Церква святого Михаїла (Велика Вишенька)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Церква св. Архистратига Михаїла
Church of St. Michael (2).jpg

Руїни церкви св. Михаїла - вигляд із північного боку (2012)
50°02′03″ пн. ш. 23°40′59″ сх. д. / 50.034230° пн. ш. 23.683036° сх. д. / 50.034230; 23.683036Координати: 50°02′03″ пн. ш. 23°40′59″ сх. д. / 50.034230° пн. ш. 23.683036° сх. д. / 50.034230; 23.683036
Тип споруди церква
Розташування Україна, Львівська область, Яворівський район,колишнє село Велика Вишенька (тепер територія Яворівського військового полігону)
Кінець будівництва 1927
Зруйновано 1940
Церква святого Михаїла (Велика Вишенька) is located in Україна
Церква святого Михаїла (Велика Вишенька)
Церква святого Михаїла (Велика Вишенька) (Україна)
CMNS: Церква святого Михаїла на Вікісховищі

Церква св. Архистратига Михаїла — пам'ятка сакральної архітектури першої половини XX століття, розстріляна церква в колишньому селі Велика Вишенька (або «Вишенька Велика» на польський манір), тепер — територія Яворівського військового полігону, що у Яворівському районі Львівської області. Церква була побудована у 1927 році і зруйнована в 1940 з приходом радянської влади.

Історія[ред.ред. код]

Напередодні Другої світової війни село Вишенька Велика (пол. Wiszenka Wielka) населяло близько 5000 мешканців. Поселення було великим — потребувало великого храму, будівництво якого було завершене у 1927 році на місці більш давньої дерев'яної церкви. Парох храму отець Омелян Радзикевич особисто очолив проект побудови церкви. Храм був освячений у 1927 році за участі митрополита Андрея Шептицького.

Церква проіснувала лише 13 років. Після вторгнення СРСР до Польщі у 1939 році та анексії західноукраїнських земель, нова радянська влада вирішила розширити наявний неподалік військовий полігон Війська Польського до площі 42 тисяч га (найбільшого у Європі) шляхом навколишніх поселень, в тому числі Вишеньки Великої. Під час розширення полігону звідси були примусово депортовані 125 тис. мешканців сіл, які знаходились на цій території, зникло з лиця землі більш, ніж 170 сіл та хуторів, 12 церков та каплиць, 2 костели, 14 кладовищ, сотні культурних та історичних пам'яток. Виселення мешканців з земель проводилось в Південну Бессарабію (сучасний південь Одеської області) в колишні німецькі села, в меншій мірі людей перекидали в Запорізьку і Дніпропетровську область. Особливо непокірних чекала дорога до Сибіру. З часом люди поверталися до рідних, цілком зруйнованих осель, копати землянки, відбудовуватися. Але в 1950-му прийшла друга хвиля депортації.

У 1940 році почалась депортація і мешканців Вишеньки Великої. В тому ж році храм св. Михаїла було зруйновано. Його використовували як мішень для стрільби танків, бронетранспортерів і гармат. Знищення церкви відбувалось особливо цинічно. Після перших попадань снарядів і руйнувань куполів, на їх місце ставились картонні імітації і по них стріляли знову.

Стрілянина по церкві припинилася після проголошення незалежності України у 1991 році. Відтоді церква стоїть у руїнах, від неї залишився по суті один каркас з деякими елементами оздоблення. Поряд із храмом, через сучасну дорогу, є залишки цвинтаря. Сьогодні існують ініціативи зі збереження вцілілої частини зруйнованого храму та перетворення його у пам'ятник репресій комуністичного режиму. Раз на рік тут проводяться богослужіння в пам'ять про депортованих.

На стінах храму є залишки розписів які, однак не є автентичними. У 2012 році тут проводилися знімання фільму «Поводир» (2014). Для декорацій руїн на їх стіни були нанесені кілька розписів, які після завершення зйомок так і залишилися.

Фотогалерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]