р (2 поселення)
    5. Великі Дмитровичі, село
    6. Темний Луг з хутором Пасішне, монаст.
  3. Гатнівська с/р (5 поселень)
    7. Гатне, село
    8. Мало-Микольський радгосп, хутір
    9. Горобіївська Вита, хутір
    10. Кожаки, хутір
    11. Чабани, хутір
  4. Гвоздівська с/р (1 поселення)
    12. Гвоздів, село
  5. Козинська с/р (1 поселення)
    13. Козин, село
  6. Крюковщинська с/р (3 поселення)
    14. Крюковщина, село
    15. Жуляни, поселок
    16. Шахрівщина, хутір
  7. Лісниківська с/р (4 поселення)
    17. Лісники, село
    18. Гудимівка, хутір
    19. Круглик, агропункт
    20. Кременище, хутір
  8. Литовська-Витівська с/р (4 поселення)
    21. Литовська Вита, село
    22. Княжин, хутір
    23. Мриче, хутір
    24. Церковщина, колонія
  9. Мала Дмитрівська с/р (2 поселення)
    25. Малі Дмитровичі, село
    26. Романків, хутір
  10. Пирогівська с/р (9 поселень)
    27. Пирогове, село
    28. Борзаків, хутір
    29. Володарка, хутір
    30. Жуків острів, радгосп
    31. Черкесів, хутір
    32. Черняцький, хутір
    33. Яровці, хутір
    34. Корчевате, село (д.)
    35. Коник, хутір
  11. Підгорецька с/р (2 поселення)
    36. Підгорці, село
    37. Криничі, село
  12. Рославицька с/р (2 поселення)
    38. Рославичі, село
    39. Генжари (Гаврилівка), хутір
  13. Ходосівська с/р (3 поселення)
    40. Ходосівка, село
    41. Березівка, хутір
    42. Хмелівщина, хутір
  14. Янковицька с/р (2 поселення)
    43. Янковичі, село
    44. Бугаі, хутір

Постановою ВУВЦК від 3 червня 1925 року район було розформовано, віднісши території:[7]

  • 6 сільрад (Хотівської, Гатненської, Крюківшанської, Лісниківської, Виталітовської та Пирогівської) у склад Будаївського району Київської округи;
  • 5 сільрад (В. Дмитріївської, Козинської, М. Дмитріївської, Підгоріцької та Ходосівської) у склад Обухівського району Київської округи;
  • 3 сільрад (Гвоздівської, Рославичської та Янковицької) у склад Васильківського району Київської округи.[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова ВУЦВК № 18-19 (309) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
  2. Постанова ВУЦВК № 45 (564) від 12 квітня 1923 р. «Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України»
  3. Список поселень Київщини (1924) [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Вид. газети «Вісник Київ. губвиконкому» — сторінки 24, 57
  4. стор. 17—19 (pdf pages 57—58 of 198), Список поселень Київщини // Адміністративний відділ та статистичне губерніяльне управління. Київський губерніяльний виконавчий комітет Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів. — Київ: Видання газети «Вістник Київського губвиконкому», 1924. — XIX, 2, 154 с.
  5. Феофанівська
  6. read, „Записки Наукового Товариства імени Шевченка“, XI: „Кілька київських документів XV—XVI в.“ М. С. Грушевського, стор. 5 та 14—8. Порів. ще „Очерки по исторіи Кіевской земли“ П. Г. Клепатського, стор. 355 (Одеса, 1912). Констатований тут документ дуже цікавий докладною топографічною характеристикою місцевости „у повете Киевском, у дву милях от Києва, над рекою и обопол р. Котовки... почавши от речки Котовки малою речкою Серяковскою“ й т.п. До того згадується також долина, ліс, вал і рів, великий шлях з Київа, Королів міст, долини Глибока й Куликівка, озеро, врочище „Козій Брід“ й т.п. До речи, „Список поселень Київщини“ (вид. газети „Вісник Київського Губвиконкому“. Київ, 1924, стор. 17) й досі поміж околичних місцевостей називає „Сіраків— Куликівку“, як лісову сторожку.
  7. Збірник узаконень та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1925 рік. Відділ 1. Ч. 23—47. page=120
  8. Про скасування Шевченківської округи й зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Полтавщини — Вікіджерела