Координати: 49°33′45″ пн. ш. 24°54′51″ сх. д. / 49.56250° пн. ш. 24.91417° сх. д. / 49.56250; 24.91417

Церква Святої Преподобної Параскеви Сербської (Поручин)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Святої Преподобної Параскеви Сербської (Поручин)
Церква Святої Преподобної Параскеви Сербської
49°33′45″ пн. ш. 24°54′51″ сх. д. / 49.56250° пн. ш. 24.91417° сх. д. / 49.56250; 24.91417
Тип спорудицерква
РозташуванняУкраїна Україна, с. Поручин
ЄпархіяТернопільська єпархія
Церква Святої Преподобної Параскеви Сербської (Поручин). Карта розташування: Україна
Церква Святої Преподобної Параскеви Сербської (Поручин)
Церква Святої Преподобної Параскеви Сербської (Поручин) (Україна)
Церква Святої Преподобної Параскеви Сербської (Поручин). Карта розташування: Тернопільська область
Церква Святої Преподобної Параскеви Сербської (Поручин)
Церква Святої Преподобної Параскеви Сербської (Поручин) (Тернопільська область)
Мапа

Церква Святої Преподобної Параскеви Сербської — чинна дерев'яна церква у селі Поручин на Тернопільщині. Парафія належить до Бережанського благочиння Тернопільської єпархії Православної церкви України. Одна з найстаріших церквов Тернопільської області.

Історія

[ред. | ред. код]

Більшість істориків датують церкву 1385 роком, а Тернопільський енциклопедичний словник згадує побудову церкви у 1410 році.

Напис на одвірку західних дверей церкви свідчить про те, що церкву збудував у 1728 році майстер-будівничий Болюх Василь[1][2]. Очевидно, йдеться про реставрацію або реконструкцію церкви.

Відома церква і тим, що під час проживання сім'ї Лепких у селах Поручин, Біще і Жуків, парохом церкви був Сильвестр Лепкий, батько Миколи, Богдана та Лева Лепких.

У церкві збереглися метричні книги, записи в якій зроблені рукою отця Сильвестра. Найстаріші записи датуються XVIII століттям.

З 1960 по 1989 рік церква була зачиненою радянською владою

11 липня 2008 року, під час проведення обліку усіх дерев'яних церков, храм відвідав Юрій Чижмарь, голова Тернопільської ОДА і обговорив перспективи збереження історичної та архітектурної спадщини.

Наразі ця споруда маловідома туристам, як місце для відвідин та мало досліджується істориками.

Архітектура

[ред. | ред. код]

Особливу цінність архітектурній побудові несе рідкісний принцип будування церков не з різаних, а з колених брусів.

Протягом останніх років відбулась реставрація, яка спричинила втрату багатьох дерев'яних рис архітектури. Так стіни і дахи церкви оббили металевим профілем, а невеликий верх над навою накрили «позолоченою» бляхою.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Вуйцик, Володимир; Слободян, Василь. Матеріали до словника народних будівничих [Архівовано 24 травня 2011 у Wayback Machine.] // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXLI. Праці Комісії архітектури та містобудування. — Львів, 2001. — С. 544-601.
  2. ЦДІА України у Львові, ф. 201, оп. 1-а, спр. 4157, арк. 20.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]