Худаш Михайло Лукич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Худаш Михайло Лукич
Худаш Микола Лукич.jpg
Народився 20 грудня 1925
с. Демня, Польща, нині - с. Демня, Миколаївський район, Львівська область, Україна
Помер 11 травня 2011
м. Львів
Місце проживання м. Львів
Громадянство Польща, СРСР, Україна
Alma mater Львівський педагогічний інститут
Галузь наукових інтересів мовознавство
Заклад Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Відомий завдяки: як мовознавець

Миха́йло Луки́ч Худа́ш (* 20 грудня 1925, село Демня, нині Миколаївського району Львівської області — †11 травня 2011) — український мовознавець, доктор філологічних наук (1980).

Біографічні відомості[ред.ред. код]

1950 року закінчив Львівський педагогічний інститут.

Старший науковий співробітник Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Дослідник українських пам'яток 16—17 століть, зокрема актів Львівського Ставропігійського Братства (монографія: «Лексика українських ділових документів кінця XVI — початку XVII ст.», 1961). Зокрема зацікавився антропонімією 16 століття. Ці питання стали ядром його праці про українську антропонімічну систему взагалі («З історії української антропонімії», 1977).

Худаш досліджував також мову Павми Беринди і давньоукраїнську етнонімію (дреговичі, уличі, 1981).

Монографії[ред.ред. код]

  • Худаш М. Лексика українських ділових документів кінця XVI — початку XVII ст., 1961
  • Худаш М. З історії української антропонімії. Київ, 1977
  • Худаш М., Демчук. М. Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення). Київ, 1991
  • Худаш М. Українські карпатські і прикарпатськ назви населених пунктів.(утворення від слов'янських автохтонних відкомпозитних скорочених особових власних імен). Київ, 1995.
  • Худаш М. Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (утворення від відапелятивних антропонімів). Львів, 2004.

Ключові публікації[ред.ред. код]

1. З історії української антропонімії.-К., 1977. http://chtyvo.org.ua/authors/Khudash_Mykhailo/Z_istorii_ukrainskoi_antroponimii

2. До питання класифікації прізвищевих назв XIV–XVIII ст. // З історії української лексикології.-К., 1980.-С. 96-160.

3. До питання походження назви гуцули // Мовознавство.-1984.-- № 5.-С. 57-63.

4. З приводу слов'янських ойконімів та етнонімів на -itji, розцінюваних як непатронімічні та псевдопатронімічні // Мовознавство.-1987.-- № 6.- С.32-41.

5. Явище звукового збігу давніх слов'янських відкомпозитних скорочених особових власних імен або їх основ із загальновживаними словами \\ Мовознавство.-1990. — № 6.-С. 36-40.

6. Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення).-К., 1991. (у співавт. з Демчук М. О.).

7. Українські карпатські і прикарпатськ назви населених пунктів.(утворення від слов'янських автохтонних відкомпозитних скорочених особових власних імен).-К., Наукова думка, 1995.

8. Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (утворення від відапелятивних антропонімів).-Львів, 2004.

9. До питання походження назв бойки, гуцули, лемки.-- Народознавчі Зошити.-- № 3.-Львів, 1998.-С. 299.

10. До етимології імені одного з легендарних засновників Києва Хорив та етноніма хорвати.-Народознавчі Зошити.-- № 6.-Львів, 1998.-С. 642.

11. З історії формування і становлення українських прізвищ // Мовознавство. – 1969. – № 2. – С.37 – 46.

Література[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.