Хорив

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хорив
Кий, Щек, Хорив і Либідь засновують місто Київ. 482 рік.jpg
Попередник: Щек
Наступник: Бравлин
 
Смерть: VI ст.
Київ
Рід: Києвичі
Пам'ятний знак на честь заснування міста Києва у Наводницькому парку, 1982
Кий, Щек, Хорив і Либідь (мініатюра Радзивіллівського літопису)

Хорив — ім'я одного з легендарних братів, котрі заснували Київ.

Етимологія[ред. | ред. код]

Якщо походження імені Щек надійно зв'язується з горою Щекавиця, то гора під назвою Хоревиця точно не локалізована і ні літописної, ні пізнішої традиції щодо неї не існує.

Припускають, що під такою назвою відома Лиса гора, де знаходився величезний язичницький могильник. Є також версія, що Хоревицею може бути київська гора Юрковиця, або навіть місто Вишгород.

«Щек, Хорив і Либідь — легендарні особи, що могли й не існувати, тому що про них нічого, крім імен, більше невідомо», — писав Костомаров у «Переказах про родоначальників».

Історик Забєлін, аналізуючи праці Корнелія Тацита і Помпе Мели, в яких згадується країна Аксіака, що між Дніпром та Дністром, гадав, що народ аксіаків і є фундатором городища над київським Подолом. Знайшов дослідник пояснення й імені третього брата-фундатора, Хорива. Воно теж пов'язується з назвою місцевості. Це ім'я, стверджував Забєлін, нагадує ім'я батька булгарських племен Куврата (Хорвата), а водночас і країну Хорове, про яку свідчив ще Костянтин Багрянородний (Х століття)[джерело?].

Мовознавець Чапленко у своїй монографії, виданій 1970 року в Мюнхені, пише:

«Імена Щек і Хорив етимологічно на адигейському ґрунті можна розуміти як «пагорби», «горби», «гори». Ці горби і гори чимось різнилися... «Щек» виводився з назви гори «Щековиця», а ця остання назва могла означати «Лиса гора»... «Хоревиця» збереглася у слов’янській кальці «Чорна гора»... «Либідь» — це теперішнє адигейське слово «либод», що означає «більмо»...»

Варто зауважити, що Кий, його брати і сестра Либідь були язичниками[1][2]. І, можливо, у дохристиянських традиціях лежить ключ до розшифровки стародавніх топонімів. Існує версія, відповідно до якої Хорив був праслов'янським божеством сонця. Ім'я Хорив співзвучне імені язичницького бога Сонця Хорса[джерело?].

Гора Хорива[ред. | ред. код]

Топографічне розташування літописних гір в Києві не відповідає їх послідовному переліку в літописній розповіді і це викликає суперечливі погляди дослідників. Одні з них вважали, що Хорив жив на Замковій горі (народна пам'ять зберегла назву вулиці — Хорива, яку зараз також помилково називають Хоревая, що починається від підніжжя гори), інші ж заперечували це, оскільки Щекавиця лежить північніше Замкової гори, і навіть вважали, що місцем перебування Хорива був Вишгород. Відповідно до одного з тлумачень літописної розповіді про заснування Києва висловлювалась думка, що горою Хорива була так звана «Лиса гора» над Подолом. Деякі дослідники вважали, що саме Замкова гора була місцем початкового перебування Кия і лише згодом було споруджено «градок» на сусідній Старокиївській горі.

Пам'ять[ред. | ред. код]

У Києві є вулиця і провулок Хорива

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 18 січня 2019. 
  2. ВІДОМІ ЯЗИЧНИКИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ. ЗНАЙ СВОЇХ ПРАЩУРІВ!. Архів оригіналу за 23 серпня 2019. Процитовано 18 січня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]