Целевич Юліан Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Целевич Юліан Андрійович
1206131110-59Юліан Целевич.jpg
Народження 23 березня 1843(1843-03-23)
  Павелча
Смерть 24 грудня 1892(1892-12-24) (49 років)
  Львів
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Мова творів українська
Рід діяльності історик

S:  Роботи у  Вікіджерелах

Юліа́н Андрі́йович Целе́вич (23 березня 1843, Павелча — 24 грудня 1892, Львів) — галицький педагог, історик, просвітницький діяч, культурно-громадський подвижник українського духовного відродження другої половини XIX століття. Голова НТШ.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у селі Павелча на Станиславівщині (нині Павлівка, Тисменицький район) у сім'ї священика УГКЦ.

Доля повела його шляхами просвітництва та науки: за плечима залишилися стіни Львівської духовної семінарії, Львівського університету, де юнак слухав богословські виклади, також лекції відомого історика, згодом професора Віденського університету Генріха Цайсберга. Засвоївши все найкраще зі скарбниці історічної та філосовської думки, Ю. Целевич протягом 1866—1868 рр. студіював у Відні, діставши глибокі знання від професорів Ашбаха, Бідінгера, Єгера, Сімонія та ін. По закінченні університету (1868) він учителює у німецькій гімназії у Львові, викладає у ц.к. гімназії Станіслава (1871—1875), потім переїжджає до Львова, міста, яке було тоді не лише щедре на хліб насущний для викладача української академічної гімназії, а й на осягнення ним високих та поважних ступенів і титулів. У 1878 р. став доктором філософії, а за кілька місяців до своєї смерті на шостих загальних зборах Наукового Товариства ім. Шевченка був обраний його головою. Помер 24 грудня 1892 року. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 53.[1]

Діяльність[ред.ред. код]

Ще за життя вченого вийшов у світ упорядкований ним 1-й том, присвячений українському письменству, де були зібрані значні літературознавчої ваги матеріали: твори М. Грушевського «Громадський рух на Вкраїні-Руси в XII ст.». Т. Рильського «Студії над основа ми розкладу багатства. Часть I», О.Кониського «Дитинний вік Т. Г. Шевченка: крит.-біогр. нарис», О.Колесси «Українські народні пісні в поезіях Богд. Залєського: Літ.-крит. студія», О.Барвінського «Про заснованнє і теперішній розвиток товариства ім. Шевченка у Львові.» Коли ж з"явився 2-й том: «Записки НТШ» (Львів,1893), на ньому було зазначено: "Незабутній пам'яті Д-ра Уляна Целевича. Наукове Товариство імені Шевченка".

Праці та дослідження[ред.ред. код]

  • Дещо за поселеннє угорської України русинами і за унію церкви православної угорських русинів з Римом" (1868)
  • Історичний причинок до нашої матирології і рицарської слави" (1880)
  • Чи було в Польщі невольниче підданство?" (1881)
  • Про Олексу Довбушука та єго попередників і наступників" (1882)
  • Дещо про Львів перед 100 роками і про триразовий приїзд Йосифа ІІ до того міста" (1883)
  • Облога міста Львова в р. 1672" (1883)
  • Перехід козаків через Покутє до Молдавії в р. 1739" (1885)
  • Клопоти міста Львова з кагалом жидівським в половині XVII століття і погром жидів у Львові 1664 року" (1886)
  • Історія Скиту Манявського враз з Збірником грамот. листів і деяких судових документів, дотичних того монастиря" (1887)
  • Ще дещо про Олексу Довбушука та єго наступників (1888)
  • Дальші вісті про опришків ватаги: Олекса Довбушук і Василь Баюрак" (1890)

Примітки[ред.ред. код]

  1. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 303. — ISBN 966-8955-00-5.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]