Церква святого Миколая (Бережани)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Церква Святого Миколая
Ukraina (637).jpg

Миколаївська церква
49°26′08″ пн. ш. 24°56′31″ сх. д. / 49.435806° пн. ш. 24.942000° сх. д. / 49.435806; 24.942000Координати: 49°26′08″ пн. ш. 24°56′31″ сх. д. / 49.435806° пн. ш. 24.942000° сх. д. / 49.435806; 24.942000
Тип споруди церква
Розташування

Україна,

Бережани, Тернопільська область
Початок будівництва 1691
Архітектурний стиль галицька школа дерев'яної архітектури
Належність УПЦ КП
Церква святого Миколая (Бережани) is located in Україна
Церква святого Миколая (Бережани)
Церква святого Миколая (Бережани) (Україна)

Миколаївська церква — дерев'яний храм у місті Бережани Тернопільської області, пам'ятка архітектури національного значення. Розташована в Адамівці — південній місцевості міста. Пам'ятка є яскравим прикладом архітектурних творів галицької школи дерев'яної архітектури.

Споруджена у 1691 році. У 1827 році церкву ремонтував будівничий Кісь Да[нило?], про що свідчить напис на північній стіні зрубу:

« Маистеръ Да: Кись // поправлєнѧ церкви // Рокγ Б[ожого]: 1827 // Андрєи // Спитко // рєєнт // іγбелєγсъ // бΥвъ // рокγ 1826[1]  »

Архітектура[ред.ред. код]

Споруда дерев'яна, трьохзрубова, одноверха. У плані складається з квадратних нави, бабинця і п'ятигранної апсиди. Зруб нави вищий і більший за інших. Широке рятування влаштоване на стовпчиках з підкосами і фігурних кронштейнах великого винесення.

У інтер'єрі стіни нави переходять у високий залом, а потім за допомогою плоского дна переводяться у світлову вісімку, яку підтримує зімкнуте зрубове зведення, зашите плафоном. Стіни залому укріплені сволоками. Апсида і бабинець перекриті рубаними сегментними зведеннями. Бабинець відкривається в неф високим отвором з коробчастою аркою, має хори в західній частині, освітлений двома невеликими прямокутними вікнами.

Зруби споруди не обшиті, завдяки чому прослідковуються характерні для народної архітектури будівельні прийоми — типи замків, вертикальні стискання, тиблі, фігурні випуски вінців і ін.

Іконостас[ред.ред. код]

Найбільш ймовірно, в середині XVIII ст. автором різьби стулок царських врат, деяких колон, кивоту, фігурок на ньому, рам ікон бічних вівтарів був майстер із Жовкви Гнат Стобенський.

Припускають, що автором ікон були Петранович Василь разом з помічником Станіславом Отосельським — автори ікон схожого іконостасу у деканальній церкві святого Миколая (Бучач).[2]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Тихий Богдан. Церква св. Миколая на Адамівці // Бережани. Місто біля Раю / Пам'ятки України. — К., 2013. — спецвипуск № 2 (191) (лип.). — С. 40-43.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — К.: «Будівельник», 1983—1986.

Див. також[ред.ред. код]