Координати: 48°40′40″ пн. ш. 25°3′51″ сх. д. / 48.67778° пн. ш. 25.06417° сх. д. / 48.67778; 25.06417
Очікує на перевірку

Церква Воскресіння Христового (Жукотин)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Воскресіння Христового

48°40′40″ пн. ш. 25°3′51″ сх. д. / 48.67778° пн. ш. 25.06417° сх. д. / 48.67778; 25.06417
Статуспам'ятка архітектури місцевого значення
Статус спадщинипам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна Україна
РозташуванняЖукотин
Коломийський район
Івано-Франківська область
КонфесіяПЦУ
ЄпархіяКоломийська єпархія (Отинійське благочиння)
Тип будівліцерква
Архітектурний стильдерев'яна архітектура
Матеріалдерево
Побудовано на коштигромади
Будівництво1845
Настоятельмитрофорний протоієрей Василь Мізюк
Церква Воскресіння Христового (Жукотин). Карта розташування: Україна
Церква Воскресіння Христового (Жукотин)
Церква Воскресіння Христового (Жукотин) (Україна)
Церква Воскресіння Христового (Жукотин). Карта розташування: Івано-Франківська область
Церква Воскресіння Христового (Жукотин)
Церква Воскресіння Христового (Жукотин) (Івано-Франківська область)
Мапа

CMNS: Церква Воскресіння Христового у Вікісховищі

Церква Воскресіння Христового — чинна дерев'яна церква, пам'ятка архітектури місцевого значення, у селі Жукотин на Коломийщині. Парафія належить до Отинійського благочиння Коломийської єпархії ПЦУ. Престольне свято — 14 жовтня.

Розташування

[ред. | ред. код]

Церква знаходиться в центрі села, з півдня від головної дороги, на пагорбі.

Історія

[ред. | ред. код]

У другій половині XVII ст. в селі вже була церква. На мапі 1783 року, на місці сучасної церкви, також показано храм.

Сучасну церкву збудовано та освячено у 1845 році. Була парафіяльною. У 1939 році церква була добудована і відтоді вона має незмінний зовнішній вигляд.

У 1991—1992 роках було здійснено внутрішні розписи церкви. На прицерковній території збереглися старі кам'яні хрести.

За весь час існування церква була чинною.

Архітектура

[ред. | ред. код]

Церква дерев'яна, тризрубна трихверха. Вівтар з прибудованими ризницями орієнтований до південного сходу. Прибудованого присінку нема.

Стіни над опасанням та восьмериком під бляхою.

Дерев'яна двоярусна дзвіниця стоїть з південного сходу від церкви.

Парохи

[ред. | ред. код]
  • о. Іван Савицький (1831—1832)
  • о. Микола Яворський (1835—1838)
  • о. Омельян Зварич (1838—1841)
  • о. Григорій Боднар (1841—1849)
  • о. Сиверин Колянківський (1849—1850)
  • о. Фелікс Білинський (1850—1863)
  • о. Теофіл Данилович (1863—1875)
  • о. Іван Терлецький (1867—1875)
  • о. Микола Сов'яковський (1875—1876)
  • о. Микола Волошинський (1876—1889)
  • о. Лука Корвацький (1889—1890)
  • о. Володимир Лукашевич (1890—1900)
  • о. Лазар Боднарук (1900—1901)
  • о. Михайло Романовський (1901—1909)
  • о. Олексій Луців (1909—1911)
  • о. Михайло Романовський (1911—1919)
  • о. Володимир Левицький (1919—1926)
  • о. Володимир Левицький (1926—1934)
  • о. Юліан Ставничий (1934—1935)
  • о. Теофіл-Тарас Турчанович (1935—1936)
  • о. Василь Пугач (1937—1938)
  • о. Яків Дутчак (1938—1947)
  • о. Богдан Лесюк (1979—1988)
  • о. Степан Гушуляк (1986—1988)
  • о. Володимир Липко (1988—1992)
  • о. Микола Гринюк (1992)
  • о. Роман Жигалюк (1992—1997)
  • о. Мирослав Гулик (1997—1998)
  • о. Василь Мізюк (з 1999)

Світлини

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Процак Роман. Церкви Прикарпатського краю. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2006. С. 180.
  • Прибєга Леонід. Дерев'яні храми Українських Карпат. Київ «Техніка», 2007. С. 165. ISBN 966-575-028-3

Посилання

[ред. | ред. код]