Крупська Надія Костянтинівна
Крупська Надія Костянтинівна | |
---|---|
рос. Надежда Константиновна Крупская | |
Надія Крупська у 1890 році. | |
Ім'я при народженні | рос. Надежда Константиновна Крупская |
Народилася |
14 (26) лютого 1869[1] Санкт-Петербург, Російська імперія[2] |
Померла |
27 лютого 1939[2][3][…] (70 років) Москва, СРСР[2] |
Поховання | Некрополь біля Кремлівської стіни |
Місце проживання | Москва |
Країна |
![]() ![]() |
Національність | росіяни |
Діяльність | бібліотекар, письменниця, педагогиня, політикиня |
Alma mater | Бестужевські курси |
Галузь | педагогіка |
Заклад | почесний член АН СРСР |
Посада | член Президії Верховної Ради СРСР |
Ступінь | доктор педагогічних наук |
Членство | Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу, Центральний виконавчий комітет СРСР, Всеросійський центральний виконавчий комітет |
Батько | Крупський Костянтин Гнатович |
Мати | Тістрова Єлизавета Василівна |
У шлюбі з | Ленін Володимир Ілліч |
Нагороди | |
Автограф |
![]() |
![]() ![]() |
Наді́я Костянти́нівна Кру́пська, Ульянова[5] Наді́я Костянти́нівна[6] (рос. Надежда Константиновна Крупская, Ульянова Надежда Константиновна; 14 (26) лютого 1869, Санкт-Петербург, Російська імперія — 27 лютого 1939, Москва, РРФСР, СРСР) — більшовицька революціонерка, членкиня ЦК КПРС, докторка педагогічних наук[5], теоретикиня й організаторка радянського шкільництва та системи народної освіти, радянська суспільна громадська діячка, членкиня Академії наук СРСР[5]. Дружина Володимира Леніна.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 14 лютого (26 лютого за новим стилем) 1869 року в Санкт-Петербурзі у незаможній шляхетній родині (із дворян Волинської губернії гербу «Корчак»[7]), дворянина й офіцера Російської імперії. Її прадід — із села Малі Пузирки (нині — Україна)[8]. Батько її Костянтин Гнатович Крупський (*2.VII.1838-†1883) — з дворян Волинської губернії[9], поручник, брав участь у Комітеті російських офіцерів, підтримував польське повстання 1863—1864 років[5]. Її мати Єлизавета Василівна Тістрова (*1843-†1915) — гувернантка.
У 1886 закінчила із золотою медаллю жіночу гімназію княгині Оболенської в Санкт-Петербурзі, а потім педагогічний клас при ній. 1889 року вступила на історико-філологічне відділення Вищих Бестужевських жіночих курсів[5]. Покинула їх і в 1890–1891 роках стала брати активну участь у марксистських гуртках Петербурга. Була заарештована у 1896 р.[5] і з 1898 була членом соціал-демократичної робітничої партії в Російській імперії, в тому ж році її засудили до трьох років заслання у село Шушенське (Єнісейська губернія) на Сибіру, де відбував заслання і Володимир Ульянов (Ленін). Там вона з ним бере християнський шлюб в Російській Православній Церкві, оскільки вони обидва були хрещені в РПЦ. З 1901 р. вже офіційною дружиною супроводжувала його в поїздках за кордон, під час якої вона підтримує його як секретар і прес-секретарка.
У 1917 р. повертається в Російську імперію (див. «Пломбований вагон»). Після 1917 р. вона працювала в радянській системі освіти, член колегії Народного комісаріату освіти[5].
Голова Головполітосвіти у 1920-1929 роках при Наркомосвіти РРФСР[5]. Почесний член Академії наук СРСР (від 1 лютого 1931 року)[10].З 1924 р. — член ЦК КПРС[5].
За деякими відомостями, не підтримувала репресії Сталіна, клопотала за репресованих СРСР, співпрацювала з антисталінською опозицією, передавала кореспонденцію свого чоловіка Леніна для Лева Троцького, виступала за християнський традиційний похорон Леніна проти його муміфікації для використання в мавзолеї Леніна.
За однією з неофіційних версій, вона була отруєна за наказом Сталіна[7]. Після смерті в 1939 році всупереч християнському звичаю поховання в Російській Православній Церкві Московської Патріархії влада застосувала кремацію[11]; її прах був поміщений в урні в Кремлівську стіну на Красній площі в Москві.
Нагороди[ред. | ред. код]
Вшанування імені[ред. | ред. код]
У 1925–2001 рр. у Полтаві ім'ям Надії Крупської була названа вулиця в Київському районі.
Сумська обласна універсальна наукова бібліотека до серпня 2016 р. бібліотека мала ім'я Крупської[12].
У місті Роздільна Одеської області була вулиця ім'ям Надії Крупської.
За радянських часів українське село Карлівка (Кіровоградська область) та німецька колонія Старий Данциг були об'єднані в одне село під назвою Крупське (назва зберігалася до 17 лютого 2016 р.).
Від 1928 до 2016 р. село Базилівка мало назву Крупське (Сумська область).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Башкирская энциклопедия — Башкирская энциклопедия, 2005. — 4344 с. — ISBN 978-5-88185-053-1
- ↑ а б в Крупская Надежда Константиновна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б в г д е ж и к «Універсальная Беларуская энцыклапедыя». У 18 тамах / Рэд. кал.: Г. П. Пашкоў, Б. І. Сачанка і інш. — г. Мінск: Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1999 г. — Т. 8, С.487. (біл.)
- ↑ Див. розділ «Списки пасажирів» у статті «Пломбований вагон»
- ↑ а б «Spis szlachty Polesia»: KRUPSKI herbu Korczak; z tej rodziny Nadzieja K. (1869—1939) wybitny pedagog, żona W. Lenina, otruta na rozkaz Stalina.[недоступне посилання з липня 2019] 13 września 2010 (пол.)
- ↑ Андрей Крупский, сайт «Родовід» (рос.)
- ↑ (рос.)Крупский // Словарь русских фамилий.
- ↑ Крупська Надія Костянтинівна, сайт «РАН» (рос.)
- ↑ Цей факт цікавий тим, що Йосип Джугашвілі (Сталін) був випускником грузинської православної семінарії, а агентура ЧК-НКВС-КДБ від 1927 р. була штатною в РПЦ МП (див. «Сергіанство», Декларація Івана Миколайовича Страгородського, патріарха московського Сергія)
- ↑ Рішення Сумської обласної ради «Про перейменування обласних комунальних закладів» від 10 серпня 2016 року
Джерела[ред. | ред. код]
- Пономаренко Т. Л. Крупська Надія Костянтинівна // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 543—544.
- Ярмаченко М. Д. Крупська Надія Костянтинівна // Енциклопедія освіти / гол. ред. Василь Кремень. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — ISBN 978-966-667-281-3. — С. 436—437.
- Універсальная Беларуская энцыклапедыя : у 18 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў, Б. І. Сачанка і інш. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1996—2004. — ISBN 985-11-0035-8. (біл.)
- Крупская Н. К. // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
- (рос.) Абрамов В.В., «Из опыта работы над родословной Н.К. Крупской» // Из глубины времён. – СПб., 1999. – Вып. 10. – С.235–243.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Крупська Надія Костянтинівна
- Крупская Надежда Константиновна — Большая биографическая энциклопедия (рос.)
|
- Жінки-науковці
- Народились 26 лютого
- Народились 1869
- Уродженці Санкт-Петербурга
- Померли 27 лютого
- Померли 1939
- Померли в Москві
- Поховані в некрополі біля Кремлівської стіни
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Слухачки Бестужевських курсів
- Доктори педагогічних наук СРСР
- Дружини керівників СРСР
- Володимир Ілліч Ленін
- Революціонери
- Більшовики
- Члени КПРС
- Крупські
- Депутати Верховної Ради СРСР 1-го скликання
- Поверх спадщини
- Люди на марках
- Люди, на честь яких названі населені пункти
- Люди, на честь яких названі вулиці
- Люди, чиїм ім'ям названо залізничні станції
- Люди, на честь яких названі географічні об'єкти
- Особи, увічнення яких підпадає під закон про декомунізацію