Чавдаров Сава Христофорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чавдаров Сава Христофорович
Чавдаров Сава Христофорович.jpg
Народився 28 липня (9 серпня) 1892(1892-08-09)
Бешалма
Помер 20 вересня 1962(1962-09-20) (70 років)
Поховання Байкове кладовище
Діяльність педагог
Alma mater Київський університет
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
У шлюбі з Степанида Пилипівна Чавдарова

Са́ва Христофо́рович Чавда́ров (*28 липня (9 серпня) 1892(18920809), Бешалма — †20 вересня 1962) — український вчений, педагог, член-кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР1947 року).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 28 липня (9 серпня) 1892 року в селі Бешалмі (тепер Комратського округу Гагаузії Молдови). У 1917 році закінчив Київський університет. У 19171930-х роках викладав українську і російську мови в школах, педагогіку й методику української і російської мов у педагогічних вузах Києва. У 19391941 і з 1944 року — професор педагогіки Київського університету, в 19411943 роках — Сухумського педагогічного інституту, в 19441960[1] роках — завідувач кафедрою педагогіки Київського університету. В 19441956 роках — директор Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР.

Могила Сави Чавдарова

Помер 20 вересня 1962 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Праці[ред. | ред. код]

Наукові праці Сави Чавдарова присвячені питанням політехнічного навчання, формування науково-матеріалістичного світогляду учнів, педагогічної майстерності вчителя тощо. Ряд праць присвятив дослідженню педагогічної спадщини К. Д. Ушинського, Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка, Н. К. Крупської, М. І. Калініна, А. С. Макаренка, П. В. Щепкіна та роботи очолюваної ним Липецької школи.

Автор підручників з української мови для 1—4-х класів шкіл УРСР (понад 30 видань). Твори:

  • Методика викладання української мови в початковій школі. К., 1937;
  • Липецька школа ім. П. В. Щепкіна. К., 1939. Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.
  • Методика викладання української мови в середній школі. К.—X., 1946;
  • Принципи радянської дидактики. К., 1949;
  • Педагогічні ідеї Тараса Григоровича Шевченка. К., 1953;
  • Російсько-українські зв'язки у розвитку вітчизняної педагогіки. К., 1954.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


  1. Грищенко Микита Минович - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua (ua). Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 17 листопада 2017.