Цивільний кодекс України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
ЦК України
Закон України
Малий Державний Герб України
Загальна інформація
Повна назва: Цивільний кодекс України
Абревіатура: ЦКУ
Номер: 435-IV
Дати
Прийнятий: 16 січня 2003
Діє/діяв з: 1 січня 2004
Остання редакція: 20 січня 2018
Інші закони
Пов'язані закони: Цивільний процесуальний кодекс України
Статус: Чинний

Цивільний кодекс України (скор. ЦКУ) — основний нормативно-правовий акт цивільного законодавства України, прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 року.

Цивільний кодекс України є кодифікованим нормативним актом (законом) яким регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), учасниками яких є фізичні та юридичні особи, Держава Україна, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Структура Цивільного кодексу[ред.ред. код]

Побудований за пандектною системою Цивільний кодекс України складається з шести книг, розмежованих за сферою регулювання:

  1. Книга перша. Загальні положення
  2. Книга друга. Особисті немайнові права фізичної особи
  3. Книга третя. Право власності та інші речові права
  4. Книга четверта. Право інтелектуальної власності
  5. Книга п'ята. Зобов'язальне право
    • Розділ 1. Загальні положення про зобов'язання
    • Розділ 2. Загальні положення про договір
    • Розділ 3. Окремі види зобов'язань
    • Підрозділ 1. Договірні зобов'язання (Глава 54-77)
    • Підрозділ 2. Недоговірні зобов'язання (Глава 78-83)
  6. Книга шоста. Спадкове право

Сфера регулювання[ред.ред. код]

За своєю суттю та призначенням Цивільний кодекс є кодексом приватного права, тобто провідним актом у системі законодавства, що регулює відносини у приватній сфері, його положення мають застосовуватися не тільки до традиційних «суто цивільних» відносин, а й до взаємин суб'єктів споріднених відносин. Так, до регулювання сімейних відносин, при використанні найманої праці, у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля норми ЦК застосовуються субсидіарно, тобто у випадках, якщо ці відносини не врегульовані іншими (спеціальними) актами законодавства.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Цивільний кодекс України Поточна редакція.
  • Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України. у 2 т. / за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - 5-те вид., переробл. і допов. - К. : Юрінком Інтер, 2013. - ISBN 978-966-667-442-8.
  • Цивільне право України: Академічний курс: Підручник у 2 т.-Вид. 2-ге, доп. і перероб. — Т. 2. Особлива частина К.: Видавничий Дім «Ін Юре» 2006.
  • Цивільне право України. Договірні та недоговірні зобов’язання : підруч. / За заг. ред. С. С. Бичкової. – К.: КНТ, 2006. – 498 с.