Хільдеберт Усиновлений

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хільдеберт
Tremissis de 7 siliques amis par Childebert l'Adopté.jpg
Народився бл. 650
невідомо
Помер 18 жовтня 662
невідомо
страта
Національність франк
Діяльність монарх[1]
Титул король
Термін 656—661 роки
Попередник Сігіберт III
Наступник Хлотар III
Конфесія католицтво
Батько Грімоальд Старий
Родичі Grimoald the Elder[d][2] і Сігіберт III[2]
Брати, сестри Vulfetruda of Nivelles[d]

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Хільдеберт (*Hildebert Adoptivus, бл. 650 — 18 жовтня 662) — король Австразії у 656661 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з роду Піпінідів. Син Грімоальда, майордома Австразії, та онук Піпіна Ланденського. Про дату народження Хільдеберта немає відомостей.

Оскільки у короля Сігіберта III тривалий час не було дітей, Грімоальд переконав того у 652 році усиновити і призначити спадкоємцем Хільдеберта. Незабаром після цього у Сігіберта III народився син Дагоберт.

Незважаючи на це, після того як короля у 656 році було вбито в результаті змови, Грімоальд домігся обрання королем Австразії Хільдеберта, а законного спадкоємця Дагоберта постриг у ченці і відправив до Ірландії.

Втім незабаром частина австразійської знаті повстало, не бажаючи посилення роду Піпінідів та виступаючи проти короля не з династії Меровінгів. За допомогою вони звернулися до Хлодвіга II і Еброїна, майордома Нейстрії. Війська Нейстрії рушили проти Грімоальда, повалили того та відправили до Парижа, де запроторено до в'язниці і там закатовано до смерті. Водночас у 661 році було повалено короля Хільдеберта, якого вбито у 662 році.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 106_108. — ISBN 978-2-9501509-3-6
  2. а б Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 106–108. — ISBN 978-2-9501509-3-6

Джерела[ред.ред. код]

  • Christian Settipani, La Préhistoire des Capétiens (Nouvelle histoire généalogique de l'auguste maison de France, vol. 1), Villeneuve d'Ascq, éd. Patrick van Kerrebrouck, 1993, 545 p. (ISBN 978-2-95015-093-6)
  • Patrick J. Geary: Die Merowinger. Europa vor Karl dem Großen. Aus dem Englischen von Ursula Scholz. Beck, München 1996, ISBN 3-406-40480-4.
  • Christian Pfister, La Gallia sotto i Franchi merovingi. Vicende storiche, in Storia del mondo medievale, Cambridge, Cambridge University Press, 1999, pp. 688—711.
  • Le Jan, Regne. Convents, violence and competition for Power in Francia. In Theuws, France; De Jong, Mayke; van Rhijn, Carine Topographies of power in the Early Middle Ages. Leeiden: Koninkslijke Brill NV, 2001.